Справа № 22-2236 \  2010 р.                         Головуючий у 1-й інстанції – Заїка М.І.

Категорія         30/31                                            Доповідач – Савченко С.О.

                                                                      УХВАЛА

                                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 червня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  в складі :

                                         Головуючої – Кодрула М.А.

                                                 Суддів – Савченко С.О.,

                                                                 Спірідонової Л.С.

                                      при секретарі – Пітель Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3-представника ОСОБА_4, на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В кінці вересня 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення майнової та моральної шкоди.

В заяві зазначила, що близько 19 години 27 липня 2008 року  відповідачки в ході сварки умисно нанесли їй побої, спричинивши тілесні ушкодження легкого ступеню.  За даним фактом порушувалась кримінальна справа. Відповідачки звільнені від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Внаслідок злочинних дій позивачка змушена була лікуватись. На придбання ліків вона витратила 824.7 грн., на поїздку в м. Долинську до судового експерта 100 грн., а всього просила стягнути 925 грн. матеріальної шкоди та 10 тисяч моральної шкоди.

В лютому 2010 року позивачка збільшила суму позову до 1362 грн. матеріальної та 20 тис. моральної шкоди.

Рішенням Устинівського районного суду від 23 березня 2010 року позов задоволено частково. З відповідачок на користь позивачки солідарно стягнуто 1362 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та новим рішенням задовольнити позов в повному обсязі.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. В скарзі ОСОБА_2 зазначила, що суд прийняв недопустимі докази та розглянув справу в відсутності позивачки.

Перевіривши за матеріалами справи рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника позивачки, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Положеннями ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України визначено, що кожна із сторін обґрунтовує свої позовні вимоги або заперечення проти позову і зобов’язана довести  кожну обставину, що має значення для ухвалення рішення, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Обставини, визнані сторонами та іншими  особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України.

Судом встановлено, що спірні правовідносини сторін виникли у зв’язку з заподіянням шкоди здоров'ю позивачки внаслідок умисного її побиття відповідачками, що мало місце 27 липня 2008 року в смт. Устинівка.

Відповідно ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди здоров'ю фізичній особі, зобов’язана відшкодувати  потерпілому витрати, викликані необхідністю придбання ліків, протезування, тощо.

Ухвалюючи рішення суду про задоволення позову в частині стягнення матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт заподіяння матеріальної шкоди на 1362 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду про належність  та допустимість доказів, наданих позивачкою для підтвердження суми понесених нею витрат на лікування, поїздку на медогляд та юридичну допомогу. Судом  досліджувались як чеки про придбання ліків, так і виписка з медичної картки хворої ОСОБА_4 з зазначенням множинних забоїв і гематом, в якості свідків допитувались лікарі, які проводили лікування та призначали препарати ОСОБА_4 в зв’язку з отриманими  тілесними ушкодженнями , що підтверджується матеріалами справи(а.с.7-12,99-113).

Є достатньо обґрунтованим і висновок суду про заподіяння позивачці моральної шкоди в результаті умисного нанесення тілесних ушкоджень. Визначений судом  з урахуванням вимог розумності і справедливості розмір моральної шкоди в 1000 грн. відповідає обставинам справи, за яких отримала ушкодження позивачка, ступеню вини відповідачок, характеру і обсягу фізичних та моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_4, зокрема це жінка пенсійного віку, отримала тілесні ушкодження, з приводу яких потребувала лікування, був порушений звичний для неї спосіб життя.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримав норми процесуального законодавства при з'ясуванні обставин і фактів,, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін, їх прав та обов’язків, дав належну оцінку доказам, якими ці обставини підтверджувались, наведені в апеляційних скаргах доводи правильного по суті рішення не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення норм матеріального та процесуального права, які б призвели до помилкового вирішення справи.

  Керуючись ст.ст. 303,п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315  ЦПК  України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

              Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

             Рішення   Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2010 року залишити без змін.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції

 Головуючий

Судді