ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 11-173/2007 р. Головуючий у І інстанції Подалюка О.Ф.
Категорія ст. 152 ч.1 КК України Доповідач Білобров В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Щербакова О.С.
суддів Білоброва В.Д., Трейтяк О.П.
з участю прокурора Щербака О.В.
засудженого ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець м. ЧерніговаАДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,
засуджений:
за ст. 191 ч.1 КК України на 2 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
за ст. 15 ч.2 - 152 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі;
за ст. 152 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі;
за ст. 153 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1. покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь фінансового відділу Чернігівської міськради 1393 грн. 92 коп. витрачених на стаціонарне лікування потерпілої
2
ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2 1265 грн. 19 коп. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, а всього 11265 грн. 19 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ТОВ „Фірма"Континент" 7510грн. 82 коп.
Доля речових доказів вирішена у відповідності зі ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за злочини, скоєні при наступних обставинах.
В період часу з 12.05.2006 року по 19.06.2006 року ОСОБА_1., працюючи торговим представником ТОВ „Фірма „Континент", будучи матеріально -відповідальною особою, користуючись повноваженнями по виконанню договору доручення від 22.08.2005 року, привласнив ввірені йому кошти, отримані від ПП: ОСОБА_3. видаткова накладна № 66676 від 12.05.2006 року на загальну суму 431 грн. 46 коп.; ПЛ ОСОБА_4. № 76548 від 26.05.2006 року на суму 74 грн. 20 коп., № 79324 від 31.05.2006 року на суму 76 грн.86 коп., № 83559 від 07.06.2006 року на суму 43 грн. 02 коп.; ПЛ ОСОБА_5. видаткова накладна № 85211 від 09.06.2006 року на суму 300 грн.; ПП ОСОБА_6. № 82488 від 06.06.2006 року на суму 446 грн. 18 коп.; ПЛ ОСОБА_7. № 82506 від 06.06.2006 року на суму 204 грн. 11 коп.; ПЛ ОСОБА_8. № 86181 від 10.06.2006 року на суму 33 грн. 68 коп.; ПЛ ОСОБА_9. на суму 2230 грн. 78 коп.; № 85189 від 09.06.2006 року на суму 203 грн. 38 коп.; ПЛ ОСОБА_10. № 85189 від 10.06.2006 року на суму 261 грн. 52 коп.; ПЛ ОСОБА_11. № 84388 від 13.06.2006 року на суму 87 грн. 10 коп.; ПЛ ОСОБА_12. № 84402 від 10.06.2006 року на суму 300 грн. 91 коп.; ПЛ ОСОБА_13. № 80023 від 07.06.2006 року на суму 221 грн. 60 коп.; ПП ОСОБА_14. № 79942 від 31.05.2006 року на суму 436 грн. 09 коп., № 79945 від 31.05.2006 року на суму 211 грн. 90 коп.; ПЛ ОСОБА_15. № 79928 від 31.05.2006 року на суму 509 грн. 24 коп.; ПЛ ОСОБА_16. № 73963 від 23.05.2006 року на суму 361 грн. 96 коп.; № 78398 від 30.05.2006 року на суму 450 грн. 08 коп.; № 82505 від 06.06.2006 року на суму 401 грн. 89 коп.; ПП ОСОБА_4. № 29 від 23.05.2006 року на суму 128 грн. 86 коп. Всього ОСОБА_1. привласнив коштів на загальну суму 7510 грн. 82 коп., що належать ТОВ „Континент".
01.10.2006 року, близько 3 години, знаходячись поблизу нічного клубу „Монарх", за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 23, зустрів раніше незнайому ОСОБА_2, і видавши себе за її знайомого, розпочав розмову.
Під час розмови, у ОСОБА_1. виник умисел на задоволення статевого акту із ОСОБА_2, однак на пропозицію вступити з ним в статеві відносини, отримав відмову.
Потім ОСОБА_1, користуючись довірою потерпілої, з метою вступу з нею в статевий акт, запропонував пройти до магазину „Союз", що знаходиться поряд з нічним клубом, за адресою: м. Чернігів, вул.. Щорса, 25, на що ОСОБА_2 погодилася.
Підійшовши до будинку, в якому знаходиться магазин, ОСОБА_1,
3
застосовуючи фізичне насильство і погрози до ОСОБА_2, придушивши її активний опір, потягнув останню на безлюдний майданчик, в протилежну від „Союзу" сторону. Там наніс ОСОБА_2 декілька ударів в обличчя, зняв з неї одяг та намагався здійснити статевий акт, однак, статевий акт із нею здійснити не зміг з незалежних від нього причин.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1. насильно повів ОСОБА_2 до свого помешкання за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_1. У вказаній квартирі роздягнув ОСОБА_2 та, застосовуючи фізичне насильство, здійснив з нею статевий акт природним способом.
Після цього, продовжуючи застосовувати фізичний тиск і погрози, долаючи опір потерпілої, та скориставшись її безпорадним станом, ОСОБА_1. здійснив з нею статевий акт неприродним способом.
Потім, ОСОБА_1, наносячи ОСОБА_2 удари в різні частини тіла, знову здійснив з нею в статевий акт природним способом.
