Справа №1-14/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 року Полтавський районний суд в складі:
головуючого судді - Шелудякова Л.В.
при секретарях - Луговій Є.В., Горошинській Г.С.,
Пишненко Я.Ю., Недавній Т.П. за участю прокурора - Москаленка Д.В.
адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_13.
потерпілих - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальну
справу про обвинувачення
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с.В.Кобелячок Ново-Санжарського району Полтавської області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, не працює, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 355, ч.2 ст. 146, ч.І ст. 162,
ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України,
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с Абазівка Полтавського району Полтавської області, громадянина України, українця, освіта незакінчена середня спеціальна, не одружений, не працює, проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6. та ОСОБА_12. вчинили злочини за наступних обставин.
15 січня 2006 року близько 24 години ОСОБА_6., працюючи приватним підприємцем по перевезенню пасажирів, виконав замовлення та перевіз ОСОБА_8 від Південного вокзалу (м. Полтава) до житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_3 Полтавського району. Загальна вартість проїзду становила 16 грн. 50 коп. Пасажир не розрахувався з таксистом. Господар будинку, ОСОБА_7, вийшов з будинку та повідомив водію, що грошей у хлопця немає та запропонував йому в якості оплати 5 грн. Від вказаної неповної оплати водій відмовився.
Тієї ж ночі, 16 січня 2006 року біля 2 години, ОСОБА_6. з метою місцезнаходження ОСОБА_8, умисно, долаючи опір потерпілого ОСОБА_7, незаконно проник в його житловий будинок, розташований за вищевказаною адресою, та провів огляд і знайшов потерпілого ОСОБА_8
2
Після цього, ОСОБА_6. за попередньою змовою групою осіб із невстановленою слідством особою, незаконно, за відсутності згоди ОСОБА_8, з метою отримання оплати вартості проїзду в сумі 16 грн. 50 коп., позбавив волі потерпілого ОСОБА_8 При цьому примусив останнього залізти до багажника автомобіля ВАЗ 2107, тривалий час вони возили його по місту Полтава, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, та відвезли в с.Супрунівка Полтавського району, де в полі залишили.
На протязі всього часу, починаючи з моменту встановлення місцезнаходження потерпілого, вночі, 16 січня 2006 року, підсудний ОСОБА_6. за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, примушували ОСОБА_8 до виконання цивільно-правового зобов'язання, оплати вартості послуг за проїзд в таксі в сумі 16 грн. 50 коп., при цьому в житловому будинку ОСОБА_7, розташованому в АДРЕСА_3 Полтавського району погрожували насильством потерпілому, умисно кулаками та ногами нанесли йому декілька ударів по тулубу та обличчю, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді гематоми та садна шкіри голови.
Будучи підсудним по вищезазначеним злочинам та перебуваючи на підписці про невиїзд, ОСОБА_6. продовжив свою злочинну діяльність, і в кінці вересня 2006 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_12. із корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном, шляхом відкривання дверей проникли до сараю ОСОБА_10, що знаходиться в АДРЕСА_4, звідки таємно викрали належне їй майно, а саме: 10 мішків картоплі, загальної вагою 540 кг по ціні 2 грн. 30 коп. за 1 кг (згідно довідки Полтавської облспоживспілки) чим спричинили потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1242 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність підсудні ОСОБА_6. і ОСОБА_12. за попередньою змовою повторно, в період часу з 21 год. 45 хв. до 24 год. 00 хв. 7 жовтня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння шляхом відкривання дверей проникли до гаража, що знаходиться в АДРЕСА_5 і належить ОСОБА_9. та незаконно заволоділи належним йому на праві власності мотоциклом „ЯВА 350" державний номер НОМЕР_1, вартістю 650 грн. (згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 63 від 13.11.2006 року), чим заподіяли майнову шкоду потерпілому на 130 грн.
В ніч на 12 жовтня 2006 року підсудні ОСОБА_6. та ОСОБА_12. за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, проникли до сараю, який розташований по АДРЕСА_6 Полтавського району і належить ОСОБА_11., звідки таємно викрали 10 повних мішка з картоплею по п'ять відер в кожному загальною вагою 3125 кг по ціні 2 грн. 30 коп. за 1 кг на загальну суму 724 грн. 50 коп., чотири каністри ємкістю по 20 літрів вартістю по 25 грн. за штуку на загальну суму 100 грн., одну каністру ємкістю 40 л вартістю 50 грн., в яких знаходилося дизельне пальне загальним об'ємом 120 літрів вартістю 3 грн. 90 коп. за 1 літр (згідно довідки торгового дому Полтававнафтопродукт) загальною вартістю 468 грн., чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1342 грн. 50 коп.
Будучи допитаними в судовому засіданні підсудні ОСОБА_6. та ОСОБА_12. свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 289 КК України визнали повністю та пояснили, що вони в кінці вересня 2006 року у потерпілої ОСОБА_10. із сараю викрали 10 мішків картоплі, 7 жовтня 2006 року із гаража, що належить ОСОБА_9. викрали мотоцикл ЯВА - 350, який продали мешканцю с Шидієво Ново-Санжарського району, а потім його повернули потерпілому, в ніч на
3
12 жовтня 2006 року із сараю, що належить ОСОБА_11. викрали 10 мішків картоплі, чотири пустих каністри та одну з дизельним пальним.
На підставі ч.3 ст. 299 КПК України докази стосовно фактичних обставин справи по епізодам вчинення злочинів підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_12, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, ніким не оспорювалися, тому судом не досліджувалися.
Оскільки ОСОБА_6. за попереднім зговором групою осіб з ОСОБА_12. таємно з проникненням в інше приміщення (сарай), повторно викрали чуже майно, чим заподіяли майнову шкоду потерпілій ОСОБА_10. на суму 1242 грн. та потерпілій ОСОБА_11. на суму 1342 грн. 50 коп., а також вони за попереднім зговором групою осіб, повторно з проникненням в гараж незаконно заволоділи транспортним засобом -мотоциклом марки ЯВА-350, чим заподіяли майнову шкоду потерпілому ОСОБА_9. на суму 130 грн., то дії ОСОБА_6. та ОСОБА_12. підлягають кваліфікації за ч.3 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6. у вчиненні злочинів, передбачених ч.І ст. 162, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 355 КК України визнав себе винним частково та пояснив, що йому пасажир не заплатив гроші за проїзд і тому він дійсно вимагав відкрити двері в будинку, куди зайшов потерпілий ОСОБА_8, вимагав при цьому оплати за послуги таксі. Також він, будучи розлюченим на нього кулаком ударив потерпілого в обличчя. Також пояснив, що хлопець сам заліз у багажник автомобіля, він з іншими таксистами просто стояв поряд. Вони його в багажнику возили з годину, а потім вивезли в поле та висадили поряд з с Супрунівка Полтавського району.
Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_6 визнав себе винним частково, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, заслухавши показання потерпілих, свідків, суд знаходить, що винність підсудного ОСОБА_6. у вчиненні злочинів, за обставин викладених вище, підтверджується матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_3, дійсно підсудний відвіз його від Південного вокзалу до с Макухівка, де став вимагати за проїзд 80 грн., яких у його вітчима та у нього не було. Біля другої години ночі на вимоги та погрози з боку підсудного та інших осіб вітчим впустив їх до хати. ОСОБА_6. та ще один з водіїв виволокли його до коридору та стали бити. Першим ударив ОСОБА_6. Він наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя. Після чого хтось накинув на нього пальто і картуз, дозволили взутись і потягли з дому. Потім водії, що знаходились біля його дому, хто саме не пам'ятає, примусили його підійти до багажника автомобіля таксі служби „0-52" білого кольору і наказали залізти у багажник. Після цього багажник зачинили і машина почала рухатись. Приблизно за годину машина зупинилась, йому наказали вилізти з багажника. Він опинився в невідомій місцевості, а водії, які його привезли поїхали, а він пішки дішов додому.
Свої показання потерпілий ОСОБА_8 повторив під час зводин між ним та свідками-очевидцями ОСОБА_13., ОСОБА_14 , ОСОБА_15., де уточнив, що коли вітчим відкрив двері хати, і до неї увійшли люди, першим його вдарив кулаком в обличчя, водій, який його привіз, а потім потяг його з хати, дав «пинка», коли він залізав в багажник (т. 3 а.с.107-110).
Як вбачається з висновку експерта № 717 від 17 березня 2006 року ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна шкіри голови, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук людини стиснуті в кулаки, нога людини у взутті, або предмети з подібною характеристикою, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т.3 а.с. 65).
