Справа № 2-279/10

РІШЕННЯ  

І М’Я М              У К Р А Ї Н И

           17 червня 2010 року    Зачепилівський районний суд Харківської області в складі :  

                                          головуючого судді Гришин П.В.  

                                          при секретарі Ніколенко Л.О.

розглянувши в судовому засіданні  цивільну справу № 2-279/10    за позовами   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до директора ТОВ «Профагро» СТРЕЛЬЦОВА Дмитра Миколайовича, третя особа  Харківська регіональна філія Державного підприємства  „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах”  - про примусове розірвання договорів оренди земельних ділянок з ТОВ «Профагро»,     -

В С Т А Н О В И В:

До Зачепилівського районного суду надійшли позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до директора ТОВ «Профагро» СТРЕЛЬЦОВА Дмитра Миколайовича, третя особа  Харківська регіональна філія Державного підприємства  „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах” - про примусове розірвання договорів оренди земельних ділянок з ТОВ «Профагро», як   вчинених під впливом обману .  

В позовній заяві позивачі зазначають, що з відповідачем по справі шляхом обману ними було укладено договори оренди земельних ділянок, які належать позивачам на праві власності на підставі державних актів. Про наявність договорів оренди земельних ділянок вони дізналися з листа Харківської регіональної філії Центру ДЗК (вих. № 04/1937 від 25.02.2010 р.)

Із змісту заяви вбачається, що позивачі по даному факту зверталися до  Зачепилівського РВ ГУМВС України, але постановою Зачепилівського РВ в порушенні кримінальної справи за ст. 190 ч.1 КК України було відмовлено за відсутністю ознак складу злочину, тому вони звертаються до суду з вимогою  винесення рішення про примусове розірвання договору оренди земельних ділянок позивачів з ТОВ «Профагро», яким  порушено права позивачів вільно розпоряджатися своєю власністю.

В  судовому засіданні позивачі свої вимоги щодо  примусового розірвання договорів оренди землі підтримали в повному обсязі, змінивши підставу позову – в зв’язку з тим, що договори оренди ними не підписувались, особисто не  укладались, а особи, які ці договори підписали не мали на це відповідних повноважень.

В суді  позивач ОСОБА_1 пояснив, що замість нього договір оренди землі підписала його дружина.

В суді  позивач ОСОБА_2. пояснив, що замість нього договір оренди землі підписала його матір.

В суді  позивач ОСОБА_3 пояснив, що замість нього договір оренди землі підписав його батько.

В суді  представник позивача ОСОБА_4 пояснила, що замість позивачки договір оренди землі підписала особисто вона – ОСОБА_7  

В суді  позивач ОСОБА_5 пояснила, що замість неї договір оренди землі підписала її матір.

 Тому  в заяві, поданій в судовому засіданні 17.06.2010 року, просять розірвати примусово  відповідні договори оренди землі, визнавши їх недійсними.

Враховуючи те, що до суду звернулися різні позивачі з однорідними позовними вимогами до одного й того ж самого відповідача -  директора ТОВ «Профагро» СТРЕЛЬЦОВА Дмитра Миколайовича про примусове розірвання договору оренди земельних ділянок з ТОВ «Профагро», суд  об’єднав вищезазначені позовні вимоги громадян в одне провадження.

 Залучена до участі в справі в якості третьої особи  Харківська регіональна філія Державного підприємства  „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах” в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлені про час і місце судового розгляду, посилаючись в листах направлених суду на те, що вони не являються стороною договору оренди, а наслідки розірвання договорів стосуються їхніх обов’язків про реєстрацію відповідних записів. За таких обставин суд вирішив справу у відсутності представника третьої особи, врахувавши їх процесуальне право брати або ні участь у  судовому засіданні, передбачене ст. 27 ЦПК України.

 Судом досліджено надані ХРФ ДП „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах” докази відсутності державної реєстрації договорів оренди, укладених між сторонами.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  та їхні представники  в судовому засіданні  не заперечували  факт присутності при підписанні договорів оренди  громадянки ОСОБА_8, але  наполягали на тому , що  вона не  повідомила їхнім родичам, що являється представником ТОВ «Профагро», про умови  оренди вона нічого не роз’ясняла, а бланки договорів, які вони підписали не були заповнені.

            В судовому засіданні представник відповідача – головний бухгалтер ТОВ «Профагро» ОСОБА_8 пояснила, що в вересні 2009 року вона  за вказівкою директора підприємства ОСОБА_9  зустрілась із громадянами ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12  та на їхньому автомобілі вони  поїхали додому до громадян. В розмові з цими громадянами  вона представляла своє підприємство, що знаходиться в с. Миколаївка і запропонувала укласти договори оренди земельних ділянок, не знаючи про те що   їхні близькі родичі не мають повноважень  підписувати зазначені договори . Вона повідомила вказаних громадян про істотні умови таких договорів і про можливість  надання довідок на субсидії.

Всі договори були складені в 4 примірниках, які необхідно було подати на реєстрацію в ДЗК, тому орендодавцям на руки  жоден примірник не був наданий. Пізніше, коли були підготовлені реєстраційні справи кожного орендодавця, ТОВ «Профагро» подало їх до відділу ДЗК, але процедура державної реєстрації  була припинена по заявах громадян і до цього часу не була здійснена. В суді вона не заперечувала  ту обставину, що жоден із позивачів  не підписував надані нею примірники договорів, підтвердивши зазначені пояснення  позивачів.

        Допитані судом в якості свідків громадяни – ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12 також  підтвердили, що жоден із позивачів не був присутній під час  підписання договорів їхніми родичами, але останні діяли в інтересах сім’ї,  а тому  вони впевнено підписували  всі документи замість  власників земельних ділянок.

Суд вислухавши сторони, дослідивши інші матеріали справи, а саме:

-   позовні заяви з доданими до них паспортні дані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ;

-   копії державних актів на право власності на земельну ділянку   серія ЯЕ № 493126 від                 15 .09.2009 р. виданий на ім’я ОСОБА_1, серія ЯЕ № 493137  виданий на ім’я ОСОБА_2, серія ЯЕ №493128  виданий на ім’я ОСОБА_3, серія ЯЕ № 493141 від 25.02.2010 р. виданий на ім’я ОСОБА_4, серія ЯЕ № 493135 виданий на ім’я ОСОБА_5;

-   копію листа Харківської регіональної філії ЦДЗК № 04/1937 від 25.02.2010 р. та № 07/4881 від 04.06.2010 р.;

-   копію листа  Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області № 708 від 04.03.2010 р.

-   постанову Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 04.03.2010 р.   про відмову в порушенні кримінальної справи;

-   реєстраційні справи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в яких містяться підписані   іншими особами  примірники договорів оренди земельних ділянок від 11.09.2009 року ;

-   відмовний матеріал  № 71 про відмову в порушенні кримінальної справи  за відсутності в діях ОСОБА_10, ОСОБА_11І .  та посадових осіб ТОВ «Профагро»  ознак злочину , передбаченого ст..190 ч.1 КК України ( постанова   від 04.03.2010 року   ).

Суд вважає, що спірні правовідносини між сторонами повинні регулюватися згідно вимог:

-   ст. 3 ч.1 п.3,5,6 ЦК України “Загальними засадами цивільного законодавства є ... свобода договору ... судовий захист цивільного права та інтересу... справедливість, добросовісність та розумність...”,

-   ст. 6 ч.1,6 ЦК України “Сторони мають право укладати договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства... Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це...”,

-   ст. 7 ч.1,2 ЦК України “Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту ... Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується...”,

-   ст. 13 ч.1 ЦК України “Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства...”,

-   ст. 16 ч.2  ЦК України “Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути ... визнання правочину недійсним…припинення правовідношення...Суд може  захистити цивільне право  або інтерес  іншим способом, що встановлений  договором або законом.”,

-   ст. 626 ЦК України „Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків”.

-   ст. 638 ЦК України „Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору....”.

-   ст. 651 ч.2 ЦК України „Договір може бути розірване за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом”.

-   ст. 653 ч.2 ЦК України „ У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються”

-   ст.. 230 ЦК України «…Якщо одна із сторін правочину  навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин , які мають істотне значення …такий право чин визнається судом  недійсним. Обман має місце , якщо сторона заперечує наявність обставин ,які можуть  перешкодити  вчиненню  правочину , або якщо вона замовчує  їх існування…»

-   ст..229  ч.1 ЦК України «…Істотне значення  має помилка щодо природи правочину,прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які  значно знижують її цінність або можливість використання  за цільовим  призначенням. Помилка щодо мотивів правочину  не має істотного значення…»

-   ст..152 ч.3 Земельного Кодексу України «Захист  прав громадян…на земельні ділянки здійснюється шляхом…визнання прав…визнання угоди недійсною…застосування інших,передбачених законом ,способів…»

-   ст..125 ч.2 ЗК України «Право на оренду  земельної ділянки  виникає після укладення  договору оренди і його державної реєстрації…»

      Законом України „Про оренду землі № 1211-IV в редакції від 19.12.2006 року(із змінами  від 16.09.2008 року):

-   Ст..2  «Відносини , пов’язані з орендою землі , регулюються Земельним  Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими  нормативно-правовими  актами , прийнятими  відповідно до них , а також  договором оренди землі…»

-   ст.14  „Договір оренди землі укладається у письмовій формі...Типова форма  договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України”.

-   ст. 16 « Укладення договору оренди   земельної ділянки із земель  приватної власності  здійснюється за  згодою  орендодавця та особи , яка згідно із законом  вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку…»

-   ст..20 «Укладений  договір оренди  землі  підлягає державній  реєстрації. Державна  реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку ,встановленому законом.»

-   ст..31 «… На вимогу  однієї із сторін  договір оренди  може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому  законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або  цим договором…»

-   ст. 32 „На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

    В судовому засіданні встановлено, що  договори оренди землі були укладені   між  ТОВ „Профагро” та громадянами, які  діяли від імені  орендодавців ( являючись їхніми близькими родичами) проте не мали відповідних повноважень про що свідчить наявність підписів саме цих громадян, а не власників землі, що підтверджено в суді  поясненнями  позивачів, поясненнями представника відповідача, дослідженими судом   примірниками договорів оренди.

Відповідно до загальних засад цивільного законодавства, до яких належить свобода договору, яким сторони регулюють свої відносини на власний розсуд, здійснюючи в подальшому свої права в межах, наданих договором або актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що підставою позову, на яку позивачі посилаються в суді  являється   відсутність факту укладення договорів оренди землі ними безпосередньо як власниками земельних ділянок, а   підписані іншими особами, які не мали на це повноважень, договори та інші документи  просять суд вважати недійсними.

При цьому позивачі вважають, що обман стосувався  сторін  договору оренди, оскільки  позивачі не мали наміру  передавати  свої земельні ділянки в оренду відповідачу – ТОВ «Профагро».

Тобто, позиція позивачів в суді ґрунтується на тій обставині, що при підписанні договорів оренди, вони не надавали відповідних повноважень своїм родичам, які помилились стосовно  особи, на користь якої  такі договори укладаються  внаслідок  обману з боку відповідача та  громадян ОСОБА_10, ОСОБА_11.

З метою перевірки зазначених обставин судом були допитані в якості свідків            громадяни – ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які показали що вони раніше в період 2006-2009 років за усною домовленістю (без укладання договорів) орендували  земельні ділянки  позивачів, але припинили зазначену діяльність, а тому познайомили  позивачів із представником ТОВ «Профагро» ОСОБА_8 для  можливого укладення договорів оренди. В їхній присутності головний бухгалтер ТОВ «Профагро», поясняла умови оренди близьким родичам позивачів, після чого вони погодились  з  цими умовами та поставили свої підписи в договорах оренди  від імені  позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.  

 Аналогічні пояснення надала суду  представник ТОВ «Профагро» ОСОБА_8, пояснивши, що громадяни, яких вона вважала наділеними відповідними повноваженнями від власників землі,  добровільно підписали ці договори.

Викладені вище обставини  були встановлені також під час перевірки, проведеної органом дізнання за  заявами  вказаних громадян, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами  про відмову в порушенні кримінальної справи  за відсутності в діях ОСОБА_10, ОСОБА_11  та посадових осіб ТОВ «Профагро»  ознак злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України. Зазначена постанова Зачепилівського РВ УМВС України в Харківській області  від 04.03.2010 року   не скасована в установленому законом порядку на момент розгляду справи судом.

Таким чином, доказів, які б підтверджували  навмисне введення в оману  орендодавців з боку відповідача – ТОВ «Профагро»  та його представника ОСОБА_8, що  сприяло помилці орендодавців стосовно  іншої сторони правовідносин, на чию користь  укладалися договори оренди землі,  судом не встановлено.

 Натомість кожен із  близьких родичів позивачів, не маючи  належних повноважень, одержавши для підпису бланки договорів оренди землі саме від ОСОБА_8, підписавши ці документи мали об’єктивні можливості  правильно розуміти  природу спірного правочину, права та обов’язки сторін, та  керуватися звичаями ділового обороту та усталеної практики  відносин щодо оренди землі, не вводячи в оману представника ТОВ «Профагро» щодо своїх повноважень.

З огляду на досліджену в судовому засіданні сукупність доказів по справі  суд приходить до висновку, що не  доведено обставин  навмисного введення в оману  орендодавців представником ТОВ «Профагро»  ОСОБА_8 під  час  укладання договорів оренди земельних ділянок, а тому  відсутні  підстави, передбачені  ст..230 ЦК України щодо правових наслідків  вчинення правочину під впливом обману .

Судом також встановлено, що державна  реєстрація спірних договорів  оренди землі в порядку  згідно Постанови КМ України №2073 від 25.12.98 р   не відбулася.

    Таким чином, не будучи підписані сторонами, не будучи  зареєстрованим у встановленому законом порядку, договори не є укладеними.

      Водночас відповідно до змісту ст..215 ЦК України та роз’яснень  Постанови Пленуму ВС України №9 від  06.11.2009 р «Про судову практику розгляду  цивільних справ про визнання  правочинів недійсними», недійсним може бути визнано  лише укладений договір:

- п.8 «… Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі  нездійснення  його  державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини,  суд відмовляє в задоволенні позову про  визнання правочину недійсним.  Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено…»

Аналогічні положення необхідно застосувати до вимоги позивачів про примусове розірвання договорів оренди, як вчинених під впливом обману.

Тому, суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо примусового розірвання договорів  оренди,  визнання їх недійсними  не підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що спірні договори не являються укладеними між сторонами.

 Суд звертає увагу позивачів, що якщо  на виконання  юридично ще не укладеного  договору  стороною передчасно  передано майно, між сторонами  виникають правовідносини  внаслідок набуття, збереження  майна  без достатньої  правової підстави .

Інших доказів підстав обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 208, 209, 212, 213, 214, 215,   ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В  :

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до директора ТОВ «Профагро» СТРЕЛЬЦОВА Дмитра Миколайовича, третя особа  Харківська регіональна філія Державного підприємства  „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах” - про примусове розірвання договорів оренди земельних ділянок з ТОВ «Профагро»,    - ВІДМОВИТИ.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

       Головуючий                                         П.В.ГРИШИН