№2-2065/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 червня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Мірути О.А.

при секретарі – Лисенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни з 01.01.2008 року і надалі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2009 рік передбачено не було, а тому виплата йому доплати до пенсії в розмірі нижчому, ніж це передбачено вказаним законом є необґрунтованою. Просив поновити строк звернення до суду та визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі. Надав заперечення на позов, в якому пояснив, що розмір доплати до пенсії, встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», був визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції не визнавалися, а тому підлягають виконанню. Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна визначатися згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суперечить законодавству. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується  пенсійним посвідченням НОМЕР_1

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Отже, вимога позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009, 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача  про  підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 22 травня 2008 року по 17 червня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії надалі є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В межах Цивільного процесуального кодексу України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька в подальшому робити перерахунок пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 15, 16, 257 ЦК України, ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 17 червня 2010 року з урахуванням проведених і фактично отриманих виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня виготовлення рішення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         О. А. Мірута

Довідка: рішення набрало законної сили 30 червня 2010 року, оригінал рішення знаходиться

                у справі №  2-2065/10.

Суддя: