Апеляційний суд Рівненської області
У X В ІМЕНЕМ
А Л А УКРАЇНИ
01 червня 2010 року м . Рівне
Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого : судді Полюховича О.І.
суддів Сачука В.І., Гладкого С.В.
з участю прокурора Іванціва М.Р.
захисника ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляціями прокурор, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції та засудженої ОСОБА_2 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює , раніше не судима, засуджена
- за ч.1 ст. 382 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців з
позбавленням права займати організаційно - розпорядчі посади строком на 1 рік;
- за ч.1 ст. 366 КК України до обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати організаційно - розпорядчі посади строком на 1 рік;
Відповідно до ст. 72 КК України два роки обмеження волі перевести в один рік позбавленням волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців з позбавленням права займати організаційно - розпорядчі посади строком на 1 рік .
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнена з випробуванням з іспитовим терміном 1 рік.
Справа №11-222-2010р Головуючий в суді 1-ї інстанції Юзьвяк Б.Г.
Категорія: ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 366 КК України Доповідач суддя Сачук В.І.
Цим вироком ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що вона бу-
дучи службовою особою, повинна була вчиняти дії по виконанню постанови судді Дубенського міськрайонного суду від 9 лютого 2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 в вигляді 50 годин громадських робіт, а саме своєчасно повідомляти Дубенський міжрайонний відділ кримінально-виконавчої інспекції про ухилення правопорушника від громадських робіт або появу на роботі в стані алкогольного сп'яніння, порушення внутрішнього трудового розпорядку, контролювати його ставлення до праці та щомісячно інформувати інспекцію про кількість відпрацьованих годин складанням табеля робочого часу.
ОСОБА_2 умисно, в інтересах ОСОБА_5, з метою невиконання вищевказаної постанови судді, що набрала законної сили, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 громадських робіт не виконував, а замість нього їх виконував ОСОБА_6, склала завідомо неправдиві документи, а саме табелі виходу на роботу в лютому-березні 2009 року ОСОБА_4, та характеристику на нього, в яких засвідчила повне відбуття громадських робіт в кількості 50 годин, що не відповідало дійсності.
В апеляціях : прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції посилається на те, що суд невірно застосував кримінальний закон, просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким засудити ОСОБА_2 за ч.1 ст. 382 КК України до 1 року 6 місяців з позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно- господарських обов'язків, строком на 1 рік 1 місяць; за ч.1 ст. 366 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, строком на 1 рік . На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно- господарських обов'язків, строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ст. 75 КК України просить звільнити засуджену від відбування основного покарання.
Засуджена ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, та закрити кримінальну справу на підставі ст. 7 КПК України, звільнивши її від покарання, як особу, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, пояснення засудженої ОСОБА_2 та її захисника, які підтримали свою апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засудженої підлягає задоволенню а апеляція прокурора- частково.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив фактичні обставини справи та дав належну юридичну оцінку діям ОСОБА_2, ці обставини в апеляції не оспорюються.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання ( основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Проте суд, призначивши ОСОБА_2 покарання за кожний злочин, не
вирішив питання про призначення їй покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначивши їй покарання на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню, а тому доводи прокурора в апеляції є слушними.
Доводи прокурора в апеляції про те, що звільнення ОСОБА_2 від відбування основного і додаткового покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України не заслуговує на увагу, оскільки згідно ст. 77 України у разі звільнення від відбування покарання можуть бути призначені додаткові покарання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Стаття 48 КК України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Стаття 7 КПК України встановлений порядок такого звільнення.
Враховуючи обставини, за яких було вчинено злочин, особу винної, те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинила злочин невеликої та середньої тяжкості, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину, а також те, що з дня вчинення злочину минув тривалий проміжок часу і дають підстави для її звільнення від кримінальної відповідальності.
Виходячи із бездоганної поведінки засудженої та її сумлінного ставлення до праці після вчинення злочину і розгляду справи судом, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 перестала бути суспільно небезпечною, тому відповідно до вимог ст. 7 КПК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
З урахуванням зазначених обставин вирок суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню згідно ст. 7 КПК України.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити, а апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 засудженої за ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 366 КК України скасувати. Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 закрити і звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Головуючий підпис
Судді : підписи
З оригіналом згідно. Суддя В.І.Сачук