4
Потерпілий ОСОБА_7, підтвердив показання потерпілого ОСОБА_8 та доповнив, що коли ОСОБА_8 приблизно о 24 години 16 січня 2006 року повернувся з роботи додому, попросив його розрахуватись з водієм таксі, який його привіз. Він вийшов із дому, біля будинку стояв автомобіль ДЕО темного кольору служби „052", підійшов до водія та дав йому 12 грн. Водій сказав, що цієї суми мало, і раз так, то ОСОБА_8 буде платити 80 грн. Приблизно через 20 хвилин, коли він і ОСОБА_8. відпочивали, до його будинку ще під'їхали таксисти, почали стукати в двері та вікна. Злякавшись, він відчинив двері, до хати зайшли водії. Перший зайшов ОСОБА_6. Всі водії, хто зайшов до хати, без його дозволу почали ходити по кімнатах, знайшли ОСОБА_8. Водій, який привіз ОСОБА_8 вдарив його кулаком в обличчя, та долаючи його опір виволокли з хати. Побиття ОСОБА_8. супроводжувалось вимаганням оплати за проїзд на таксі.
Свідок ОСОБА_13. пояснив, що дійсно на виклик він приїхав на допомогу ОСОБА_6. Зі слів останнього дізнався, що пасажир не розрахувався. В с Макухівка Полтавського району прибули ще три автомобіля-таксі. В його присутності ОСОБА_6 та інші таксисти стукали у вікна будинку та вимагали вийти ОСОБА_8 та розрахуватися. Коли двері відчинив ОСОБА_7, то ОСОБА_6 та інші зайшли до будинку, де примусили потерпілого одягтися та йти з ними. Коли потерпілий залазив у багажник, вони всі стояли поруч біля машини. З годину його повозили в багажнику, потім висадили його в полі біля с Супрунівка Полтавського району.
Свідки ОСОБА_14. та ОСОБА_15, як на попередньому слідстві, так і в судовому засіданні, дали аналогічні показання, доповнивши, що коли всі на виклик ОСОБА_6 прибули в с Макухівка Полтавського району, вирішили знайти пасажира та примусити його розрахуватися. Саме з цією метою стукали в житловий будинок, вимагали вийти ОСОБА_8, а коли ОСОБА_6 знайшов його та вивів з будинку, то примусили його сісти в багажник таксі під номером 32, де возили його з годину, а потім вивезли за місто та висадили в полі.
Крім показань потерпілого, свідків, вина ОСОБА_6. у вчиненні злочинів, за обставин викладених у вироку, підтверджується дослідженими та перевіреними в ході судового слідства доказами.
Так, згідно протоколу огляду вчинення злочину від 17 січня 2006 року житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_3 Полтавського району Полтавської області, що належить ОСОБА_7, (т.3 а.с.11) видно, що саме в цей житловий будинок ОСОБА_6 незаконно проник, обшукав його та знайшов у ньому потерпілого ОСОБА_8
Показання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, свідків - очевидців ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13. про обставини, механізм та мотиви вчинення злочинів ОСОБА_6. вночі 17 січня 2006 року послідовні, стабільні, не суперечливі.
Зокрема, виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна шкіри голови у ОСОБА_8, саме там, куди зі слів потерпілого ОСОБА_6. та невстановлена особа наносили йому удари по голові (т. 3 а.с. 7,65).
Вище перераховані докази в основному узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_6., які він давав на досудовому слідстві щодо конкретних подій вночі 16 січня 2006 року, мотивів вчинення злочинів та механізму заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8
Твердження підсудного ОСОБА_6. про те, що він не штовхав потерпілого ОСОБА_8 до багажника в автомобіль не грунтується на матеріалах справи. Таке пояснення суперечить дослідженим судом матеріалам справи з яких вбачається, що саме ОСОБА_6. незаконно зайшов до житлового
5
будинку, де знайшов ОСОБА_8, побив його, одягнув та вивів на вулицю, примушуючи заплатити гроші за проїзд в таксі, де чекали їх ще чотири таксисти, яких ОСОБА_6 викликав на допомогу. Всі разом водії вимагали від потерпілого залізти в багажник. ОСОБА_8 в своїх показаннях стверджував, що ОСОБА_6. штовхнув його до багажника. Підстав для оговору потерпілим підсудного не встановлено.
Органами досудового слідства ОСОБА_6. пред'явлено обвинувачення у незаконному позбавленні волі з корисливих мотивів. В судовому засіданні встановлено, що в діях ОСОБА_6. відсутні корисливі мотив та мета. Тому кваліфікуюча ознака з корисливих мотивів підлягає виключенню з обвинувачення, як зайве вмінена.
По справі встановлено, що ОСОБА_6. в ніч на 16 січня 2006 року незаконно проник в житловий будинок, розташований в АДРЕСА_3 Полтавського району, де незаконно обшукав його та знайшов потерпілого ОСОБА_8, чим порушив недоторканість житла потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Разом з тим, ОСОБА_6. за попередньою змовою групою осіб з невстановленою слідством особою, вказаної ночі, незаконно позбавили волі потерпілого ОСОБА_8, тривалий час перевозили його в багажнику автомобіля, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань.
