О К Р Е М А   П О С Т А Н О В А

21 травня 2010 року                                                     м. Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого – судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АБРОСІМОВІ О.О., за участю державного обвинувача – заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції АНАНКА І.І., підсудного ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього оперуповноваженого 1 відділу ГВ ВКР СБ України по Сухопутним військам Збройних Сил України у Північному регіоні, капітана ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

Вироком військового місцевого суду Київського гарнізону від 21 травня 2010 року ОСОБА_3 було засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 410 КК України, та обране відповідне покарання.

В ході судового процесу по даній справі, в рамках всестороннього, об’єктивного та неупередженого розгляду всіх обставин справи, судом було виявлено ряд фактів неналежного виконання своїх процесуальних обов’язків особою, яка здійснювала досудове слідство по згаданій справі, а саме старшим помічником військового прокурора Чернігівського гарнізону майором юстиції ОСОБА_5

Так, ОСОБА_5, всупереч встановленого процесуальним законом порядку, 18 вересня 2009 року надавав окремі доручення окремим адресатам щодо виконання тих чи інших допоміжних дій, незважаючи на те, що прийняв вказану справу до свого провадження, а й отже і міг у такий процесуальний спосіб звертатись до різних установ, лише з 21 вересня 2009 року. Більше того, перше доручення командиру військової частини 2253 з приводу виділення дізнавача вказаної частини (т. 1 а.с. 20), ОСОБА_5 видавав в порядку ст. 114 та ст. 181 КПК Укпраїни, однак остання норма взагалі не стосуєтсья такого процесуального заходу, як окреме доручення, і хоча за наступним змістом зазначеного доручення, ОСОБА_5, всеж-таки вірно послався на ст. 118 КПК України, протирічливі положення цього доручення свідчать про неуважність ОСОБА_5 при наданні таких вказівок встановленим адресатам. Крім того, в іншому окремому дорученні (т. 2 а.с. 210), також від 18 вересня 2009 року, ОСОБА_5 вже доручав окремому підрозділу ВСП провести обшук за місцем проживання ОСОБА_6, і більше того, у додаткі вказаного доручення, ОСОБА_5 зазначив постанову суду на 1 аркуші, хоча саме рішення суду було винесене 28 вересня цього ж року. Незважаючи на те, що сам обшук проводився 29.09.2009 року, і мав безрезультативний характер, у разі дійсного виявлення за місцем проживання ОСОБА_6 тих предметів і документів, які мають значення для справи, автоматично піднімалось би питання щодо допустимості таких доказів.

Також, як було встановлено у суді, під час досудового слідства по вказаній справі з боку ОСОБА_5 мав місце випадок грубого порушення визначеного законом порядку, вилучення предметів та документів в ході проведення ним виїмки трьох тротилових шашок 5 жовтня 2009 року. Так, в протоколі виїмки від цієї ж дати ним було лише вказано, що тротилові шашки були пред”явлені понятим і вилученні ОСОБА_5 В той же час, відповідно до вимог ст. 186 КПК України, всі предмети,  які підлягають вилученню,  слідчий повинен перелічити в пртоколі виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак, що в даному кокретному випадку ОСОБА_5 зроблено не було. Як наслідок, стороною захисту порушувались питання щодо того, чи відповідають ті предмети, які вилучались ОСОБА_5, тим предметам, які ним оглядались у подальшому. Вказані посилання захисника отримали відповідну оцінку з боку суду, і зважаючи на дані отримані в ході допиту одного із учасників цієї виїмки та огляду, були визнані непереконливими.

Крім того, у довідці, долученої до обвинувального висновку по даній справі, ОСОБА_5 з невідомих суду причин, зазначив, що речовим доказом по цій справі є грунт з місця знищення трьох тротилових шашок - 1 мішок, однак матеріали кримінальної справи не містять жодного процесуального рішення про визнання вказаного грунту як речовий доказ.

Наведені факти свідчать про неналежний рівень здійснення ОСОБА_5 такої функції як проведення досудового слідства по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23-2 КПК України, військовий суд

П О С Т А Н О В И В:

Звернути увагу військового прокурора Чернігівського гарнізону на встановлені по справі за обвинуваченням ОСОБА_3 факти неналежного виконання процесуальних обов’язків старшим помічником військового прокурора Чернігівського гарнізону майором юстиції ОСОБА_5 під час провадження ним досудового слідства по цій справі.

Про вжиті заходи не пізніше як у місячний строк повідомити військовий місцевий суд Київського гарнізону.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.

КОПІЯ ЗВІРЕНА З ОРИГІНАЛОМ:

СУДДЯ ВІЙСЬКОВОГО МІСЦЕВОГО СУДУ

КИЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ П.Л. СЛОБОДЯНЮК