№1-29                                                                                                                                                

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2 квітня 2007 року                                                                                                                     місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі ДІРЕНКО Н.В., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону - підполковника юстиції АНАНКА І.І., захисника підсудного

-    адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, його представника - адвоката

ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за

обвинуваченням військовослужбовця 3222 військового складу

капітана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дмитрієв, Курської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, на офіцерських посадах в Збройних Силах України з липня 1999 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2006 року близько 11 години, ОСОБА_4, керуючи технічно справним транспортним засобом

-  легковим автомобілем „ВАЗ-21083" д.н. НОМЕР_1, яким він розпоряджався на підставі доручення від 16 січня 2006 року, та, рухаючись по автомобільному шляху Чернігів - Прилуки - Пирятин зі швидкістю біля 70 км/год, в напрямку міста Ніжин, в порушення вимог п.п. 1.2, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких водій зобов'язаний рухатись по правій стороні проїзної частини відносно напрямку свого руху при роз'їзді з зустрічними транспортними засобами і як найближче до правого краю проїжджої частини, перед будь-якою зміною руху переконатися, що це буде небезпечним і не створить перешкод іншим учасникам, під час вибору безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, біля села Радгоспне, Ніжинського району, Чернігівської області, не справився з керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де

зіткнувся з легковим автомобілем "ВАЗ-21061" д.н. НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_5 В результаті даного зіткнення пасажиру ОСОБА_6, який знаходився в легковому автомобілі "ВАЗ-21061" було заподіяно закриту тупу травму лівої половини грудної клітки, переломи У-УІИ ребер зліва, лівобічний малий гемо-пневмоторакс, що ускладнились післятравматичним пульмонітом, забиття та садна лівої гомілки, різану рана правої вушної раковини, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження. В зв'язку з отриманими травмами потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні у Ніжинській центральній міській

лікарні з 29 вересня по 5 жовтня 2006 року.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і про час, місце, обставини та наслідки дорожньо-транспортної пригоди показав, як це викладено в описовій частині вироку та, крім того, показав, що, рухаючись на власному автомобілі „ВАЗ-21083" д.н. НОМЕР_1 по своїй смузі в напрямку міста Ніжин і, під'їжджаючи до села Радгоспне, Ніжинського району відчув, що керований ним автомобіль почало заносити вправо в бік узбіччя. Бажаючи вирівняти рух автомобіля на своїй смузі, він повернув кермо автомобіля вліво, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з легковим автомобілем "ВАЗ-21061" д.н. НОМЕР_2., який рухався в зустрічному напрямку. Після зіткнення, підійшовши до автомобіля "ВАЗ-21061", який знаходився в кюветі, він намагався витягти потерпілого з даного автомобіля, однак в цей час він,ОСОБА_4, втратив свідомість. Крім того, підсудний уточнив, що автомобіль "ВАЗ-21083", яким він керував, був у технічно справному стані, а сам він був тверезий.

Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_4 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового  розгляду судом  було  роз'яснено,  що у  цьому  випадку  вони  будуть  позбавлені  права

оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Отже, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 29 вересня 2006 року, керуючи технічно справним транспортним засобом - легковим автомобілем „ВАЗ-21083" д.н. НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 1.2, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, що заподіяли середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6, а тому вчинене підсудним кваліфікує за ч.І ст. 286 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4 покарання, суд бере до уваги те, що він розкаявся у вчиненому, в добровільному порядку відшкодував потерпілому матеріальні збитки, пов'язані з витратами ОСОБА_6 на лікування, а також моральну шкоду, раніше ні в чому осудному замічений не був, під час проходження військової служби та за місцем проживання характеризується позитивно, нагороджений медаллю "За сумлінну службу" III ступеню, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а тому суд знаходить можливим призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, передбачене санкцією ч. 1 ст.286 КК України.

З цих же підстав, суд вважає можливим не призначати йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі викладеного і, керуючись ст.ст.299, 323, 324, 325, 328, 330, 331, 332 КПК України, військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто на суму 680 (шістсот вісімдесят) грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 - підписку про невиїзд -скасувати.

Цивільний позов військового прокурора Чернігівського гарнізону задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_4 на користь Ніжинської центральної міської лікарні Чернігівської області 317 грн. 40 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:

·   автомобіль "ВАЗ-21061" д.н. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у Ніжинсько-Куликівському об'єднаному міському військовому комісаріаті - повернути за належністю ОСОБА_6

·   автомобіль „ВАЗ-21083" д.н. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у Ніжинсько-Куликівському об'єднаному міському військовому комісаріаті - повернути за належністю ОСОБА_4

Судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судово - технічних експертиз №№498-А і 499-А, кожна у розмірі 306 грн., а всього на загальну суму 612 грн. - стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.