№ 1-499/10

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 року        

Печерський районний суд м. Києва у складі:

            головуючого – судді     Карабаня В. М.,

            при секретарі     Шашок І.М.,

з участю прокурора     Панчишина М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з загальною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

05.05.2010 року приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала чуже майно, яке належить  ОСОБА_2, а саме сумку вартістю 230 гривень, в якій знаходились гроші в сумі 400 гривень, паспорт громадянина України на її ім'я, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду на її ім'я, гаманець вартістю 200 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 150 гривень, парфуми, які матеріальної цінності не становлять та мобільний телефон "Nokia 5230" вартістю 1899 гривень з SIM карткою оператора мобільного зв'язку МТС, вартістю 30 гривень, а всього на загальну суму 2909 гривень, після чого з місця вчинення злочину зникла і викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.  

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною в інкримінованому діянні повністю, щиро розкаялася у вчиненому, підтримала покази, надані під час досудового слідства та зазначила, що показання під час досудового слідства давала добровільно, без примусу з боку працівників міліції, зазначену у обвинувальному висновку кількість і вартість викраденого майна не заперечувала.                                         Крім того, в судовому засіданні підсудна пояснила, що 05.05.2010 року вона приблизно о 19 год. 30 хв. знаходилась в квартирі АДРЕСА_2, яку орендувала. Приблизно о 12 год. до неї приїхала ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 пішла у ванну кімнату, то вона побачила сумку останньої та вирішила її викрасти. Вона переконалась, що ОСОБА_2 знаходиться у ванній кімнаті та за її діями не спостерігає, взяла її сумку та мобільний телефон "Nokia 5230" з тумбочки, яка стояла в кімнаті, вийшла з квартири не зачинивши двері.

Вдома на АДРЕСА_4 вона оглянула викрадену сумку, в якій знаходились гаманець з грішми в сумі 150 гривень, також в сумці були гроші в сумі 400 гривень, паспорт громадянина України на ім'я         ОСОБА_2, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду на ім'я     ОСОБА_2 та парфуми. Викрадену сумку та телефон вона залишила вдома, документи ОСОБА_2 та парфуми наступного дня привезла та залишила біля квартири АДРЕСА_3. Викрадені гроші вона втратила, викраденим мобільним телефоном "Nokia 5230" користувалася, SIM картку викинула.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1 не оспорювала фактичні обставини справи, і як встановлено судом, підсудна правильно розуміє зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудної.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині доведена повністю і органами досудового слідства правильно кваліфіковані її умисні дії за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України - відсутні.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;                                             - особу ОСОБА_1, яка має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, тимчасово не працює, не одружена, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, її ставлення до вчиненого.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості,  обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудної, попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити підсудній ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати по справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                         В. Карабань