Справа №2-37/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 червня  2010 року  Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої – судді Шеремети Г.І.

при секретарі – Кавецькому А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 пред. ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_10

третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 пред. ОСОБА_4, ОСОБА_6 пред. ОСОБА_7, та ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу  за позовом   ОСОБА_9 до ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_11, Личаківської районної адміністрації, ОСОБА_8, ОСОБА_7 про визнання недійсним правочину суд -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася з позовом до відповідачів, третіх осіб про  визнання недійсним правочину, а саме заяви ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 завіреної нотаріально 27.10.2004 року про  надання дозволу на реконструкцію квартири 2 та заяву від 27.10.2004 року ОСОБА_2, ОСОБА_10 щодо згоди на влаштування двох гаражів під житловими кімнатами квартири.

          В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, пояснив,  що згідно свідоцтва на право власності на квартиру від 17.09.1996 року квартира №1 належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, квартира 2 належала на праві власності третім особам ОСОБА_8 та ОСОБА_7.  У жовтні 2004 року відповідачами по справі  надано дозвіл  на влаштування мансардного поверху та гаражів під житловими кімнатами та на підставі цієї згоди 3.02.2005 року Личаківською районною адміністрацією  прийнято розпорядження №117, яким надано дозвіл на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 Оскільки дану згоду надано відповідачами без відома позивачки та згода на надання дозволу на надбудову мансарди та гаражів у позиваки відсутня, просить  з цієї підстави визнати правочин недійним.

          Відповідачка ОСОБА_2 суду пояснила, що дійсно нею,  ОСОБА_10 та ОСОБА_3 надано дозвіл ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на реконструкцію квартири 2 з надбудовою і влаштуванням мансардного поверху, така згода дійсно була дана ними без відома позивачки. Крім цього суду пояснила, що внаслідок дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 при будівництві гаражів їхній квартирі заподіяно шкоду, влаштовані гаражі не відповідають будівельним нормам та затвердженому проекту, тому просить позов задоволити та визнати недійсним правочин у вигляді нотаріально завіреного дозволу на реконструкцію квартири 2 та заяву - згоду щодо влаштування двох гаражів.  Відповідачі ОСОБА_10 дав суду аналогічні пояснення.

           Третя особа ОСОБА_4  проти позову заперечила, суду пояснила що нею разом з ОСОБА_11  придбано у третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 квартира належала продавцям на підставі свідоцтва на право власності. Жодного відношення до здійсненої реконструкції вона не має та квартиру набули на законних підставах.

         Третя особа ОСОБА_11 направила на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

            Представник третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суду пояснив, що відповідачами ОСОБА_3 як співвласниками квартири 1 надано ОСОБА_8 та ОСОБА_7 згоду на проведення реконструкції квартири за рахунок горища та влаштування двох гаражів. Дана згода посвідчена нотаріально, згода  надана відповідачами ОСОБА_13 добровільно, тому просить у позові відмовити.

         Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити виходячи з наступних підстав.

         Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 17.09.1996 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_15. ( а.с.24)

          З нотаріально посвідченої заяви від 27.10.2004 року вбачається, що відповідачі по справі ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 власники квартири АДРЕСА_2 надали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 згоду на проведення надбудови мансардних приміщень будинку АДРЕСА_2 та реконструкцію квартири АДРЕСА_1 за рахунок горища. ( а.с.7 )

        Заявою від 2004 року ( а.с.12 ) відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_16 та ОСОБА_3 власники квартири АДРЕСА_2 не заперечили проти влаштування 2 гаражів - стоянок в будинку по АДРЕСА_2.

          Відповідно до вимог закону, а саме ст..369 ЦК України співвласники майна, що  є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається що він вчинений за згодою всіх співвласників.

            Позивачка ОСОБА_9 заявою від 1.12.2006 року ствердила, що при умові дотримання технічних норм при здійсненні добудови мансардного приміщення кв.2 жодних претензій щодо дачі дозволу  27.10.2004 року не має. Має заперечення лише щодо побудови гаражів. (а.с.29).

           На основі вище вказаних дозволів та на підставі розпорядження голови Личаківської районної адміністрації від 3.02.2005 року та дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 22.04.2005 року виконавчий комітет Львівської міської ради від 27.01.2006 року затвердив акт державної приймальної комісії від 30 грудня 2005 року про готовність до введення в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 після реконструкції з розширенням за рахунок надбудови та влаштування мансардного поверху та влаштування двох гаражів у цокольній частині будинку, яку здійснили ОСОБА_8 та ОСОБА_7.( а.с.39)

            Як вбачається з договору купівлі-продажу ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 12.07.2006 року продали, а ОСОБА_4 та ОСОБА_11 прийняли у власність в рівних частинах квартиру АДРЕСА_1

           Відповідачі ОСОБА_3 у 2006 році оспорили розпорядження Личаківської районної адміністрації від 3.02.2005 року №117 про надання дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з підстав, що позивачка ОСОБА_9 не давала дозволу на проведену реконструкцію, однак постановою від 22.03.2006 року в  задоволенні позову відмовлено та ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26.06.2006 року постанову Личаківського районного суду м.Львова від 22.03.2006 року залишено без змін, оскільки судом вірно доведено, що позивачами по справі ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 дано згоду на проведення надбудови мансардних приміщень та реконструкцію розширення кв.2 будинку АДРЕСА_2 за рахунок горища та влаштування двох гаражів в будинку по АДРЕСА_1, а тому їх вимоги про визнання недійсним розпорядження є безпідставними.

           Позивачкою ОСОБА_9 заявлено позов про визнання правочину недійсним, а саме визнання недійсною заяв від 27.10.2004 року про надання дозволу на реконструкцію квартири 2 та щодо згоди на влаштування двох гаражів під житловими кімнатами. Основною підставою визнання правочину недійсним вважає відсутність її згоди.

         Як вбачається з вимог ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України. Однак як встановлено судом відповідачами ОСОБА_3 додержані вимоги чинності правочину, а саме в момент його укладення їх волевиявлення було вільним, що самі і ствердили в судовому засіданні, зміст правочину не суперечив закону.  Позивачкою ОСОБА_9 підставою визнання правочину недійсним вказано відсутність її згоди, однак позивачка ОСОБА_9 в даному випадку не була стороною правочину, як при підписанні нотаріально завіреної заяви від 27.10.2004 року так і при підписанні заяви від 27.10.2004 року, тому посилання на те що була відсутня її згода суд оцінює критично, оскільки дана згода давалась добровільно, інших підстав для визнання її недійсною сторони не навели, крім цього рішення суду від 22.03.2006 року та ухвалою Апеляційного суду від 26.06.2006 року досліджувалось питання дачі дозволу позивачами на проведення реконструкції квартири 2 і зазначено що відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України правочин вчинений одним із співвласників щодо розпорядження спільним майном вважається вчиненим за згодою всіх співвласників.

       Керуючись ст. ст.3, 4-6, 570-60, 209, 294 ЦПК України; ст.ст.203, 215,369 ЦК України,

суд, -

в и р і ш и в:

В позові відмовити.

Рішення підлягає оскарженню в порядок та строки передбачені ст..294 ЦПК України.

Суддя:                 Шеремета Г.І.