Цієї ж ночі, ОСОБА_6. за попереднім зговором групою осіб з невстановленою слідством особою, примушували потерпілого ОСОБА_8 до виконання цивільно-правового зобов'язання - оплати вартості проїзду в таксі в сумі 16 грн. 50 коп.-з погрозою насильства над потерпілим.
А тому дії ОСОБА_6. необхідно кваліфікувати відповідно за ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 355 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_6. суд виходить з вимог закону (ст.65 КК України), при цьому враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу, який характеризується посередньо, має сім'ю, на утриманні двоє малолітніх дітей та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, конкретні обставини справи, його щире каяття, фактичне визнання вини, думку потерпілих, які не наполягають на суворій мірі покарання, що тяжких наслідків не настало, і вважає, що за скоєне він повинен нести кримінальну відповідальність за законом. Також суд враховує те, що саме за явками з повинною ОСОБА_6. були розкриті злочини, вчинені ним та ОСОБА_12.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6. суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що раніше не судимий.
Оскільки будучи підсудним ОСОБА_6. вчинив ще кілька умисних корисних злочинів, то суд вважає, що підстави для застосування до нього ст. 75 КК України відсутні.
Із медичних висновків видно, що ОСОБА_6. та ОСОБА_12. практично здорові, працездатні, не потребують лікування від алкоголізму та наркоманії.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_12. суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу, який характеризується позитивно, що тяжких наслідків не настало, часткове відшкодування майнової шкоди, думку потерпілих.
Як пом'якшуючі відповідальність обставини, стосовно ОСОБА_12. суд визнає щире каяття, повне визнання вини, що сприяв розкриттю злочину, що вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставинами, що обтяжують покарання обох підсудних суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
6
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних за особу ОСОБА_6. та ОСОБА_12., конкретних обставин справи, що транспортний засіб повернутий потерпілому, а заподіяна майнова шкода в сумі 130 грн. є незначною, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України до обох підсудних і призначити покарання за ч.2 ст. 289 КК України нижче від найнижчої межі санкції статті.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_12. вперше притягується до кримінальної відповідальності, його повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню справи, думку потерпілих, які не наполягали на суворій мірі покарання, суд вважає, що є підстави для звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України.
Прокурор заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6. на користь держави витрати за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 від злочину в сумі 157 грн. 50 коп. (т.3 а.с.139), який обгрунтований та підлягає до повного задоволення.
Потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов про стягнення майнової шкоди в сумі 1124 грн. та моральної шкоди в сумі 20000грн, який він підтримав частково, при цьому вказав, що до розміру моральної шкоди покладається на розсуд суду.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження майнової шкоди в сумі 1124 грн., то позов потерпілого ОСОБА_8 слід залишити без розгляду.
Приймаючи рішення щодо задоволення моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_8 суд враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, які йому заподіяв засуджений ОСОБА_6. і приходить до висновку, що сума 2000 грн. в повній мірі компенсує заподіяну моральну шкоду.
Відповідно до ст. 81 КПК України мотоцикл ЯВА - 350 державний номер НОМЕР_1, залишити у потерпілого ОСОБА_9.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_6 за ч.2 ст. 355 КК України на 3 роки
позбавлення волі
за ч .1 ст. 162 КК України на 1 рік обмеження волі
за ч.2 ст. 146 КК України на 1 рік обмеження волі
за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі
за ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки
позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання
остаточно призначити ОСОБА_6. покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 місяців
позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_12 за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення
волі
за ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки
позбавлення волі без конфіскації майна.
7
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_12. призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_12. звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_12. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації у вказані органи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6. до вступу вироку в законну силу залишити попередній - взяття під варту, а ОСОБА_12. - підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6. рахувати з 17 жовтня 2006 року з дня його затримання.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6. на користь держави в особі міського бюджетно-фінансового управління Полтавської міської ради МФО 831009 КОД 01999106 Банк одержувач Місцевий бюджет Полтавської міської ради витрати за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 в сумі 157 грн. 50 коп. (сто п'ятдесят сім гривень п'ятдесят копійок).
Стягнути з засудженого ОСОБА_6. на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення майнової шкоди в сумі 1124 грн. залишити без розгляду, роз'яснивши право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 81 КПК України мотоцикл ЯВА - 350 державний номер НОМЕР_1 залишити у користуванні потерпілого ОСОБА_9.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.