Справа 2-1429

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

24 червня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого                             судді Суханової А.В.

при секретарі                             Юнусовій Е.Ф.

за участю представника позивача                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Макіївське Міське управління УМВС України в Донецькій області -  про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 12.01.2007 р. У вказаному будинку значиться зареєстрованою донька колишньої дружини її батька – ОСОБА_3, яка ніколи не проживала у вказаному будинку, не цікавиться ним та вже тривалий час проживає за межами України. Реєстрація відповідача у будинку перешкоджає їй у володінні та розпорядженні вказаним будинком на власний розсуд. На підставі викладеного, просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування вказаним будинком.

Представник позивача – ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом, у судовому засіданні підтримала заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги та пояснила, що остання є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 12.01.2007 р. Право власності зареєстровано у КП «БТІ м. Макіївки». Відповідач була зареєстрована за вказаною адресою 07.06.2006 р. як донька дружини батька позивача. Але, на теперішній час шлюб між подружжям розірвано, змінився власник будинку, тому ОСОБА_3 не має права користуватись домоволодінням. Просила суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилась. Повістки про виклик до суду повернуті до суду у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Таким чином, відповідач у встановленому законом порядку повідомлялась про час та місце розгляду справи. Суд, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, вирішив можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у відсутності відповідача. Проти постановлення заочного рішення представник позивача не заперечувала.

Представник третьої особи - Макіївського міського управління УМВС України в  Донецькій області до судового засідання також не з’явився, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. До суду надійшов лист з проханням розглянути справу у відсутності представника вказаної установи, при постановлені рішення покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії договору дарування від 12.01 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2. Право власності зареєстровано у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 12.02.2010 р. (а.с. 4-6).

Згідно з копією домової книги за вказаною адресою значиться зареєстрованою з 03.09.2005 р. ОСОБА_3, 1975 року народження.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач є донькою колишньої дружини попереднього власника вказаного будинку – ОСОБА_5, який є батьком позивача. На теперішній час шлюб між подружжям розірвано. ОСОБА_5 розпорядився належним йому будинком за вказаною адресою та подарував його доньці – ОСОБА_2 Під час укладення вказаного договору так і після його укладення відповідач з реєстрації не знялась. Вказаний договір дарування на теперішній час є дійсним та ніким не оспорювався.

Також судом встановлено, що відповідач у вказаному будинку ніколи не проживала та не цікавилась житлом.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.    Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України члени родини власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону. Аналіз наведеного законодавства свідчить, що право члена родини власника житла користуватись цим житлом є похідним від права власності його власника. Таким чином, припинення права власності на житло припиняє і право користування цим житлом у членів родини колишнього власника житла, які проживають разом з ним.

Оскільки право ОСОБА_3 було похідним від прав власника, то з припиненням права власності у ОСОБА_5 на спірний будинок припинилось право на користування житлом у відповідача.

    Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані відповідно до  вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд робить висновок, що ОСОБА_3, як член родини колишнього власника, у зв’язку з припинення права власності останнього, втратила право користування спірним житловим приміщенням. На підставі викладеного, позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 405 ЦК України, ст. ст. 3-7, 10-13, 15, 60, 61, 88, 209-213, 215, 218, 224 ч. 1 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження та подання протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.

Суддя                                         А.В.Суханова