Судове рішення #9827509

                                           

                      Апеляційний суд Кіровоградської області

_______________________________________________________________________________

Справа № 22 - 3036  2010року                                                    Головуючий 1інстанції Завгородній Є.Б.

Категорія   42                                                                                                Доповідач   Чорнобривець О.С.  

                                                             

                                                           

                                                                                           

                                                 

                                                    Ухвала                                                                                    

                                                       Іменем України    

15 червня   2010року        колегія суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  в складі:  

                                 головуючого судді -     Белінської І.М.                                                                              

                                 суддів -                           Гайсюка О.В.

                                                                         Чорнобривець О.С.

                                 при секретареві              Чернезі М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3   на  рішення   Кіровського районного суду  м. Кіровограда від  25.03.2010року,-

                                       

                                                    встановила:

            У  листопаді  2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4   звернулися в суд з позовом до Кіровоградської міської ради, комунального підприємства „Правник”, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  про визнання недійсними приватизацію житла  та  свідоцтва про право власності на житло.

 від 17.09.2008року на

            Зазначали, що  в квартирі  АДРЕСА_1   разом із ними  в якості членів сім’ї  проживали відповідачі. У 2002році  на підставі  рішення суду договір найму був змінений  і  між  КРЄПом  та  відповідачкою ОСОБА_5  укладено окремий договір найму на кімнати  площею 11,4кв.м., та 10,2кв.м.  спірної  квартири.

            У вересні 2008року відповідачі приватизували 57/100 часток  спірної квартири. Вважають приватизація частини квартири проведена з порушенням закону, оскільки відповідачі  не отримували  їх згоди на приватизацію, крім того фактично в квартирі не проживали, тому  довідка про постійне місце проживання  не відповідає дійсності.

            Рішенням Кіровського районного суду  м. Кіровограда від  25.03.2010 року у задоволенні позову відмовлено.            

         

            В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального  права, просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення  позовних вимог.  Зазначено про те, що  судом  неправильно  надана оцінка  встановленим обставинам  справи,  тому рішення є незаконним.

                   

           Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга  не підлягає   задоволенню на таких підставах.

           

           Згідно з ч. 1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

           

           Відповідно до ст. 9 ЖК України  житлові права громадян охороняються законом, ніхто не може бути  виселений  із займаного житлового приміщення або обмежений  у праві  користування житловим приміщенням  інакше як  з підстав та у порядку, передбаченому законом.

           

          Відмовляючи  в  задоволенні  позову, суд  правильно керувався ст. 2 Закону України  « Про  приватизацію державного житлового фонду»,  ч.3 ст. 64 ЖК України  і  виходив з того, що  відповідачка ОСОБА_5 з  моменту укладення з балансоутримувачем  окремого договору найма на  кімнати  в спірній квартирі  набула статусу   основного наймача і  до складу її сім’ї  увійшли її діти  ОСОБА_6 та  ОСОБА_7. Таким чином, в зазначеній квартирі за двома  укладеними договорами найму  проживають  дві   окремі  сім’ї,  у розумінні до положень  ст. 64 ЖК,  й  мають самостійне право на  користування найманими  жилими приміщеннями в квартирі, зокрема, право на приватизацію.

           Згідно свідоцтва про право власності від 17.09.2008року відповідачами приватизовано 57/100  спірної квартири, що відповідає  умовам укладеного договору найма.

           Встановлені судом  обставини  підтверджуються матеріалами справи, сторонами не заперечуються.

           

           Крім того, відповідають положенням ст..61 ЖК України та роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.4 Постанови №2 від 12.04.1985р. „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” /зі змінами/ посилання суду на те, що позивачка не є уповноваженою особою у спорах, що виникають з договорів найму, зокрема, пред’являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, належить відповідному органу чи власнику житлового фонду, в даному випадку – КП „Правник”. На  момент приватизації уповноваженою  особою право відповідачів на жиле приміщення не оспорювалося.

         

          За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду  щодо недоведеності доводів позивачки про  порушення  її  прав та інтересів  при здійсненні приватизації частини спірної квартири відповідачами, якій ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи  і  відповідає вимогам закону.

       

           Відповідно до наведеного,  судом першої інстанції при вирішенні справи  дотримано вимоги ст.ст.213, 214 ЦПК,  рішення є законним і обґрунтованим.

          Доводи апеляційної скарги були предметом судового розгляду, їм дана належна оцінка, висновків суду вони  не спростовують. Підстав для  скасування  рішення  суду  немає.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                    Ухвалила:

          Апеляційну  скаргу   ОСОБА_3    відхилити.  

          Рішення   Кіровського районного суду  м. Кіровограда від  25.03. 2010  року залишити без змін.

         Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.                                            

                 

          Головуючий:

         

          Судді:                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація