Справа № 2а-217

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління УДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що ОСОБА_1 неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. Враховуючи вищенаведене, просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №029363 від 25.08.2009 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

Позивачка та її представник в судове засідання не з’явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, просять позов задоволити.

Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області в судове засідання не з”явився без поважних причин і оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, справу заслухано у його відсутності.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.

    Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України, відповідальність за вказаною статтею наступає серед іншого і за порушення правил зупинки.

    З оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення              ВС №029363 від 25.08.2009 року (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що остання 27.07.2009 року о 09.53 год. керуючи автомобілем марки «ВАЗ» номерний знак НОМЕР_1 на вул.Сміливих в м.Львові здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», порушивши вимоги п.3.34 д.1 ПДР України, і накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

    Відповідно до п.3.34 д.1 Правил дорожнього руху,  забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

    Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху,   вимушена зупинка – припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

    З мотивів, викладених в адміністративному позові вбачається, що було здійснено вимушену зупинку через технічно несправний автомобіль, оскільки википіла вода з радіатора, при чому було ввімкнено аварійну світлову сигналізацію.

    Згідно ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

    Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вище згаданих статей КпАП України, суб”єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об”єктивності з”ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень, обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови.

Тому, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки питань чи є в діях позивача ознаки проступку, за   який законом передбачена адміністративна відповідальність і вина у його вчиненні, крім того, не наведено доказів, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №029363 від 25.08.2009 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

    Керуючись ст.ст.7-12,86,161-162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України,  суд

п о с т а н о в и в :

    Адміністративний позов задоволити.

    Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №029363 від 25.08.2009 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Головуючий                                          А.Р.Курилець