Справа № 2-958

                                        2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року. Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу

у складі:

головуючого судді Філатова К.Б.

при секретарі  Кононенко В.П.                                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі

справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Центрально-Міський відділ реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання шлюбу недійсним та усунення від права на спадкування, –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що відповідачка була його тещею. Починаючи з 2002 року, коли відносини позивача з дружиною погіршилися, відповідачка постійно приходила в будинок АДРЕСА_1, де проживав батько позивача – ОСОБА_6, та сам позивач з дружиною. Приходячи до будинку, відповідачка постійно приносила горілчані напої, які ОСОБА_6 вживав кожного дня. В 2003 році, коли ОСОБА_6 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними внаслідок постійного зловживання алкоголем, він одружився на відповідачці, про що не пам’ятав сам, а дізнався про це від самої відповідачки. Прознавши про те, що він одружений, чого він ніколи не бажав, ОСОБА_6 хотів розірвати шлюб, але відповідачка заявила, що накладе на себе руки. Коли ОСОБА_6 наважився звернутися до суду із заявою про розірвання шлюбу, заяву не було прийнято, оскільки він був малодосвідченою людиною, не мав грошів для звернення до адвокатів, тому складену ним заяву не було прийнято до суду. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

При своєму житті 29 січня 1992 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким залишив належний йому будинок позивачеві по цієї справі. Звернувшись до нотаріуса, позивач 30 червня 2009 року дізнався, що відповідачка має право на обов’язкову частку у спадщині. Просить визнати шлюб між ОСОБА_6 та відповідачкою недійсним та усунути її від спадкування.

Треті особи на боці позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яки є доньками померлого ОСОБА_6, позов визнали та пояснили, що вважають, що шлюб повинен бути визнаним недійсним, оскільки спадкове майно – батькова хата повинна залишитися в родині.

Відповідачка позов не визнала та пояснила, що з 1992 року вона жила з батьком позивача в цивільному шлюбі. В 2003 році було подано заяву до РАЦС про вступ до шлюбу і того ж року шлюб був зареєстрований. Вони жили в шлюбі до смерті батька позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Третя особа ОСОБА_7 представник Центрально-Міського відділу РАЦС вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, оскільки викладені в заяві обставини не можуть відповідати дійсності. Працівники РАЦС ніколи не приймають заяву про вступ в брак від осіб, яки подають її, перебуваючи в нетверезому стані. В такому разі особам, що подають заяву, пропонують прийти іншого разу. Ще при прийомі заяви особам, що її подають роз’яснюються їхні права. За тиждень до дня, коли призначено одруження, майбутнє подружжя підтверджує свою згоду на шлюб. В день одруження чоловік та жінка, що одружуються повинні прийти тверезими с паспортами та свідками. Якщо хтось із них не з’являється, одруження переноситься на інший день. Заява дійсна 3 місяця, підписується вона особисто і в присутності завідуючого РАЦС. Для того, щоб в даному випадку шлюб був укладений при обставинах, на яки посилається позивач, повинні бути порушені всі існуючі норми, що представник вважає за неможливе.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 16 серпня 2003 року ОСОБА_6 та відповідачка одружилися, зареєструвавши шлюб в Центрально-Міському РАЦС м. Кривого Рогу. На той час кожний із них проживав по АДРЕСА_1 тобто за однією адресою.

Вказані обставини підтверджуються записом акту про одруження (а.с. 47).

Ту обставину, що ОСОБА_6 та відповідачка перебували саме в шлюбі та відносини між ними були дружні, підтвердили свідки.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 вона знала 40 років, оскільки вони були сусідами. ОСОБА_6 та відповідачка протягом 17 років жили спільно, тримали живність, вели спільне господарство. Вони не сварилися. ОСОБА_6 взагалі не пив спиртного та не палив, дружив з її чоловіком, який також не пив та не палив.

Свідок ОСОБА_9, яка також була сусідкою померлого ОСОБА_6, пояснила, що крім того, що вони були сусідами, вони разом працювали в геологорозвідці. ОСОБА_6 був грамотним бурильником. Він та відповідачка разом жили у врімянці та вели спільне господарство 15 чи 16 років. Відносини між ними були добрі. Спиртні напої вони не вживали. Син з сім’єю жив в будинку.

Проти тієї обставини, що ОСОБА_6 був малодосвідченою або безвідповідальною людиною, свідчить складений ним 29 січня 1992 року заповіт, яким він, маючи інших дітей, заповідав свій будинок саме позивачеві, який з дружиною – донькою відповідачки жив в ньому (а.с. 10). Цей заповіт є доказом того, що ОСОБА_6 заздалегідь передбачав можливість спору між своїми дітьми відносно спадкового майна та знайшов законний засіб запобігти ньому. При цьому, якщо б відносини між позивачем та його дружиною – донькою відповідачки не погіршилися, відповідачка мала б можливість надалі жити в належному ОСОБА_6 будинку. Та обставина, що шлюб між ОСОБА_6 та позивачкою був зареєстрований після багатьох років шлюбних відносин без їхньої реєстрації, саме тоді, коли відносини між подружжям сина ОСОБА_6 та доньки відповідачки погіршилися, також свідчить про прозорливість та розсудливість померлого ОСОБА_6, який, не скасовуючи заповіту та не позбавляючи свого сина можливості отримати спадщину, в такий засіб захистив права відповідачки від можливих порушень з будь-чийого боку.

Про наявність шлюбних відносин свідчить також довіреність на отримання пенсії, видана ОСОБА_6 відповідачці, де він називає її дружиною (а.с. 36).

Наявна у позивачеві заява до суду (а.с. 22) не свідчить про те, що ОСОБА_6 дійсно бажав визнати шлюб недійсним. Суду не надано жодного доказу того, що вказана заява будь-коли подавалася в суд, або того, що ОСОБА_6 мав намір подавати її до суду. Ніяких доказів коли саме, при яких обставинах було написано цю заяву, чому вона знаходилася у позивачеві, та що ОСОБА_6 дійсно хотів подати її до суду, не надано.

Також суду не надано жодного доказу того, що ОСОБА_6 був малограмотною людиною, навпаки, всі його дії свідчать про те, що він є людиною розсудливою, а також відповідальною та передбачливою. Вказівка позивача на те, що для звернення до суду ОСОБА_6 не мав коштів, взагалі нічим не підтверджена: судовий збір при подачі такого позову є мінімальним, ціни на складання такого роду позовів є доступними. Позивач мав дітей, до яких міг звернутися за підтримкою, якщо б дійсно вважав, що його та їхні права порушені незаконно укладеним шлюбом.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 131, 179, 218 ЦПК України, а також ст.ст. 24, 40, 42 Сімейного Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 в позові відмовити.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку надання заяви про апеляційне оскарження, а саме, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано до районного суду на протязі 10 днів з дня проголошення рішення. Якщо буде надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде надана на протязі двадцяти днів з дня надання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. В випадку подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не відмінено, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу

Суддя:                                     К.Б. Філатов