№2-261/10

            Р І Ш Е Н Н Я        

 І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И    

22 квітня 2010  р.                                              м. Донецьк

          Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуючої судді                    - Гладкої І.А.

при секретарі                        - Костіній А.Ю.

за участю сторін:

позивача                                             - ОСОБА_1,

представника позивача                     - ОСОБА_2,

відповідача                                         - Нікітіна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В позовній заяві позивач зазначив, що 15.06.2009 року між ним та відповідачем укладено договір купівлі – продажу за № 15106109  на придбання нового автомобіля марки «Фіат Альбеа» 1.4 вартістю 78 000 грн. 16.06.2009 року відділом реєстрації МРЕО йому було відмовлено у реєстрації зазначеного автомобіля, у зв»язку з тим, що в порушення вимог п.п. 1.6 та 1.9 «Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами», затверджених Наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції № 228 від 31.07.2002 року та п. 8 та 31 «Правил державної реєстрації обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 1998 року, відповідно до яких, відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться». Позивач  також зазначив, що придбаний автомобіль до 26.06.2009 р. зареєстрований не був, тому  автомобіль був переданий позивачем на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Драйв».  

У попередньому судовому засіданні позивачем була надана письмова заява про  уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що 15.09.2009 року придбаний автомобіль марки «Фіат Альбеа»  був зареєстрований у відділі реєстрації МРЕО, тому він просить стягнути з відповідача матеріальні збитки – пеню та неустойку за несвоєчасне виконання договірних обов»язків з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» за період з 18.06.2009 року по 15.09.2009 року, а саме: пеню відповідно до договору купівлі – продажу № 15106109 від 15.06.2009 року у розмірі 3 899 грн.; ремонт автомобіля «Лада 1118» у розмірі 7 400 грн.; неустойку відповідно ч.5 ст. 709 ГК України (1% за кожен день; 90 днів ) у розмірі 69 420 грн.; упущену вигоду (проценти по банківському депозиту) у розмірі 4089 грн.

Крім того, позивач просить надати нову сервісну книжку діючого зразка на придбаний ним автомобіль із зазначенням  сервісних центрів з гарантійного обслуговування та зазначити необхідну інформацію про уповноважених дилерів імпортерів автомобіля марки «Фіат Альбеа».  

Також, позивач просив стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. за несвоєчасне виконання договірних зобов»язань, у зв»язку з тим, що він хвилювався, так як не мав можливості користуватися цим автомобілем, що привело до моральних страждань.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позицію позивача.

Представник відповідача - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» Нікітін Д.В., заявлені позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що згідно Акту прийому – передачі від 11.09.2009 року позивач придбаний автомобіль отримав, 15.09.2009 року зареєстрував та надав розписку про відсутність претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв». Крім того, проведеною перевіркою державного органу у справах захисту прав споживачів встановлено, що в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» порушень законодавства про захист прав споживачів щодо ОСОБА_1 виявлено не було (акт №3621 від 18.09.2009 року), тому вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв» прийняло усі заходи для врегулювання даного спору, у зв»язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 за необґрунтованістю.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» є не обґрунтовані, тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання зобов»язання передбачені статтею 526 Цивільного кодексу України, а саме, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.546  Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов»язань.

 Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996 року про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів споживачем вважається та фізична особа, яка придбала, замовила, використала, а так само мала намір придбати або замовити товар, роботу або послуги.

Статтею 3 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на отримання послуг належної якості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного їм товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правовим актам, нормативним документам, умовам договору, а також інформації про товар (роботи, послуги), яку надає продавець (виробник, виконавець).

Згідно ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судом встановлено, що 15 червня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв»  та ОСОБА_1 уклали договір купівлі – продажу автомобіля марки «Фіат Альбеа» 1.4 вартістю 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн. (а.с.7-9).

Згідно п.3.3 вищезазначеного договору  право власності на автомобіль покупцю переходить в момент підписання сторонами акту прийому - передачі автомобіля.

Відповідно до ч.1,3ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець відмовиться від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов»язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомити про це продавця. Витрати покупця у зв»язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві  підлягають відшкодуванню продавцем.

Із пояснень позивача вбачається, що 11 вересня 2009 року він дійсно згідно акту прийому – передачі (а.с.30) отримав зі складу відповідача придбаний автомобіль  та надав розписку, що претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв»  не має, а 15 вересня 2009 року позивач зареєстрував свій автомобіль у відділі реєстрації МРЕО (а.с.28-29).

Дані обставини відповідачем не спростовувались та підтвердилися наявними в матеріалах даної цивільної справи документами, а саме, копією акту прийому –передачі автомобіля від 11.09.2009 року (а.с. 30) та копією розписки  позивача (а.с. 28).  

Судом також встановлено, що згідно скарги громадянина ОСОБА_1 та Згоди Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.09.2009 року за № 02/18-5568-2009 проведено перевірку дотримання відповідачем  законодавства про захист прав споживачів. Проведеною перевіркою встановлено (акт за № 3621 від 18.09.2009 р.), що споживач ОСОБА_1 скаржиться на неможливість зареєструвати  придбаний новий автомобіль «Фіат Альбеа». Станом на 15.09.2009 року автомобіль ОСОБА_1 повернуто та зареєстровано у відділі реєстрації МРЕО (а.с.23-24), у зв»язку з чим позивач власноруч надав розписку, що він претензій не має (а.с.28).

Як вбачається із п.6.3 договору  купівлі – продажу автомобіля покупець зобов»язаний представити автомобіль на обслуговування на станцію «Фіат» відповідно карти ТО, передбаченої заводом – виготовлювачем (а.с.7).

Судом також встановлено, що відповідно до п.8.4-8.5  Дилерського договору за № 28-09 від 15.01.2009 року до зобов»язань Дилера - Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв»  щодо обслуговування клієнтів ФІАТ  належать кваліфіковане виконання робіт з обслуговування та ремонту, подальше задоволення гарантійних претензій клієнтів ФІАТ  та надання інших послуг згідно Додатку до чинного договору. Крім того, згідно п.8.7 Дилерського договору дилер повинен: проводити періодичне обслуговування, поточний та гарантійний ремонт автомобілів у відповідності з вимогами  ФІАТ, вказівками імпортера, державних стандартів та інших нормативних документів України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав сервісну книжку обслуговування і гарантійного ремонту разом із сертифікатом гарантійного договору, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.67-70); в сертифікаті зазначені дані продавця – дилера Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» і, згідно з яким, гарантійні зобов»язання Продавця зберігають свою чинність лише за умови проведення Сервісним центром офіційного дилера ФІАТ періодичних регламентних робіт та дотримання інших правил експлуатації за даною сервісною книжкою.

Також, до матеріалів справи долучена копія листа директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» Нікітіна Д.В. від 08.04.2010 року позивачу, в якому роз»яснюється, що офіційний дилер автомобілів ФІАТ - Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв» не має повноважень на внесення будь-яких відомостей до сервісної книжки та її заміни, оскільки таку документацію він отримує від імпортера - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ - Україна» (а.с.100).

П.2.5. Дилерського договору передбачено, що дилер не має права діяти від імені Імпортера та ФІАТ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог про стягнення матеріальних збитків у зв»язку  з порушенням зобов»язань, які виникли у позивача з відповідачем з договору купівлі-продажу не підлягають задоволенню, так як зазначені зобов»язання по реєстрації автомобіля у відділі реєстрації МРЕО сторонами не були оговорені умовами договору купівлі-продажу  вказаного транспортного засобу.

Не вбачається підстав і для задоволення цих вимог з договору, що укладається між позивачем та відповідачем на зберігання транспортного засобу за період з 26 червня 2009 року (а.с.17) по 11 вересня 2009 року (а.с.30), так як ніяких дій, що призвели б до погіршення або втрати транспортного засобу з боку відповідача, вчинено не було. Транспортний засіб був переданий позивачу, претензій він не мав, про що свідчить видана ним розписка (а.с.28).

Заявлені позовні вимоги на ремонт автомобіля «Лада 1118» у розмірі 7 400 грн. суд вважає безпідставними,  тому що вони не відносяться до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги позивача щодо надання нової сервісної книжки діючого зразка на придбаний автомобіль із зазначенням  сервісних центрів з гарантійного обслуговування з зазначенням необхідної інформації про уповноважених дилерів імпортерів автомобіля марки «Фіат Альбеа» також не знайшли свого підтвердження, оскільки, під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідач отримав сервісну книжку з усіма необхідними реквізитами.

Згідно положень п.5 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров»я продукцією.

Позивачем заявлено позов про відшкодування йому немайнової (моральної) шкоди у розмірі 5000 грн., але будь-яких даних про те, що саме несвоєчасне виконання договірних зобов»язань спричинило шкоду його здоров’ю, або даних про те, що є небезпека для його життя, суду не надав, тому, підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., суд не вбачає.

  Враховуючи викладене, суд вважає, оскільки договором купівлі-продажу, укладеним між позивачем та відповідачем не було оговорено умов передачі у власність автомобіля з обов»язковою реєстрацією у відділі МРЕО, суд вважає, що підстав для стягнення на користь позивача матеріальних збитків та моральної шкоди, немає.

Приймаючи до уваги положення ст. 88 ЦПК України судові витрати, пов»язані з розглядом справи не стягуються.

    На підставі викладеного, керуючись ч.2ст.546, ст.549, ч.1,3ст.690  Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 216, 218, 223 Цивільно-процесуального кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996 року, Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів, суд, -  

В И Р І Ш И В:

      У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –  відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, а саме протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                       Гладка І.А.

                                                                                        №2-261/10

            Р І Ш Е Н Н Я        

 І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И    

                         (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА РІШЕННЯ)

23 квітня 2010  р.                                              м. Донецьк

          Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуючої судді                    - Гладкої І.А.

при секретарі                        - Костіній А.Ю.

за участю сторін:

позивача                                             - ОСОБА_1,

представника позивача                     - ОСОБА_2,

відповідача                                         - Нікітіна Д.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи, що для викладення доводів та обґрунтувань сторін потребується значний час, суд вирішив оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

    На підставі викладеного, керуючись ч.2ст.546, ст.549, ч.1,3ст.690   Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 216, 218, 223 Цивільно-процесуального кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів» , Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996 року, Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів , суд, -  

В И Р І Ш И В:

      У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –  відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, а саме протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                       Гладка І.А.

Мотивувальну частину рішення виготовити до 28.04.2010 року

Суддя                                                       Гладка І.А.