У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О., Макарчук Л.В.
При секретарі Войциховської Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7, про визнання дійсною угоди купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
28.11.2007р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та визнання за ним права власності на зазначене домоволодіння з надвірними спорудами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.2003р.
10.09.2007р. позивач придбав у відповідача вказане домоволодіння з надвірними спорудами на підставі письмового договору купівлі-продажу.
Договір сторонами виконаний повністю але відповідач від нотаріального посвідчення договору ухиляється.
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2010р. у задоволені позову відмовлено.
В апеляційної скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити, мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що вин є єдиним власником будинку, та суд, відмовляючи в задоволенні позову, не обґрунтовано посилався на ст. 220 ЦК України.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позовні вимоги не засновані на законі, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає нотаріальному посвідченню та державної реєстрації, з моменту якої і вважається укладеним.
З такими висновками суду погоджується колегій суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи и вимогам закону.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку /квартири/ або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно зі ст. 640 ч. 3 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на ст. 220 ЦК України, оскільки даною нормою закону передбачено визнання судом дійсним договору, який підлягає тільки нотаріальному посвідченню.
Таким чином, враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про його неправильність, судова колегія підстав для задоволення апеляційній скарги не знаходить.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307-308, 314-315, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді: