Справа №22-а-1398/2010р. Головуючий в суді 1 інст. Іванків О.В.
Категорія №57 Суддя-доповідач Гордійчук С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Гордійчук С.О.,
суддів Шеремет А.М., Хилевича С.В.,
при секретарі Демчук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду від 11 серпня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області про зобов’язання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Володимирецького районного суду від 11 серпня 2009 року визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02 квітня по 31 грудня 2006 року, з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02 квітня по 31 грудня 2006 року, з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
В задоволенні решти позовних відмовлено.
У поданій на постанову апеляційній скарзі відповідач вказує , що Управління виконало свої функції відносно виплати допомоги позивачу у 2006 - 2008 роках у повному обсязі і всі кошти отримані відповідачем з Державного бюджету на ці цілі виплачені дітям війни згідно ст.95 Конституції, ст. 87 Бюджетного кодексу, Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити в позові.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки місцевий суд при вирішенні справи порушив норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відноситься до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з положеннями вказаного Закону України пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обчислювати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про неправомірність дій відповідача у 2006 році і без законних на те підстав зобов’язав відповідача за цей період нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі, збільшеному відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що постанова місцевого суду була ухвалена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові в частині визнання неправомірними дій відповідача у проведенні нарахування та виплати надбавки до пенсії встановленої для дітей війни за період з 02 квітня 2006 року до 31 грудня 2006 року.
Керуючись ст. 15 , п.2 ч.1 ст. 307, ст. 316, 317 ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області – задовольнити частково.
Постанову Володимирецького районного суду від 11 серпня 2009 року в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02 квітня по 31 грудня 2006 року та зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02 квітня по 31 грудня 2006 року скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині позову відмовити.
В решті постанову Володимирецького районного суду від 11 серпня 2009 року залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: