Судове рішення #983747
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 11-159/2007 p.                               Головуючий у І інстанції Лихошерст В.В.

Категорія ст. 121 ч. 2 КК України                                                   Доповідач Білобров В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 березня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого                    Білоброва В.Д.

суддів                                Антипець В.М., Шахової О.Г.

з участю прокурора Євхименко В.В.

при секретарі                    Масловій О.Д.

засудженого                      ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Щорського району на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець Чернігівської області, Щорського району, с Петрівка, громадянин України, українець, освіта базова середня загальна, військовозобов'язаний, не працюючий, раніше судимий 20 вересня 2005 року Щорським районним судом за ст. ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки

засуджений за ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Щорського районного суду від 20 вересня 2005 року і остаточно призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

 

2

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець і мешканець Чернігівської* області, Щорського району, с Петрівка, громадянин України, українець, освіта базова середня загальна, не працюючий, раніше судимий: 16.04.2003 року Щорським районним судом за ст. ст. 185 ч.3, 75,76 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 19.11.2003 року Городнянським районним судом за ст. ст. 185 ч.,, 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

2005                              року Щорським районним судом за ст.ст. 185 ч3, 70 ч.4 КК України на 3 роки 4 місяці позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково постановою    Полтавського    районного    суду    від

2006                              року на не відбутий строк 11 місяців 25 днів,

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Щорського районного суду від 26.01.2005 року і остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець і мешканець Чернігівської області, Щорського району, с Стара Рудня, громадянин України, українець, освіта повна загальна середня, не працюючий, не судимий у відповідності із ст. 89 КК України, засуджений за ст.121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки обмеження волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3. та ОСОБА_1. в солідарному порядку на користь комунального лікувально-профілактичного закладу „Щорська центральна районна лікарня" витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 932 грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_1. в солідарному порядку на користь ОСОБА_4. матеріальні збитки в сумі 200 грн. та моральну шкоду, завдану злочином, в сумі 1000 грн., а всього 1200 грн..

Як зазначив суд у вироку, 28 серпня 2006 року близько 17 години ОСОБА_2. за попередньою змовою з ОСОБА_3. та ОСОБА_1., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, в будинку ОСОБА_5, розташованому в с Стара Рудня Щорського району Чернігівської області, з метою помсти, нанесли ОСОБА_4. численні удари кулаками та ногами по голові та тулубу, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, травматично субдоральної гідроми над лівою гемісферою головного мозку, синців обличчя, саден тулубу, тобто

 

 

3

тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння.

Не погоджуючись з вироком суду помічник прокурора просить вирок суду скасувати за м'якістю покарання і постановити новий вирок, за яким засудженому ОСОБА_1. обрати покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Апеляційним судом було проведено часткове судове слідство в ході якого був допитаний засуджений і досліджені матеріали справи.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1. який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, просив його залишити без зміни, міркування прокурора, який підтримав апеляцію і просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1. із застосуванням ст. 69 КК України остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає по наступних обставинах.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1. в скоєнні злочину за який його засуджено, підтверджується доказами, які ретельно досліджені судом в судовому засіданні.

Зокрема, в засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1. обвинувачення по суті визнав повністю і пояснив, що 28 серпня 2006 року близько 17-ї години він з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. після розпиття спиртних напоїв на його пропозицію прийшли до будинку ОСОБА_5, де побили руками та ногами ОСОБА_4. за те, що останній побив ОСОБА_1..

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що в один із днів в серпні 2006 року до будинку його співмешканки прийшли засуджені і побили його за те, що перед цим він дійсно побив ОСОБА_1.. Він прокинувся в лікарні з тілесними ушкодженнями. Обставин побиття не пам'ятає.

Вина ОСОБА_1. підтверджується також показаннями свідків.

Свідок ОСОБА_6. показала, що 28 серпня 2006 року до неї прибігла ОСОБА_5, яка була п'яна та дуже схвильоване, стала вимагати викликати міліцію, пояснюючи, що убивають. Оскільки вона не могла пояснити хто і кого вбиває, міліцію не викликали. 13 вересня 2006 року вона була пойнятою при відтворенні обстановки та обставин події. В її присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3. показали та пояснили як били ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_5, що 28 серпня 2006 року близько 17-ї години вона разом із співмешканцем ОСОБА_4 знаходилися в її будинку, коли прийшли ОСОБА_2.та ОСОБА_3, звалили ОСОБА_4. на підлогу і стали бити кулаками по різних ділянках тулубу. ОСОБА_2 залишив будинок, а вона пішла за допомогою. Коли знаходилася на подвір'ї, до будинку зайшли ОСОБА_2. з ОСОБА_1. Коли вона повернулася в будинок, то в

 

 

4

будинку  на підлозі  без  свідомості  виявила ОСОБА_4 і  викликала  швидку допомогу.

Також вина ОСОБА_1. підтверджується і іншими доказами.

Згідно висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_4. малися тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, травматично субдоральної гідроми над лівою гемісферою головного мозку, синців обличчя, саден тулубу, тобто тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння (а. с. 7-8).

Апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1. судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обговорюючи питання про міру покарання, апеляційний суд враховує, обставини, які пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1. не був ініціатором вчинення злочину. Він лише поскаржився сину, що його побив ОСОБА_4 і не посилав щоб син розібрався з потерпілим. ОСОБА_1. вдарив потерпілого лише рукою і ногами не бив. Раніше він судився лише за майнові злочини і судимості погашені, а тому його не можливо вважати раніше судимим. Потерпілий ОСОБА_4 стверджував, що вдарив ОСОБА_1. палицею і просив суворо не карати, а тому суд призначив йому справедливе покарання, достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів не знаходить підстав для призначення ОСОБА_1. більш суворого покарання. Тому апеляцію помічника прокурора слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 378, 379 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА: Апеляцію  помічника     прокурора Щорського району залишити  без задоволення, а вирок Щорського районного суду від 25 грудня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без змін.

Судді:

Антипець В.М.                                    Білобров В.Д.                                           Шахова О.Г.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація