Справа № 2-а-356-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року Солом”янський районний суд м. Києва в складі :
головуючого – судді Кізюн Л.І.
при секретарі Рівному Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Вишгородського взводу ДПС молодшого сержанта Ізовіта Володимира Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
в с т а н о в и в:
15 березня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Вишгородського взводу ДПС молодшого сержанта Ізовіта Володимира Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 18 листопада 2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення.
Вважаючи показання приладу „Беркут” непереконливим доказом порушення ним Правил дорожнього руху, враховуючи відсутність будь-яких підстав притягнення його до адміністративної відповідальності та порушення законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з позовом. Просив також поновити строки звернення до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.
Відповідач у судове засідання не з‘явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе слухати справу за його відсутності.
Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 69 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом встановлено, що 18 листопада 2009 року інспектор ДПС Вишгородського взводу ДПС молодший сержант Ізовіта Володимир Іванович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, постановив притягнути ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн.
Як вбачається з даних постанови по справі про адміністративне правопорушення, 18 листопада 2009 року, о 16 годині 56 хвилин, на 31 км. а/д Київ-Овруч ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 91 км/год в зоні дії дорожнього знаку 5.45 „Населений пункт”.
Підставою для складення зазначеної постанови стали дані спеціального технічного приладу „Беркут”.
Зазначені обставини також вбачаються з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ 132233, який позивач просить скасувати.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є доказом на основі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і підлягає оцінці.
Зважаючи на викладене, у позовних вимогах про скасування протоколу про адміністративне правопорушення необхідно відмовити.
Відповідно до 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Позивачем не надано суду та не вказано доказів, якими обгрунтовуються позовні вимоги, про які відомо позивачу і які можуть бути використані судом.
За таких обставин суд вважає твердження позивача про фіксацію приладом „Беркут” швидкості іншого автомобіля, не обгрунтованими.
Крім того, за правилами ст. 289 КУпАП, строк, протягом якого може бути оскаржено постанову у справі про адміністративне правопорушення – 10 днів, який починає обчислюватися з моменту винесення постанови.
Тобто термін на оскарження зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення сплив.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом про скасування постанови, яку ним було отримано в день її винесення, тобто із пропуском встановленого законом десяти денного строку на оскарження постанови в справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Поважних причин поновлення строку оскарження постанови позивачем не наведено.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підстав для закриття провадження у справі судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 160, 163 КАС України, ст.ст. 14-1, 247, 251,252, 283, 287, 288 КУпАП, –
п о с т а н о в и в :
У позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС Вишгородського взводу ДПС молодшого сержанта Ізовіта Володимира Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду через районний суд.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у визначений вище строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн