Справа № 2-224
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 червня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
3-тя особа: Головне управління юстиції у м.Києві
про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем, визнання заповіту
недійсним, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за
заповітом та визнання права власності на частку спадкового майна, -
Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Головне управління юстиції у м.Києві про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем, визнання заповіту недійсним, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на частку спадкового майна – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа № 2-224
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 червня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
3-тя особа: Головне управління юстиції у м.Києві
про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем, визнання заповіту
недійсним, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за
заповітом та визнання права власності на частку спадкового майна, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем – ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 17.02.2005р. на користь відповідача, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину – 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 за заповітом від 22.06.2004р., видане на ім*я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3, а саме: щодо 2/9 частин вказаної квартири, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17.07.2007р., видане на ім*я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно: земельну ділянку 0,061 га, розташовану на території Мостищанської сільської Ради в СТ «Механізатор» Макарівського району Київської області щодо 1/6 частини зазначеної земельної ділянки, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22.06.2004р., видане на ім*я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 на грошові вклади, що зберігаються в Святошинському відділенні Ощадбанку м.Києва у філії №8069/0422 і у філії №8069/0412 щодо Ѕ частини цих грошових вкладів, визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 2/9 частини квартири АДРЕСА_1, 1/6 частину земельної ділянки 0,061 га, розташованої на території Мостищанської сільської Ради в СТ «Механізатор» Макарівського району Київської області і Ѕ частину грошових вкладів, що зберігаються в Святошинському відділенні Ощадбанку м.Києва у філії №8069/0422 і у філії №8069/0412, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
Відповідач – ОСОБА_2 є його братом, а ОСОБА_3 була їх матір*ю і ІНФОРМАЦІЯ_1. померла. 17.02.2005р. ОСОБА_3 усе своє майно заповіла сину ОСОБА_2 Позивач вважав даний заповіт недійсним у зв*язку з тим, що підпис на ньому від імені ОСОБА_3 вчинено не нею, а іншою особою, оскільки, на його, позивача, думку, мати не могла усе своє майно заповісти відповідачу, відповідно залишивши його як сина без спадкового майна. Також, позивач зазначав, що постійно з 2005р. проживав разом з матір*ю в квартирі АДРЕСА_1, в тому числі і на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. і відкриття спадщини, а тому вважав, що прийняв спадкове майно. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 16, 203, 215, 1222, 1223, 1234, 1248, 1257, 1258, 1261, 1267-1270 ЦК України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення його майнових і спадкових прав, а також зазначив про те, що встановлення факту, що має юридичне значення, йому необхідне для спадкування майна після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., після визнання недійсним заповіту від 17.02.2005р.
Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позов є надуманим, не відповідає дійсним обставинам справи, а також є недоведеним належними доказами. Крім цього, зазначила про те, що позивач просить встановити факт, що має юридичне значення, але не вказує для якої юридичної мети йому необхідно встановлення даного юридичного факту, що по своїй суті є підставою для відмові в даній вимозі.
Представник третьої особи в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, просить розглядати справу у його відсутності (а.с. 51-52 - лист).
Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності представника третьої особи на підставі матеріалів, що є в справі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що матір*ю позивача і відповідача була ОСОБА_3, яка ІНФОРМАЦІЯ_1. померла (а.с. 17 – копія свідоцтва про смерть).
17.02.2005р. ОСОБА_3 усе своє майно заповіла сину – ОСОБА_2 (а.с. 16 – копія заповіту).
Після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина на наступне майно: 4/9 частини квартири АДРЕСА_1, земельну ділянку 0,061 га, розташовану на території Мостищанської сільської Ради в СТ «Механізатор» Макарівського району Київської області та на грошові вклади, що зберігаються в Святошинському відділенні Ощадбанку м.Києва у філії №8069/0422 і у філії №8069/0412, яке успадкував відповідач за заповітом (а.с. 6 – копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом).
ОСОБА_1 оспорював в судовому порядку заповіт ОСОБА_3 від 17.02.2005р. з тієї підстави, що заповіт не відповідає волевиявленню заповідача і складений з порушенням форми і рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 23.06.2008р. його позов до ОСОБА_2 було задоволено, заповіт, складений від імені ОСОБА_3 17.02.2005р., визнано недійсним, визнані частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за цим заповітом на ім*я ОСОБА_2 і визнано за ним, позивачем, право власності на частину спадкового майна (а.с. 53-58 – рішення суду).
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 11.11.2008р. рішення Святошинського районного суду м.Києва від 23.06.2008р. скасовано і постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 59-62 – копія рішення суду).
В даній цивільній справі ОСОБА_1 підставою визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 від 17.02.2005р. зазначає те, що даний заповіт підписаний не ОСОБА_3, а іншою особою, у зв*язку з чим вважав його недійсним.
