Справа №2-4110/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                 УКРАЇНИ

18 червня 2010 року     Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:    

    головуючого судді     Сливка Л.М.

за участі секретаря     Заплітного Б.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 у квітні 2010 року пред'явила до суду позов до відповідача  Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про стягнення невиплаченої надбавки до пенсії, посилаючись на те, що має статус дитини війни і згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна отримувати пенсію, підвищену на 30 % від мінімальної пенсії за віком, однак у зв'язку з тим, що Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія вищевказаного закону була зупинена, протягом 2006 – 2007 років їй допомога у вказаних розмірах не виплачувалась, а у 2008 – 2009 роках виплачувалась в неповному обсязі. Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року було визнано п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» неконституційним, просить суд визнати дії відповідача, що виразились у невиконанні вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення її прав на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії, неправомірними, стягнути з відповідача 3796,5 гривень недоплаченої допомоги за період з 2007 по 2009 рік та зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати їй підвищення до пенсії відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в подальшому, довічно.

У судове засідання позивачка подала заяву, згідно з якою позов підтримала з викладених у позовній заяві мотивів, просить його задоволити, розглянувши справу в її відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, не повідомивши про причини неявки, заяви про розгляд справи в його відсутності не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав:

Позивачка ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, та їй надано статус "Дитина війни", що підтверджується довідками №№ 736, 737 Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області від 25 березня 2010 року.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 31 грудня 2007 року, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до вказаних вимог закону, має право на вказане підвищення до пенсії у вказаному розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 31 грудня 2007 року, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до вказаних вимог закону, має право на вказане підвищення до пенсії у вказаному розмірі.

Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними, тобто такими, що суперечать нормам Конституції України і вони втратили свою чинність.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Таким чином відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повинен був нараховувати та виплачувати позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09 липня 2007 року (дня ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України»).

Що стосується вимог позивачки про нарахування та виплату їй підвищення до пенсії в 2008 - 2009 роках, то при вирішенні спору в цій частині суд бере до уваги такі обставини:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами, внесеними згідно з п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

З 01 січня 2008 року позивачці було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №30-рп/2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Тому з 22 травня 2008 року Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, тобто здійснювати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак до 22 травня 2008 року відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01 січня 2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», вимог чинного на той час законодавства не порушував, тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року до задоволення не підлягають.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд також ураховує, що вимоги про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області підвищення до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а повноважень із здійснення нарахування та перерахунку пенсій суд не має.  Також не є підставними вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати пенсію, підвищену на 30 % від мінімальної пенсії за віком, оскільки судом  можуть бути поновлені порушені права позивачки, однак можливе їх порушення в майбутньому підстав для захисту не дає.

Таким чином судом установлено порушення відповідачем прав позивачки, які підлягають до захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо невиконання з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачки в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до   ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Також, з урахуванням вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, п. 7 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відповідача звільнено від сплати судового збору, однак до стягнення з нього підлягають витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224, 226, 228, 233, 294, 295 ЦПК України,  ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -      

      ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

   Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до   ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

      Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга – протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя  

Копія вірна

Рішення не набрало законної сили

Суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області     Сливка Л.М.