№ 1-32                                                                                                                                          

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 березня 2007 року                                                                                                              місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі ШЕРЕМЕТ О.Ю., за участю державного обвинувача -помічника військового прокурора Київського гарнізону - капітана юстиції БОНДАРУКА Р.В.., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Київського гарнізону розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А-0222 старшого сержанта контрактної служби

ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не судимого, призваного на військову службу у жовтні 2003 року Мукачівським РВК Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 406 КК України

Судовим слідством військовий місцевий суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2007 року, біля 20 години,ОСОБА_1, виконуючи обв'язки чергового по їдальні військової частини А-0222, в приміщенні їдальні частини, будучи невдоволеним поведінкою військовослужбовця військової частини А-0139 старшого солдата ОСОБА_3, який відмовився виконати його вимогу винести з залу для прийому їжі та здати верхній зимовий одяг до вестибулю їдальні, наніс останньому один удар долонями рук по вухам, заподіявши потерпілому фізичний біль. В подальшому продовжуючи свої протиправні дії,ОСОБА_1 взяв потерпілого руками за вуха, а потім за комір військової куртки та вивів останнього з приміщення їдальні, чим вчинив інше насильство до потерпілого.

Своїми діямиОСОБА_1 порушив вимоги ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якою зобов'язано військовослужбовців у відносинах між собою додержуватися правил військової ввічливості, проявляти взаємну повагу та витримку і не допускати негідних вчинків.

Допитаний у судовому засіданні підсуднийОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину та, крім того, пояснив, що причиною застосування з його боку насильства до ОСОБА_3 було те, що останній відмовився виконати його вимогу винести з залу для прийому їжі та здати верхній зимовий одяг до вестибулю їдальні. Також підсудний уточнив, що особистих рахунків з ОСОБА_3 він не мав і у відносинах підлеглості з ним не знаходився.

Крім особистого визнання вина підсудногоОСОБА_1 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, оскількиОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилось в завданні

№ 1-32                                                                                                                                 

потерпілому ОСОБА_3 фізичного болю і іншого насильства, то суд такі дії підсудного кваліфікує за ч. 1 ст. 406 КК України.

Органи досудового слідства ставили у вину підсудному порушення ним вимог ст.ст. 4, 49, 50, 121 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Разом з тим, вказівку на порушення вказаних положень військового статуту суд виключає з обвинуваченняОСОБА_1, оскільки вони мають загальний характер і не визначають конкретних обов'язків підсудного по службі.

При призначенні підсудномуОСОБА_1У покарання суд визнає і враховує як обставини, що пом'якшують покарання, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину.

Беручи до уваги вказані обставини, а також, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому осудному замічений не був, як до служби, так і під час її проходження характеризується позитивно, займався сусупільно кориснею працею, до кримінальної відповідальності притягається вперше, суд не знаходить підстав для ізоляції підсудного, а тому вважає можливим застосувати до нього ст.58 КК України і замінити позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців з мінімальним розміром відрахування з його грошового забезпечення, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 406 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

. На підставі ст.58 КК України замінитиОСОБА_1 позбавлення волі строком на один рік службовим обмеженням для військовослужбовців на той самий строк з проведенням із суми грошового забезпеченняОСОБА_1 в дохід держави у розмірі 10 (десять) відсотків.

Запобіжний захід засудженомуОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду

Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з

моменту його проголошення, а засудженим - протягом того ж строку з моменту вручення йому копії

вироку.