Cправа 2-2819/09

2-461/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 червня 2010 року Центрально-Міський районний суд  міста  Кривого Рогу у складі:

головуючого судді                 Бутенко М.В.

при секретарі                     Іщенко Ю.П.

за участю:

позивача                                                 ОСОБА_2    

представника відповідача                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_4, ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, Центрально-Міської районної у місті ради, управління Держкомзему в місті Кривому Розі, третя особа КП Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності в порядку спадкування та визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

У С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування та визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

      У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та дав суду пояснення, про те, що: ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько –  ОСОБА_5. За життя батько був власником домоволодінням АДРЕСА_1, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0609 га, яка належала йому відповідно до державного акту на право приватної власності на землю. Після смерті батька власником вказаного домоволодіння та земельної ділянки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом стала мати позивачів –ОСОБА_6. Вона за життя проживала у вказаному домоволодінні, зареєструвала в Криворізькому БТІ право власності на житловий будинок, літню кужню, гараж, огорожу, замощення, водоколнку, користувалася земельною ділянкою, площею 0,0609 га під ним, але не переоформила на себе право власності на земельну ділянку.

Після ії смерті єдиними спадкоємцями за законом, які прийняди спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом являються сини - ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Позивач також пояснив суду, що на сьогоднішній день, віни з братом, є власниками домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та після смерті матері, ОСОБА_6, не можуть отримати Державний акт на право приватної власності на землю, тому, що за життя мати не переоформила, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку на який розташоване вказане домоволодіння, а також на самочинно збудовані за життя батька у 1997 році гараж «Г», баню-вбиральню «Д», та збудовану у 1966 році прибудову «а1».

Позивач посилається на ч.2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.) згідно якої визначається, що прийнята спадщина визнається такою з моменту її відкриття.

Позивач вважає, що оскільки мати прийняла спадщину після смерті,батька, то з моменту видачі Державного акту на право приватної власності на землю (1997 р.) на ім’я, батька фактично належить вказана земельна ділянка як спадкоємцю за законом на підставі ч. 2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.).

Відповідно до ст. 381 ЦК України земельна ділянка, яка розташована під житловим будинком та іншими господарськими спорудами, є садибою і вважається відчуженою разом з будівлею, у разі відчуження самої будівлі. Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення.

Позивач, ОСОБА_2, позов підтримав у повному обсязі, просить розглядати справу по суті та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позиву заперечував,посилаючись на те,що за життя ОСОБА_6 (спадкодавець) не зареєструвала своє право власності на вказану земельну ділянку, а також на господарські споруди без дозволу на виконання будівельних робіт та відповідного рішення районної у місті ради.

Представник співвідповідача в судове засідання не з’явився, але суду надіслав пояснення, в якому вказав, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту реєстрації цього права, оскільки спадкодавець не зареєстрував своє право власності тому вирішення порушеного права можливе шляхом визнання за спадкоємцями ОСОБА_6 права власності на вказану земельну ділянку у судовому порядку з послідуючим отриманням державного акту на право власності на земельну ділянку на своє ім’я.  

        Суд, заслухавши позивача, відповідача, взявши до уваги письмові пояснення співвідповідача, до дослідивши матеріали  справи прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер – ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, серія І-КИ № НОМЕР_1. За життя ОСОБА_2 був власником домоволодінням АДРЕСА_1 та користувався земельною ділянкою, площею 0,0609 га під ним.

Після смерті ОСОБА_5, єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом була його дружина – ОСОБА_6.

На сьогоднішній день, позивачи, є власниками домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами про  право на спадщину за законом від 11 вересня 2008 року № 531781 та № 531784, посвідченого державним нотаріусом першої  Криворізької державної нотаріальної контори.

Після смерті  матері, позивачі, як спадкоємці, звернулись до співвідповідача за отриманням Державного акту на право приватної власності на землю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 але їм було відмовлено, оскільки за життя ОСОБА_6 не зареєструвала на себе право власності на земельну ділянку після смерті чоловіка.

Згідно ч.2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.) визначається, що прийнята спадщина визнається такою з моменту її відкриття. Суд вважає, що оскільки позивачі, прийняли спадщину після смерті, ОСОБА_6, а вона в свою чергу набула право власності на вказану земельну ділянку після смерті чоловіка, який був власником зазначеної земельної ділянки на підставі Дердавногоаку на право приватної власності на землю № 1070 від 08 квітня 1997 року, то з моменту видачі   Державного акту на право приватної власності на землю (1997 р.) на ім’я ОСОБА_5 то спадкоємцю після його смерті фактично належить вказана земельна ділянка як спадкоємцю за законом на підставі ч. 2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.).