Діюче цивільно-процесуальне законодавство обов*язок доказування обставин справи покладає на сторони, про що вказано в ст.60 ЦПК України.
В частині 1 ст.133 ЦПК України вказано про те, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Тобто, позиція суду щодо збирання доказів обмежується сприянням сторонам у цьому.
За клопотанням позивача (а.с. 123), в порядку забезпечення доказів, ухвалою суду від 07.12.2009р. по справі була призначена судова посмертна почеркознавча експертиза для вирішення питань, які на думку позивача, є суттєвими для вирішення справи, а саме: щодо вирішення питань підписання ОСОБА_3 або іншою особою оспорюваного позивачем заповіту, а також щодо виконання підпису в реєстрі нотаріальних дій (а.с. 128 – ухвала суду).
20.05.2010р. матеріали справи повернуті до суду з експертної установи без проведення судової посмертної почеркознавчої експертизи (а.с. 161 – супровідний лист) і підставою повернення справи вказано не надання експертам оригіналів документів з вільними зразками почерку і підпису ОСОБА_3 (а.с. 162 – повідомлення №1392).
Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, до експертної установи він з грудня 2009р. по день розгляду справи не їздив, оригіналів досліджуваних документів експертам не надав, з клопотання до суду про витребування необхідних документів не звертався, оплату експертних послуг не провів до часу судового засідання 15.06.2010р., при цьому позивач заявив клопотання про повторне направлення справи для проведення судової посмертної почеркознавчої експертизи згідно ухвали суду від 07.12.2009р.
Приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів про вчинення ним будь-яких дій щодо сприянню проведення призначеної за його клопотанням в порядку забезпечення доказів експертизи в період часу з 07.12.2009р. і по 15.06.2010р., суд вважав за необхідне відмовити позивачу у даному клопотанні.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позивачем, крім особистих пояснень, не надано належних і достовірних доказів про те, що заповіт від імені ОСОБА_3 від 17.02.2005р. підписано не нею, а іншою особою, а тому суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позовних вимог у зв*язку з недоведеністю.
У зв*язку з відмовою в позові щодо визнання заповіту недійсним, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, видані на ім*я відповідача на підставі оспорюваного позивачем заповіту і відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частину спадкового майна.
Що стосується вимог про встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем – ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, суд приходить до наступного.
Так, ОСОБА_1 в підтвердження факту його проживання з 2005р. в квартирі АДРЕСА_1 разом з матір*ю посилався на письмові докази, а саме: квитанцію №6 про сплату авансу за товар від 13.06.2006р. (а.с. 9 – копія квитанції), медичну карту на його ім*я із зазначенням адреси спірної квартири (а.с. 10 – копія першої сторін медичної карти), гарантійні талони на комплект меблів від 30.06.2006р. і від 14.06.2006р. (а.с. 11, 12 – копії гарантійних тадлнів), замовлення із зазначенням його прізвища і адреси спірної квартири (а.с. 13 – копія замовлення), договір від 20.01.2001р. про відкриття карткового рахунку на його ім*я із зазначенням адреси спірної квартири (а.с. 14 – копія договору), договір на виготовлення вікон в спірній квартирі від 13.12.2005р. (а.с. 15 – копія договору).
При цьому, позивач як на докази своїх вимог також посилався на показання свідків, допитаних судом в іншому складі в межах інших судових проваджень.
Але, зазначені вище письмові докази не можуть бути визнані судом такими, що безпірно доводять факт постійного проживання позивача з 2005р. в квартирі АДРЕСА_1, а лише доказують проведення останнім певних ремонтних робіт за цією адресою і придбання ним товару, а також відкриттям медичної карти за спірною адресою і укладення договору про відкриття карткового рахунку.
Показання свідків, допитаних судом в іншому складі суду при розгляді інших судових справ, в даному судовому процесі не можуть бути визнані доказами, оскільки це не передбачено діючим процесуальним законодавством і порушуватиме принцип безпосередності дослідження доказів в судовому засіданні.
При цьому, ОСОБА_1 пояснив суду, що зареєстрованим в спірній квартирі з 2005р. і на час відкриття спадщини не був.
Приймаючи до уваги наведені обставини, суд вважає, що наданими позивачем доказами не доводиться факт його постійного проживання з 2005р. в спірній квартирі в тому числі і на час відкриття спадщини, у зв*язку з чим і в цій частині заявлених вимог суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст.ст. 16, 203-205, 1222, 1223, 1233, 1234, 1247, 1248, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223, 234, 256-259 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Головне управління юстиції у м.Києві про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем, визнання заповіту недійсним, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на частку спадкового майна – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: