0555                                                         Справа № 2- 1255/2010

РІШЕННЯ

іменем України

 16 червня 2010 р.                                    м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суду Донецької області у складі судді Жаботинської С.В., при секретарі Костенко Ю.О.,

розглянувши  у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в м. Ясинувата про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України” Про соціальний захист дітей війни”, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка    звернулась до  суду  із позовною заявою про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України” Про соціальний захист дітей війни” до  Управління  Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області, посилаючись на те, що  вона відноситься  до категорії дітей війни і відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. та  від 22 травня 2008 р.  з 01.01.2006 р.  має право на щомісячне  підвищення пенсії на 30 %, однак сума соціальної допомоги їй виплачується не у повному обсязі. Просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в м. Ясинувата Донецької області по невиконанню з 09липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року приписів статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо невиплати мені щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу, визнати право на отримання невиплаченої надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року, зобов’язати Управління пенсійного фонду в м. Ясинувата нарахувати та сплатити мені невиплачену надбавку до пенсії за вказаний період часу.

В судове засідання позивачка  не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Відповідач (УПФУ) про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус „дитини війни” і це підтверджується  відміткою у її пенсійному посвідчені  (а.с. 6). Вона отримує пенсію за віком.  

Вирішуючи   дані правовідносини, суд  керувався  нормами Конституції України,   Законами України  „Про соціальний захист дітей війни” від  18.11.04 за № 2195-1У (далі Закон № 2195), який набрав  чинності  з 01.01.06 р.; „Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування” від  09.07.03 р. за № 1058-1У із змінами  ( далі Закон № 1058); „Про Державний бюджет на 2006 р.” від  20.12.05 за № 3235-1У із змінами (далі Закон № 3235); „Про внесення змін  до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.06.06 р. за № 3367 (далі Закон №3367); „Про  Державний бюджет на 2007р.” від  19.12.2006 р.  за № 489-У  із змінами (далі Закон № 489); „Про  Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від  28.12.2007 р.  за № 107-У1  із змінами (далі Закон № 107); „Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального  захисту” від 22.10.1993 р. за № 3551-Х11 із змінами (далі Закон № 3551), Бюджетним  кодексом України (далі БК України); постановами  КМУ   від 22.04.08 р. за № 407 „Про  порядок надання пільг, компенсацій та гарантій” ( далі  ПКМУ № 407);  від 24.10.07 за № 1261 „Про затвердження  Положення Пенсійного Фонду України”  (далі ПКМУ № 1261); постановою ПФУ  від 30.04.02 за № 8-2 із змінами ( далі  по ППФУ № 8-2); рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 за № 6-рп/2007 та від 22.05.08 за №  10рп/2008 ( далі рішення КСУ за № 6-рп та за № 10-рп) та іншими  законодавчими актами.

За положенням ст. ст.  6, 7 Закону № 2195 в первісній редакції  з моменту набрання  чинності цим  законом „діти війни” набували права на підвищення  пенсії або щомісячного довічного  грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України.  Але на 2006 рік  дію ст. 6 Закону № 2195  було зупинено  згідно п. 17 ст. 77 Закону № 3235, а ст. 110  цього Закону   встановлено новий порядок  надання „ дітям війни” державної соціальної підтримки.   За  порядком  встановленим ст. 110 Закону України № 3235 в редакції від 19.01.06 (ЗУ№2267) пільги  передбачені ст. 6 Закону № 2195 запроваджувалися поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Суд вважає, що позовні вимоги зобов'язати відповідача  нарахувати  недоплачену щомісячну державну соціальну  допомогу  за 2006 рік, задоволенню не підлягають  у зв'язку з тим, що дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено Законом України від 20.12.2005 року № 3235-4.

На 2007 рік п. 12  ст.  71  Закону  № 489  дію ст. 6 Закону № 2195 також   було зупинено, а ст. 111 Закону № 489    визначено  новий порядок  виплати  підвищення „дітям війни”, а саме, у розмірі  50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (крім тих, на яких  поширюється  дія  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).   Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп /2007  п.12. ст. 71 та ст. 111  Закону №489  визнано неконституційними, тому суд визнає, що з дня  ухвалення  даного   рішення  дія п. 12. ст. 71 та ст. 111 Закону № 489 втратила чинність і   позивач  з 09.07.07 мав право на отримання  підвищення пенсії у розмірі  визначеному ст. 6 Закону № 2195.

Пунктом 41 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107  редакція  ст. 6 Закону № 2195 була  змінена і визначено, що   „дітям війни”,(крім  тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального  захисту”) до пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення  у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону  та Закону України „Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального  захисту”, дане підвищення провадиться за їх  вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України  за № 10рп/2008 пункт 41 розділу  2  „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закон № 107  визнано  таким, що не  відповідає Конституції України і з моменту ухвалення цього рішення  така редакція ст. 6 Закону № 2195 втратила чинність, тобто  з 22.05.08  було відновлено дію даної статті   в її первісній  редакції та з 22.05.2008 р. позивачка має право на отримання підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому, суд, враховуючи, що позивачка отримує пенсію за віком, зобов'язує відповідача нарахувати  та виплатити надбавки  до пенсії  не в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для непрацездатних як просить позивачка,  а в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, для  відновлення порушеного права позивачки на отримання підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком,  суд визнає  за необхідним визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо не нарахування та невиплати позивачці щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р. в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити  невиплачену позивачці надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р. в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. З урахуванням того, що Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області звільнено від сплати судового збору, з відповідача – УПФУ м. Ясинувата Донецької області необхідно стягнути  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.  

Керуючись ст. ст. 10, 88, 212, 214-216, 224-226 ЦПК України,   ст. 6 Закону України „Про  соціальний захист дітей війни”,   суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р. в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.03.2010 р. ” з урахуванням  фактично здійснених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України  в місті Ясинувата Донецької області  (р/р 256043012058 в ДОУ „Держаний ощадний банк України” МФО 335106, ЄДРПОУ 21970665) витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 (сто двадцять) гривень  на р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, отримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк,  Банк ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу - Ясинуватський міськрайонний суд – 40.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: