Судове рішення #9819991

Код суду 0527                                                                                                                         Справа №2-3613/10

                                                                                 

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                               І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

           25 червня 2010 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого    судді                                 Соларєвої Т.О.

при секретарі                                             Бовкуненко Н.П.

розглянувши у  відкритому   судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої  державної соціальної допомоги до пенсії,

                                                                             в с т а н о в и в :

27 травня 2010 року позивач звернулася до суду з    позовом до відповідача у справі, обґрунтувавши свої вимоги тим, що є дитиною війни, згідно ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання  щомісячної державної  соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком У період  2009 року відповідач таку допомогу   виплачував частково, у зв’язку з чим виникла заборгованість. Просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на   недоотриману щомісячну державну допомогу до пенсії  за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1240,20 грн. (а.с.1-2).    

Позивач  в судове засідання  не з*явилася, надала суду заяву, в якій  підтримала позовні вимоги, просила провести розгляд справи у її відсутності(а.с.17).

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним  чином, надав заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутності(а.с.12).

С уд визнав можливим провести судовий розгляд справи у відсутності  позивача і відповідача.

Відповідачем надано  до суду заперечення проти позову, в яких він зазначає, що відповідач  діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та в межах коштів, які були виділені державним бюджетом для виплат соціальної допомоги дітям війни. Виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на 2009 рік, якими було передбачено виплату підвищення до пенсії позивачеві  з 1 січня 2009 року у розмірі 49,80 грн. Просив  в задоволенні позову відмовити в повному обсязі(а.с.12).

Суд,  дослідивши наявні докази, прийшов до наступного.

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач  знаходиться на обліку в  управлінні Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці  і отримує пенсію за віком(а.с.7,9).  

Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004  № 2195-ІV (далі Закон № 2195-ІV) дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач   народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією паспорту (а.с.3 ).

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Базою для розрахунку підвищень за Законом України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено мінімальну пенсію за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

При цьому, у ч. 2 статті 5 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Діючими законами України на даний час не визначено спеціального розміру мінімальної пенсії за віком, який повинен застосовуватись щодо положень саме Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

У відповідності до положень статті 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум»(№ 966-XIV від 15.07.1999р.). Цей Закон дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Частиною другою статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»встановлено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для:

- встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України;

- формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Крім того державний бюджет України при його формуванні ґрунтується на прожитковому мінімумі, з огляду на що витратна частина Бюджету України не може не базуватися на прожитковому мінімумі як соціальній гарантії, встановленій Конституцією України -Основним законом України, який має найвищу юридичну силу, норми якого є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

В той же час, відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії у розмірі 30 % саме від мінімальної пенсії за віком, а не будь-якому іншому розмірі, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Законів України про Державний бюджет України на 2009   рік, якими виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Що стосується вказаних виплат у 2009 році, то нарахування та виплата підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, також повинні здійснюватись відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Такий висновок витікає з аналізу статті 71 Закону України  "Про Державний бюджет України на 2009 рік", якою надано право Кабінету Міністрів України встановлювати у 2009 році розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.              

             Тобто, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з  Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, що становить 498 грн.

            Статтею  1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року, статтею 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 6 листопада  2009 року встановлений  прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 листопада 2009 року  по 31 грудня 2009 року в розмірі 573 гривні.

Суд застосовує  зазначені розміри прожиткового мінімуму  під час перевірки законності дій відповідача щодо проведення  нарахування  та виплати  доплати  до пенсії.

             Відповідно до  довідки відповідача (а.с.9),  у 2009 році  доплата до пенсії  позивачу   здійснювалась у розмірі  49 грн.80коп. щомісячно,  що менше ніж встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої  підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, унаслідок чого є наявними правові підстави для визнання порушення права позивача  на отримання підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, враховуючи виплачені  в зазначений період суми доплати, відповідач повинен був доплатити позивачу  підвищення пенсії  у розмірі 1240,20грн. (498 грн. х  30 % - 49,8 грн.) х 10 міс. + (573 х 30% - 49,8грн.) х 2 міс.).

На момент звернення позивача до суду, донарахування  і виплата  доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. відповідачем не здійснено.

 З огляду на зазначене,  з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума недоплати  у розмірі1240,20 грн.

На підставі вищевикладеного,  керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 – 215 ЦПК України, суд,

                                                                 в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1    задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління  Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області  щодо виплати не в повному обсязі   ОСОБА_1 ,  я к дитині війни, підвищення до пенсії  за період з 1 січня 2009  року по 31 грудня 2009 року включно.

Стягнути  з    управління  Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області   на користь ОСОБА_1,   дитини війни, підвищення до пенсії  за період з 1 січня 2009  року по 31 грудня 2009 року включно у  розмірі  1240(одна тисяча двісті сорок) грн.20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, а якщо вона подана, але апеляційна скарга не була подана у 20 - денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

                                                 Суддя:

  • Номер: 22-ц/4815/68/20
  • Опис: стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-3613/10
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Соларєва Тамара Олексіївна
  • Результати справи: в позові відмовлено; Скасовано ухвалу і постановлено нову ухвалу
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.11.2019
  • Дата етапу: 14.01.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація