Справа №2-22

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    27 квітня 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Унгурян С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловою площею та вселення в житлове приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним вище позовом до відповідачів.

Посилався на те, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.05.2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до нього та його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.12.2006 року вказане заочне рішення було скасоване.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.02.2007 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до нього про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.06.2007 року позов ОСОБА_2 в частині визнання його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області вказані судові рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не дивлячись на поновлення його права на користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1, відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні даним жилим приміщенням, замінивши замок вхідних дверей та встановивши замок на хвіртці. В добровільному порядку надати йому ключі від замків відповідачі категорично відмовляються.

Просив усунути йому перешкоди в користуванні житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення в дане житлове приміщення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному об’ємі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні, не заперечуючи факту чинення ними позивачу перешкод в користуванні житловим приміщенням та визнаючи право останнього на користування ним, позов не визнали, оскільки вважають, що позивач бажає вселитись та зареєструвати місце проживання в спірному житловому приміщенні разом зі своєю неповнолітньою донькою від другого шлюбу. Просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали витребуваної цивільної справи №2-243\10 та адміністративної справи №2-а-8/09, а також письмові докази по даній цивільній справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Так, судом встановлено, що на підставі ордера №490 від 17.09.1993 року, виданого КЕЧ Чернівецького району Прикарпатського військового округу, позивача ОСОБА_1 разом із членами його сім’ї: дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 вселено в житлове приміщення – квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7 ц/с №2-243/10).

06.06.2000 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 розірвано (а.с.4).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.05.2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 та його неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 (а.с.4).

Вказане вище заочне рішення суду від 05.05.2006 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.12.2006 року скасовано, а справу призначено до судового розгляду (а.с.5).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.02.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням відмовлено за безпідставністю (а.с.5).

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.06.2007 року доповнено рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.02.2007 року та визнано ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування спірним жилим приміщенням (а.с.6).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 06.09.2007 року зазначені вище рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.02.2007 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.06.2007 року залишені без змін, тобто є такими, які набрали законної сили (а.с.7-8).

Крім того, судом встановлено, що на підставі розпорядження органу приватизації №44907 від 08.08.2006 року відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради видано свідоцтво про право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8-9 ц/с №2-243/10).

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26.01.2010 року, яке згідно ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 24.03.2010 року набрало законної сили, скасовано розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 08.08.2006 року №44907, згідно якого відповідачам передано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1

Визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане відповідачам 08.08.2006 року Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та анульовано реєстрацію права власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12056463 від 05.10.2006 року (а.с.69-72, 112 ц/с №2-243/10).

У відповідності до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені зазначеними вище судовими рішеннями, доказуванню не підлягають.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що за позивачем ОСОБА_1 збереглось його право на користування спірним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 позбавлений реалізувати своє право на користування вказаним спірним житловим приміщення, оскільки, як встановлено судом, йому (позивачу) з боку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чиняться перешкоди шляхом заміни останніми замка вхідних дверей до квартири та встановлення замка на хвіртці до подвір’я будинку, ключі від яких відповідачі добровільно відмовляються надати позивачу.

Наведені обставини, окрім позивача ОСОБА_1, в судовому засіданні підтвердили особисто і відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Виходячи з наведених вище вимог закону, а також враховуючи те, що відповідачами в судовому засіданні визнано факт чинення позивачу в такий спосіб перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1, суд вважає, що заявлені останнім позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об’ємі.

Керуючись ст.47 Конституції України, ст.ст.58, 64 ЖК України, ст.ст.3, 10, 11, 58, 60, 61, 64, 79, 81, 83, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 в дане житлове приміщення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  Першотравневого

районного суду м.Чернівці                           В.Т.МАРЧУК