Справа №2-2804/10

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                              Іменем  України

08 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Федоровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зняття арешту з квартири  ,-

                                                                           В С Т А Н О В И В :

                Позивач звернувся з даним позовом до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обґрунтувавши його тим, що йому та його дружині ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власність на житло №230, виданого 12.03.1996 року Експедицією, 37 належала на праві власності квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 20 січня 2003 року він і дружина уклали з сином ОСОБА_4 договір довічного утримання, за умовами якого вони передали сину у власність вищевказану квартиру, а останній в свою чергу зобов’язався повністю довічно утримувати його і дружину. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2006 року вищезазначений договір розірвано, за ним і дружиною визнано право власності на спірну квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина померла, маючи намір зареєструвати вищевказане рішення суду, він звернувся до ОБТІ з відповідною заявою, але йому відмовили в зв»язку з тим, що квартира знаходиться під арештом за постановою виконавчої служби, він звернувся до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ з заявою про скасування арешту, на що отримав відповідь від 31.07.2009 року за №35229/17 про те, що на його квартиру накладено арешт постановою державного  виконавця Безуглою від 31.03.2006р. під час примусового виконання виконавчих документів: виконавчий лист №1-461 від 29.12.2003р. Ленінського районного суду м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., виконавчий лист №1-461 від 29.12.2003р. Ленінського районного суду м.Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., де боржником є ОСОБА_4, вищезазначені виконавчі провадження закінчені згідно постанови про закінчення від 05.06.2006р. за п.10 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи щодо боржника ОСОБА_4 направлені на виконання за належністю до ВДВС Петровського РУЮ за місцем відбування покарання, він звернувся до суду з  позовом, але суд повернув йому документи в зв’язку  з тим, що не зазначив місце проживання чи знаходження стягувачів – ОСОБА_3, ОСОБА_2, на його неодноразові звернення до   Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ надати вказані дані, посадові особи відповідача ігнорували його прохання, мотивуючи це тим, що він не сторона виконавчого провадження. При зверненні стягнення на майно його сина відповідачем неправомірно накладено арешт на його квартиру. Крім того, він неодноразово звертався до ВДВС з проханням зняти арешт з  майна,  яке належить йому на праві приватної власності, надаючи вищевказане рішення суду про розірвання договору довічного утримання та визнання за ним і покійною дружиною право власності на квартиру. Грубо порушуючи вимоги діючого законодавства про захист права приватної власності – ст.ст. 386, 391 ЦК України, посадові особи ВДВС ігнорували його звернення, тому у нього є всі підстави для вимоги винесення судом окремої ухвали на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976р. з послідуючими змінами «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» виявивши факти порушення правил опису майна, суди повинні з метою їх усунення і запобігання виносити з цього приводу окремі ухвали. Просить зняти арешт з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності, скасувавши постанову державного виконавця Безуглої від 31.03.2006р. в частині накладення арешту на його майно, винести окрему ухвалу  на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976р. з послідуючими змінами «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» з приводу порушення правил опису майна і ігнорування його неодноразових звернень до відповідача з приводу порушення його прав власника.  

                 В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив  їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

                 Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснив, що на виконанні у Ленінському ВДВС Кіровоградського МУЮ перебував виконавчий лист №1-461 від 29.12.2003 року, виданий Ленінським райсудом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 50000 грн. , згідно якого державним виконавцем відповідно до ст. 24 ЗУ “ Про виконавче провадження “ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2006р., копії якої направлені сторонам виконавчого провадження, державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника направлені запити до ООЮТІ, МРЕВ ДАІ, ДПІ, ВАТ “ Державний Ощадний банк України “ , згідно відомостей за боржником не зареєстровано рухомого майна, відповідно до довідки ООБТІ за боржником зареєстровано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, керуючись ст. ст. 50, 55 ЗУ “ Про виконавче провадження “ державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та заборона на його відчуження від 31.03.2006 року та направлена до реєструючих органів, виходом за адресою державний виконавець встановив, що боржник відбуває покарання в ВК 49, державний виконавець керуючись п. 10 ст. 37 ЗУ “ Про виконавче провадження “ виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2006р., та направив виконавчий документ за місцем перебування боржника, вважає, що дії державного виконавця відповідають вимогам ЗУ “ Про виконавче провадження “.  

         Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, пояснили, що злочин ОСОБА_4 скоєно у 2003 році, однак на сьогоднішній день борг ним не сплачено.

           Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з”явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Стаття 321 ЦК України встановлює непорушність права власності, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.    

           Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.    

         Відповідно до постанови ВСУ №6 від 27.08.1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» при розгляді таких позовів суд всебічно і повно з»ясовує обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.      

           Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ “ Про виконавче провадження “ звернення стягнення  на  майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

           Згідно ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що  державним виконавцем  за постановою про відкриття виконавчого провадження  або  за  постановою  про  арешт  майна боржника та оголошення  заборони на його відчуження може бути накладений арешт
у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням
витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на
все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Відповідно до ст.. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»  особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

          В судовому засіданні встановлено, що вироком Апеляційного суду Кіровоградської  області від 28 квітня 2004 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. 286 ч. 3, ст.  135 ч. 3 КК України, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 50000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 – 20000 грн. ( а.с 22- 25 ).

        24 лютого 2006 року державним виконавцем ВДВС у Ленінському районі м. Кіровограда  було відрито виконавче провадження по виконавчому листу №1-461, виданого 29.12.2003 року Ленінським райсудом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 50000 грн.

         З довідки ОКП “ Кіровоградського ООБТІ “ від 22.03.2006 року за №3-1283 вбачається, що ОСОБА_4 має зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 20.01.2003 року.

          31 березня 2006 року державним виконавцем ВДВС у Ленінському районі м. Кіровограда  винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні 2 ( двох ) виконавчих листів №1-461 , виданих 29.12.2003 року Ленінським райсудом . Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь фізичних осіб 70000 грн., та накладено арешт в сумі 70000 грн., що належить ОСОБА_4 – АДРЕСА_1 і заборонено ОСОБА_4 здійснювати відчуження вказаного майна.

          Заочним рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда від 30 жовтня 2006 року розірвано договір довічного утримання, який зареєстрований 21.01.2003 року на ОСОБА_4 на 3-кімнатну АДРЕСА_1, залишено право власності на вказану квартиру за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ( а.с. 7 ).

       З копії про смерть вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ( а.с. 8 ).

        Згідно ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 березня 2010 року видно, що відмовлено ОСОБА_2, ОСОБА_3 у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 30 жовтня 2006 року.  

           Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження від 15 липня 2006 року державним виконавцем ДВС у Ленінському районі м. Кіровограда при примусовому виконанні виконавчого листа №1-461 , виданого 29.12.2003 року Ленінським райсудом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 50000 грн., встановлено, що згідно акту державного виконавця від 23.05.2006 року у боржника відсутнє майно на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1, боржник відбуває покарання у ВК 49 Петрівського району Кіровоградської області.

            Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, про необхідність скасування постанови державного виконавця ВДВС у Ленінському районі м. Кіровограда  про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.03.2006 року в частині накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зняття арешту з вказаної квартири, в задоволенні позовних вимог щодо винесення окремої ухвали  на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції з приводу порушення правил опису майна і ігнорування неодноразових звернень ОСОБА_1  до відповідача з приводу порушення його прав власника відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976р. з послідуючими змінами «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» необхідно відмовити, оскільки державним виконавцем своєчасно  вжито передбачених  законом  заходів  до  забезпечення відшкодування заподіяних  злочином  збитків, виконавче провадження було відкрито правомірно відповідно до ЗУ “ Про виконавче провадження “, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена на підставі довідки ОКП “ Кіровоградського ООБТІ “ від 22.03.2006 року за №3-1283 згідно якої за  ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, постановою державного виконавця від 15 липня 2006 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-461, так як згідно акту державного виконавця від 23.05.2006 року у боржника ОСОБА_4 відсутнє майно на праві приватної власності.

             На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -

В и р і ш и в:

          Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зняття арешту з квартири  – задовольнити частково.

          Скасувати постанову державного виконавця ВДВС у Ленінському районі м. Кіровограда  про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.03.2006 року в частині накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

         Зняти арешт з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

         В решті  позовних вимог – відмовити.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Кіровоградському апеляційному суду через Ленінський райсуд м.Кіровограда.

     Суддя Ленінського  райсуду

     м. Кіровограда                                                                                      Циганаш І.А .