Відповідно до ст. 381 ЦК України земельна ділянка, яка розташована під житловим будинком та іншими господарськими спорудами, є садибою і вважається відчуженою разом з будівлею, у разі відчуження самої будівлі. Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення. Цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до вказаного Державного акту є будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Отже, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що за ОСОБА_2 та за ОСОБА_2 може бути визнано право власності на вказану земельну ділянку по ? ії частині на підставі ст.ст. 377, 381 ЦК України.

Згідно повідомлення КП ДОР „КБТІ ” № 112521 від 13.08.2008 року, при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 , виявлено самочинне будівництво , а саме : « Г » - гараж, «Д» лазня-вбиральня, «а1» прибудова. Згідно цього ж повідомлення КП ДОР „КБТІ „ , власник направляється у виконком Центрально – Міської районної у місті ради для вирішення питання про реєстрацію самочинної будівлі в складі  домоволодіння. У 2007 році  на основі повідомлення КП ДОР „КБТІ „ позивач звернувся до виконкому Центрально – Міської районної у місті ради щодо реєстрації самочинної будівлі у складі домоволодіння. Однак , листом № 266 від 06.10.2008 року йому було відмовлено.

              Вказана споруда була збудована без належного проекту, але вона відповідає всім будівельним нормам і стандартам . Відповідно до технічного висновку зробленимдержавним науково-дослідним проектним інститутом, який відповідно до ліцензії № 195136 що видана міністерством будівництва, архітектури и житлово-комунального господарства України та є дійсною, самочиннозбудовані « Г » - гараж, «Д» лазня-вбиральня, «а1» прибудова які знаходиться у складі домоволодіння № 12 по вул. жмеринській у м. Кривому Розі стан самовільно збудованої будівлі задовільний та відповідає державним будівельним нормам України  ДБН 360 –92**, а також роз положення вищевказаної будівлі не порушує прав інших осіб.

Відповідно до «Положення про прийняття в експлуатацію об’єктів недержавної власності по об’єктам, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким було встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктив , державна комісія не створюється і акт вводу в експлуатацію цього об’єкта – не потрібен.  

Відповідно до п.3 Постанови КМУ від 09.09.2009 року № 1035 «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами», підставою для визнання права власності є висновок про технічний стан будівлі та документ, що засвідчує право власності на земельну ділянку, батьком позивачів земельна ділянка була приватизована та отриманій Державний акт на право приватної власності на землю.

Відповідно до п .17.4.1. Правила забудови у м. Кривому Розі – виявлення та запобігання самовільного будівництва забудовниками індивідуальної житлової забудови ( індивідуальних житлових будинків, гаражів, допоміжних господарських споруд), усунення його наслідків згідно з чинним законодавством забезпечуються виконавчими органами районних у місті рад.

  Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України , на вимогу власника( користувача) земельної ділянки су може визнати за ним права власності на нерухоме майно , яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

               Керуючись ст.ст.  215, 256, 259 ЦПК України, 15, 16, ч. 5 ст. 376 ЦК України (в редакції 2004 р.), ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 317, 377, 381 ЦК України (в редакції 2004 р.),  суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0609га, яка розташована на території Криворізької міської ради у Центрально-Міському районі за адресою: АДРЕСА_1 яка раніше належала ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 08.04.1997 року, реєстровий № 1070, в порядку спадкування за законом після смерті матері-ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0609га, яка розташована на території Криворізької міської ради у Центрально-Міському районі за адресою: АДРЕСА_1 яка раніше належала ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 08.04.1997 року, реєстровий № 1070, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину господарських споруд у складі домоволодіння АДРЕСА_1, а саме прибудову а1 (2,70х4,20); гараж «Г» (3,65х7,0); баню-вбиральню «Д» (4,30х2,60).

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину частину господарських споруд у складі домоволодіння АДРЕСА_1, а саме прибудову а1 (2,70х4,20); гараж «Г» (3,65х7,0); баню-вбиральню «Д» (4,30х2,60).

    Рішення може бути оскаржене в  Апеляційний  суд  Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне  оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 Суддя