В сукупності, ОСОБА_1. спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців повік обох очей, синця лівої виличної ділянки, забою м'яких тканин правої щоки, що утворилися від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. вважає вирок незаконним та таким, що підлягає зміні, з наступних підстав. Не заперечує факт застосування фізичного насильства, але заперечує факт насильного вступу в статевий зв'язок із ОСОБА_2, вказує, що все було добровільно. Не згоден з кваліфікацією його дій за ст.ст. 152 ч.2, 153 ч.2 КК України, вказує на відсутність суттєвого проміжку у часі і наявності єдиного умислу в задоволенні статевого акту, і якщо вважати його винним, то за ч.1 ст.ст. 152, 153 КК України. Просить вирок суду змінити, а його виправдати.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Засуджений ОСОБА_1. в пред'явленому обвинуваченні по ст. 191 ч.1 КК України винним себе визнав повністю як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні та докладно розповідав про обставини привласнення грошових коштів.
Фактичні обставини справи, доведеність винності та кваліфікація дій за ст.191 ч.1 КК України в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі засудженим не оспорювались.
Дії засудженого ОСОБА_1. за ст. 191 ч.1 КК України судом правильно
4
кваліфіковані.
З приводу інкримінованих йому злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 152 ч.І; 152 ч.2; 153 ч.2 КК України засуджений ОСОБА_1. свою вину не визнав та заперечував факт насильного вступу в статевий акт із ОСОБА_2, вказував, що все було добровільно.
Потерпіла ОСОБА_2. показала, що вона не хотіла вступати з засудженим ОСОБА_1 в статеві акти, але він її примусив до цього силою.
Вина засудженого ОСОБА_1. підтверджується показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19.
Також вина ОСОБА_1. в скоєнні злочинів підтверджується матеріалами кримінальної справи:
· протоколом огляду місця події від 01.10.2006 року, в ході якого в квартирі, за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_1 виявлено жіночий бюстгальтер блідо-рожевого кольору, в який була одягнута цієї ночі потерпіла ОСОБА_2 (а. с. 8-9);
· протоколом очної ставки між ОСОБА_1. та ОСОБА_2, під час якої остання підтвердила, що ОСОБА_1. почав наносити їй тілесні ушкодження поблизу магазину „Союз" та насильно потягнув в будинок № АДРЕСА_1, застосовуючи фізичне насильство та погрози вчинив з нею статеві акти природним та неприродним способом (а. с. 49-54);
· постановою про проведення виїмки у ОСОБА_2 жіночих штанів типу „капрі" чорного кольору, в які вона була одягнута в ніч на 01.10.2006 та протоколом виїмки зазначеної речі (а. с. 34-35);
· протоколом огляду речових доказів - жіночого бюстгальтеру блідо-рожевого кольору, в який була одягнута потерпіла 01.10.2006 року; жіночих штанів типу „капрі" чорного кольору, на яких виявлено плями речовини білого кольору (а. с. 96);
· постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів жіночого бюстгальтеру блідо-рожевого кольору, в який була одягнута потерпіла 01.10.2006 року; жіночих штанів типу „капрі" чорного кольору, на яких виявлено плями речовини білого кольору, на яких виявлено плями речовини білого кольору (а. с. 97);
· висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців повік обох очей, синця лівої виличної ділянки, забою м'яких тканин правої щоки, що утворилися від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а. с. 73-83);
· висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_1. мається тілесне ушкодження у вигляді садна (а. с. 87-94);
висновком судово-імунологічної експертизи, згідно якого в білуватих слідах на штанах, які вилучені у ОСОБА_2, знайдено сперму, яка могла походити від ОСОБА_1 (а. с 62-69).
5
За таких обставин суд визнав ОСОБА_1 винним у замаху на здійснення статевого акту із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування, не доведеними до кінця із причин, що не залежали від його волі і органами досудового слідства і судом його дії кваліфіковані за ст.ст. 15 ч.2 -152 ч.1 КК України.
Але слід звернути увагу, що згідно Постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 4 „Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини" зґвалтування вважається закінченим з моменту початку насильницького статевого акту. Закінчення насильником статевого акту в фізіологічному розумінні для визнання зґвалтування закінченим не вимагається.
Якщо винний, без значної перерви у часі, діючи з єдиним умислом, вчинив два або більше статеві акти з однією і тією ж потерпілою, то його дії не можуть розглядатись як зґвалтування, вчинене повторно.
Таким чином дії ОСОБА_1. слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 152 КК України на ч. 1 ст. 152 КК України, виключивши із вироку обвинувачення за ст. ст. 15 - 152 ч. 1 КК України як зайве.
А його умисні дії, які виразилися у задоволенні статевої пристрасті з ОСОБА_2 неприроднім шляхом, із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування, з використанням безпорадного стану потерпілої, вчинені повторно та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України, правильно кваліфіковані за ст. 153 ч.2 КК України.
Суд, призначаючи покарання врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, те, що скоєно тяжкий злочин, дані про особу засудженого.
Покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_1. відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним, що характеризують його особу, та всім обставинам справи і є справедливим. Всі обставини, на які посилається засуджений в своїй апеляції, судом при обранні йому покарання враховані.
Підстав для виправдання засудженого ОСОБА_1. колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2006 року змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 152 КК України на ч. 1 ст. 152 КК України і по цій статті призначити 5 років позбавлення волі.
Виключити із вироку обвинувачення за ст. ст. 15 - 152 ч. 1 КК України як зайве.
За ст. ст. 191 ч. 1, 153 ч. 2 КК України вважати ОСОБА_1. засудженим до
6
покарання, призначеного судом.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів вважати засудженим ОСОБА_1 до 5 років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді:
Щербаков О.С. Білобров В.Д. Трейтяк О.П