Справа № 22ц-2464/2010 Головуючий у першій інстанції – ЗАРІЧНА Л.А.
Категорія – цивільна Доповідач – КОРЕНЬКОВА З.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2010 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Лакізи Г.П.,
суддів: Коренькової З.Д., Бобрової І.О..,
при секретарі Марченко О.О.,
за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні гаражем,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вищевказане рішення скасувати та визнати недійсним акт про закінчення будівництва від 15.02.1985 року; визнати недійсну частину спадщини на ОСОБА_5 в яку ввійшла прибудова та гараж від 15 березня 1985 року за реєстром №1100; визнати недійсним договір дарування Ѕ частини житлового будинку з належною частиною господарського-побутових будівель від 14.03.2008 року за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 24 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Зобов”язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні гаражем, що належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом звільнення його від наявних речей. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по справі в розмірі 45 грн. 50 коп.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що договір дарування Ѕ частини житлового будинку з належною частиною господарського-побутових будівель від 14.03.2008 року за адресою АДРЕСА_1 укладено з грубим порушенням норм цивільного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним, у зв”язку з чим він користується гаражем правомірно.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником Ѕ частини житлового будинку з належною частиною господарського-побутових будівель за адресою АДРЕСА_1 на підставі договорів дарування частини житлового будинку та земельної ділянки від 14 березня 2008 року. Даний факт підтверджується копією договору дарування від 14 березня 2008 року (а.с.4), копією технічного паспорту (а.с.5-9), а також рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 25.02.2009 року, залишеним без змін апеляційним судом Чернігівської області від 29 квітня 2009 року, відповідно до якого відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні його позову до ОСОБА_5, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_6 про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, недійсним договору дарування Ѕ частини житлового будинку, визнання права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування.
Також судом першої інстанції в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 дійсно перешкоджає позивачу у користуванні та розпорядженні власністю останнього - гаражем, що підтверджується особистими поясненнями відповідача, відповідно до яких, відповідач має всі законні права на користування гаражем як спадкоємець, також він підтвердив перебування у спірному гаражі його майна та звернення позивач до нього в усній формі про звільнення гаража.
Частина 1 ст.319 ЦК України передбачає право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: