№ 1-625/10

                                                                     ВИРОК

Іменем України

22 червня 2010 р.                                    Голосіївський районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Дмитрук Н.Ю.,

при секретарі                            Мельниченко Т.С.,

за участю прокурора                Федорчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, директора ТОВ «Ігнатекс-Україна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

     Підсудний ОСОБА_1 . працюючи на посаді директора ТОВ «Ігнатекс-Україна», будучи службовою особою, вчинив замах на заволодіння коштами Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та службове підроблення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 згідно наказу №1 від 20.12.07р. призначено на посаду директора ТОВ «Ігнатекс-Україна».

Відповідно до Статуту ТОВ «Ігнатекс-У країна» зареєстрованого Голосіївською РДА за №10681020000021719 від 05.12.07 ОСОБА_1 здійснює без доручення дії від імені товариства, укладає договори та вчиняє юридичні дії від імені товариства, видає правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає та звільняє працівників, застосовує до них заходи заохочення та стягнення, відкриває та використовує рахунки в установах банку, розпоряджається майном, самостійно призначає своїх заступників з правом або без права першого підпису банківських та інших фінансових документів та інше.

Таким чином, перелік службових обов'язків ОСОБА_2 свідчить про  те, що він виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі обов'язки, тобто є службовою особою. Так, ОСОБА_1 виконуючи свої посадові обов»язки, щодо діяльності підприємства 08.01.09 року підписав наказ №7 «Про штатний розклад» затвердивши його на 2009 рік. Відповідно до штатного розкладу на підприємстві затверджено 11 посад працівників з максимальним окладом заробітної плати 1000грн. при цьому посади фінансового директора не було передбачено, а посадові оклади директора та комерційного директора складали по 650 грн.

В подальшому в кінці травня 2009 року у ОСОБА_1 виник умисел направлений на заволодіння коштами Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, шляхом введення до штату підприємства посади фінансового директора з посадовим окладом 10000 грн. та відповідно прийняття на вказану посаду вагітної жінки на останніх місяцях вагітності, а після виходу останньої на лікарняний в зв»язку з вагітністю та пологами, отримати з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності грошову компенсацію.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння   коштами Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, усвідомлючи те, що потреби у введенні до штату підприємства посади фінансового директора підприємство не мало 01.06.09 наказом №9 затвердив зміни до штатного розкладу ввівши до штату підприємства посаду фінансового директора з окладом 10000грн.

В подальшому ОСОБА_1 достовірно знаючи, що його знайома ОСОБА_3 перебуває на останніх місяцях вагітності та в силу стану здоров»я виконувати роботу не може, маючи на меті незаконно заволодіти грошовими коштами фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тобто чужим майном користуючись корисливим мотивом, запропонував останній та прийняв її 23.06.09 відповідно до наказу №10 на посаду фінансового директора із посадовим окладом відповідно внесених змін до штатного розкладу підприємства у сумі 10000 грн. з метою отримання допомоги по вагітності і пологах у сумі 43290,00 грн.

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000007 за червень 2009 року ОСОБА_3 фактично рахувалась працюючою на підприємстві на посаді фінансового директора 1 день до початку відпустки по вагітності та пологах, відповідно до листка непрацездатності виданого поліклінікою №1 Дніпровського району Управління охорони здоров»я Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Надалі ОСОБА_1 достовірно знаючи, що встановлений посадовий оклад ОСОБА_3 у розмірі 10000 грн. значно перевищує встановленні місячні посадові оклади усіх працівників підприємства та те, що остання відпрацювала за 1 календарний день, 20.10.09 звернувся до Голосіївської міжрайонної   виконавчої   дирекції   Київського   міського   відділення   Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з метою отримати майже максимальний розмір допомоги по вагітності та пологах за рахунок державних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 43500 грн.

Однак, Голосіївською дирекцію проведено за даним фактом перевірку у ході якої виявленні вказані порушення, у зв'язку із чим допомога по вагітності і пологах ОСОБА_3 у сумі 43500,00 грн. на даний час не виплачена.

 Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений  ч.1 ст.15. ч.2 ст. 191   КК України, тобто замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Ігнатекс-Україна» виконуючи адміністративно-розпорядчі та організаційно-господарські функції щодо управління підприємством та будучи службовою особою, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 відповідно до наказу №10 від 23.06.09 прийнята на посаду фінансового директора з 23.06.09 і станом на 31.12.09 не була звільнена з підприємства, у невстановленому слідством місці, затвердив своїм власним підписом, як керівник підприємства та печаткою підприємства, індивідуальні відомості про застраховану особу форми «ІНДАНІ» на застраховану особу ОСОБА_3 до якої було внесено неправдиві дані, а саме відомості про строки трудових відносин з ОСОБА_3 які ніби то розпочалися з 01.06.09 та закінчилися 08.06.09 тобто зазначивши що стаж роботи останньої на підприємстві складає всього 8 днів що не відповідає дійсності - таким чином посвідчивши вказаний офіційний документ.

 Після цього, ОСОБА_1 зазначений документ, з занесеними неправдивими відомостями 03.02.10 надав до Управління Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Горького, 70. Працівники УПФУ у Голосіївському районі м. Києва прийняли вказаний документ не піддаючи його сумніву, оскільки він був належним чином заповнений.

  Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений  ч.1 ст.366 КК України, тобто складання і видача завідомо неправдивих документів.

  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Показав суду що, будучи директором ТОВ «Ігнатекс-Україна» достовірно знаючи, що ОСОБА_3 перебуває на останніх місяцях вагітності, 23.06.09 прийняв останню на посаду фінансового директора із посадовим окладом відповідно до штатного розкладу підприємства у сумі 10000 грн. лише з метою отримання допомоги по вагітності і пологах у сумі 43290,00 грн.

Достовірно знаючи, що встановлений посадовий оклад ОСОБА_3 у розмірі 10000 грн. значно перевищує встановленні місячні посадові оклади усіх працівників підприємства та те, що остання відпрацювала за 1 календарний день, намагався отримати майже максимальний розмір допомоги по вагітності та пологах за рахунок державних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 43500 грн. 20.10.09 звернувшись з листом до Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім цього, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Ігнатекс-Україна» виконуючи адміністративно-розпорядчі та організаційно-господарські функції щодо управління підприємством та будучи службовою особою, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 відповідно до наказу №10 від   23.06.09 прийнята на посаду фінансового директора з 23.06.09 і станом на 31.12.09 не була звільнена з підприємства, затвердив своїм власним підписом, як керівник підприємства та печаткою  підприємства,  індивідуальні  відомості  про  застраховану  особу  форми «ІНДАНІ» на застраховану особу ОСОБА_3 до якої було внесено дані, а саме відомості про строки трудових відносин з ОСОБА_3 які ніби то розпочалися з 01.06.09 та закінчилися 08.06.09 тобто зазначивши що стаж роботи останньої на підприємстві складає всього 8 днів що не відповідає дійсності - таким чином посвідчивши вказаний офіційний документ.

За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 299 КК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, що дії підсудного за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України кваліфіковано правильно, як замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч.1 ст. 366, як складання та видача завідомо неправдивих документів.

  При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу - те, що, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується на попередньому місці роботи  ТОВ «А.С.К», відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують його покарання є  щире каяття у вчиненому, відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст.   191 ч.2, ст. 366 ч. 1  КК України, пов’язане з обмеженням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльності, передбаченого санкцією даної статті, остаточно призначивши покарання за правилами ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням правил ст. 75 КК України – звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених   ч. 1 ст. 15, ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання:

      – за ч. 1 ст. 15, ч.2 ст. 191  – 1 (один) рік 1 (один) місяць   обмеження волі з позбавленням права обіймати посади ,  пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій,  строком на 1 ( один) рік;

      –  за ст. 366 ч. 1 КК України – 1 ( один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади ,  пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій,  строком на 1 ( один) рік.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити   ОСОБА_1   покарання за сукупністю злочинів  – 1 (один) рік 1 (один) місяць   обмеження волі з позбавленням права обіймати посади ,  пов’язані з виконанням адміністративно-розпорядчих та господарських функцій,  строком на 1 ( один) рік

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді обмеження  волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -  підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

            Суддя                                                                          Н.Ю.Дмитрук