Справа № 741/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2010р. Кам’янобрідський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Чалого А.В.

при секретарі – Кущовій І.В.

розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької залізниці в особі Вагонного депо Луганськ про визнання неправомірним наказу про звільнення,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2010р. позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування своїх вимог  вказала, що вона працювала провідником пасажирських вагонів за контрактом. Наказом начальника Вагонного депо Луганська від 23.03.2010р. її було звільнено за порушення п. 4 контракту - за перевезення двох безквіткових пасажирів. Просить визнати наказ про звільнення неправомірним, скасувати його та поновити її на роботі у Вагонному депо Луганськ на посаді провідника пасажирських вагонів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, проти задоволення позову заперечували.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.10.2005р. працювала провідником пасажирських вагонів у Вагонному депо Луганськ Донецької залізниці, згідно з контрактом № 1279 укладеного на термін з 12.10.2005р. до 25.05.2011р., копію якого долучена до справи  та сторонами не оспорюється (а.с.5).

06.03.2010р. ОСОБА_1 знаходилась на робочому місці в якості провідника вагону № 3 пасажирського поїзда № 528/527 сполученням «Київ-Луганськ». На станції Київ здійснили посадку 33 пасажира, в яких були проїзні документи, жодного безквиткового пасажира ОСОБА_1 не пропускала. Через 30хв. після відправлення поїзду, ОСОБА_1 у не робочому тамбурі виявила двох пасажирів, надати проїзний документ та пройти до начальника поїзда вони відмовились. В той час як ОСОБА_1 йшла доповідати про безквиткових пасажирів, прийшли перевіряючи яким вона доповіла про безквиткових пасажирів, про що було складено акт  № 06-С-ЦІК від 06.03.20019р. (а.с.4).

Наказом начальника Вагонного депо Луганськ Донецької залізниці  № 115-ос від 23.06.2010р. (а.с.3) ОСОБА_1 була звільнена з роботи відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України, з підстав передбачених контрактом. за порушення  п. 4 контракту та п. 3.9.5 «Інструкції провіднику пасажирських вагонів».

Проте таке звільнення суд вважає незаконним з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 вказаний контракт № 1279 є строковим трудовим договором, на підставі якого виникають трудові відносини між працівником і підприємством.

Дійсно, п. 8ст. 36 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути розірваний з підстав передбачених контрактом.

 В п. „а” п. 18 контракту № 1279 від 12.10.2005р., укладеного між Вагонним депо Луганськ та позивачем, передбачено, що працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів.

Встановлений факт, зафіксований в акті № 06-С-ЦІК про перевезення безквиткових пасажирів, є відповідно до п. 4 контракту № 1279 дисциплінарним проступком з боку провідника ОСОБА_1

Відповідно до ст. 147  КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани або звільнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Так, не в повній мірі розкриті обставини розкриття проступку позивача, а саме працівниками інспекції, що здійснено перевірку не встановлено данні пасажирів, які знаходились у вагоні без проїзних документів, накладено штраф, тобто підприємству відповідача шкода нанесена не була і ніяких інших тяжких наслідків не настало.

Крім того, при застосуванні заходу стягненні у вигляді звільнення, не було враховано те, що ОСОБА_1 має на утриманні доньку Аллу 29.06.2000р. народження, крім того, що з моменту відправлення поїзду, до моменту виявлення цього факту інспекторами, зі слів ОСОБА_1, пройшло не більше 30 хвилин, а після відправлення вона займалась видачею білизни пасажирам та іншими обов’язками передбаченими інструкцією. Тому вона фізично не могла раніше виявити у не робочому тамбурі пасажирів що не мали проїзного документу. Ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному наказі, час перевірки не вказаний. Докази, які б доводили зворотне, суду відповідачем не надані.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що працює у Вагонному депо Луганськ на посаді провідника пасажирських вагонів і 06.03.2010р. разом з ОСОБА_1 обслуговувала вагон № 3. На момент відправлення поїзду зі станції Київ в вагоні знаходились 33 пасажири які мали проїзний документ, жодного пасажиру без проїзного документу допущено не було. Через 30хв. після відправлення, при виявлені безквіткових пасажирів, в неробочому тамбурі, ОСОБА_1 намагалась доповісти про це начальнику поїзду, але прийшли перевіряючи, та склали акт, дані пасажири їй були не знайомі і не встановлені.

Також, оспорюваний наказ начальника Вагонного депо Луганськ  № 115-ос від 23.03.2010р. на порушення ст.ст. 147-149 КЗпП є немотивованим, оскільки в ньому чітко не вказані підстави застосування саме заходу стягнення – звільнення.

Думка представника відповідача про те, що позивачка і раніше 09.07.2010р. допустила проїзд безквіткового пасажира, через що наказом від 13.07.2009р. № 72/Д до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, у зв’язку з чим порушення трудової дисципліни з боку позивача мають систематичний характер, судом не приймається до уваги, оскільки за систематичне невиконання обов’язків передбачене розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі п. 3 ч. 1 ст.40 КЗпП України. У даному випадку звільнення мало місце з інших підстав.    

Таким чином, суд вважає наказ начальника Вагонного депо Луганська № 115-ос від 23.03.2010р. про звільнення позивача необґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування цього наказу та поновлення її на роботі такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати з оплати судового збору та з інформаційно-технічного забезпечення відносяться судом за рахунок відповідача.

На підставі ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на роботі необхідно допустити до негайного виконання.

         Керуючись ст.ст. 36, 147-149 КЗпП України, ст.ст. 131, 212-215, 215, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

    Визнати наказ начальника Вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця»  № 115-ос від 23.03.2010р. про звільнення ОСОБА_1 з роботи незаконним та скасувати його.

    Поновити ОСОБА_1 на роботі у вагонному депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» на посаді провідника пасажирських вагонів.

Стягнути з Вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь держави 17грн. судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі - допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання в десятиденний термін заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Головуючий -                                                                                                                 А.В.Чалий