ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                 

17.08.2007                                                             Справа  № 10/203

За позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м.Івано-Франківськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м.Ужгород

З участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обласного комунального підприємства "Закарпаттеплокомуненерго", м.Ужгород

про стягнення суми 202890,77грн.

                                                                                       Суддя    Л.М. Якимчук

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шкурко Р.В. - начальник юридичного управління, довіреність №07/1167 від 30.05.2007

Третьої особи ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” -  не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м.Івано-Франківськ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення, з урахуванням уточнень позовних вимог, з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м.Ужгород 202890,55грн., за надані послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами у жовтні 2001 року - грудні 2003 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі п.3.1 договорів на транспортування природного газу №180-ЗАК від 01.01.2001 року, №58-ЗАК від 02.01.2002 року та №4 від 02.01.2003 року, укладених Управлінням магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” з Обласним комунальним  підприємством  "Закарпаттеплокомуненерго",  він  здійснив

транспортування природного газу по магістральних газопроводах до газорозподільчої станції, у визначених договорами об’ємах, і передав в мережі ВАТ „ Закарпатгаз” для Хустської, Перечинської, Воловецької, Виноградівської, Іршавської дільниць Обласного комунального підприємства "Закарпаттеплокомуненерго", що підтверджується підписаними позивачем та відповідачем зведеними відомостями споживання природного газу промисловими підприємствами та бюджетними організаціями. Проте, за протранспортований природний газ, облік обсягів якого здійснювався ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, Обласне комунальне підприємство "Закарпат-теплокомуненерго” розрахувалося частково і заборгованість останнього перед позивачем складає 202890,77грн., а, оскільки, відповідач передав Обласному комунальному підприємству "Закарпаттеплокомуненерго” меншу кількість природного газу, ніж було протранспортовано позивачем, то просить стягнути з відповідача 202890,77грн. на підставі ст.1212 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у ньому. Зокрема, зазначає, що за змістом умов договорів №180-ЗАК від 01.01.2001 року, №58-ЗАК від 02.01.2002 року та №4 від 02.01.2003 року, обов’язок по оплаті наданих ДК „Укртрансгаз” в особі УМГ„Прикарпаттрансгаз” послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами покладено на замовника таких послуг - ОДП "Закарпаттеплокомуненерго” ВАТ „Закарпатгаз”, згідно з договірними умовами жодних зобов’язань по оплаті перед ДК „Укртрансгаз”  в особі УМГ„Прикарпаттрансгаз”  не несе, а здійснює   лише технічні функції з приймання-передачі природного газу для потреб замовника "Закарпаттеплокомуненерго”, веде оперативний контроль за споживанням газу Замовником, бере участь у складанні актів прийому-передачі природного газу на підставі відповідних облікових даних.

Зведені відомості споживання газу промисловими та бюджетними організаціями, акти прийому-передачі газу у загальному потоці до уваги братися не можуть, з огляду на те, що за спірний період дані акти підписані з розбіжностями по кількості протранспортованого газу, у зв'язку з тим, що Позивач проводив облік на підставі щомісячних актів-реєстрів, переданих йому ВАТ „Закарпатгаз”, а облікові дані ОДП "Закарпаттеплокомуненерго” обґрунтовані даними приладів обліку, сертифікованих Держстандартом України.

З вищезгаданих актів випливає, що заявлена сума фактично і є неоплаченою третьою особою сумою різниці в обсягах нарахування природного газу, яка виникла в результаті здійсненого ВАТ „Закарпатгаз” донарахування по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання підприємства теплокомуненерго, в порядку п.2.10 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, через відсутність у ЗОДПТМ „Закарпаттеплокомуненерго" комерційних приладів обліку газу класу точності не гірше 1.0.

З огляду на те, що предметом заявлених вимог є вартість послуг з транспортування природного газу за період жовтень 2001 року - грудень 2003 року вважає, що Позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст.71 Цивільного кодексу Української РСР ( ст.257 ЦК України  ред. 2003р.).

Тобто, сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові, і з цих підстав вимоги позивача про стягнення 202890,77грн. за вказаний період є такими, що суперечать чинному законодавству.

Далі відповідач зазначає, що відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достаньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути потерпілому майно і тоді, коли підстава, на якій воно було  набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1)          повернення виконаного за недійсним правочином;

2)          витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)          повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні;

4)          відшкодування шкоди особою, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи повернення майна.

Вказані норми матеріального права не кореспондуються із характером спірних правовідносин сторін у даному спорі, оскільки предметом заявлених вимог є вартість донарахованих  послуг з транспортування природного газу, які Товариством не отримувались і не замовлялись, тому посилання на норми ст.ст.1212, 1213 ЦК України є безпідставними.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обласне комунальне підприємство "Закарпаттеплокомуненерго" (м.Ужгород), у письмовому посяненні від 15.08.2007 №1222 зазначила, що транспортування природного газу УМГ „Прикарпаттрансгаз” за вказаний період здійснювалося на підставі укладених договорів між Позивачем та Відповідачем №180-ЗАК від 01.01.2001 року, №58-ЗАК від 02.01.2002 року та №4 від 02.01.2003 року. У відповідності до умов вищезгаданих договорів „Трансгаз” і „Облгаз” здійснювали протягом спірного періоду транспортування природного газу  „Закарпаттеплокомуненерго" (а саме: тепломережам у Хусті, Перечині, Воловці, Виноградові, Іршаві) в обсягах, заявлених нашим підприємством та підтвердженого ОДУ ДК „Укртрансгаз”.

Облік використаного газу вівся згідно ”Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України”. Оперативний контроль споживання газу нашим підприємством здійснювало ВАТ „Закрпатгаз”.

Спір щодо визначення обсягів спожитого газу за позовом ВАТ „Закарпатгаз” по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” до Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго" розглядався господарським судом Закарпатської області по справі №10/104. Рішенням суду від 02.07.2003 року встановлено, що застосований ВАТ „Закарпатгаз” спосіб визначення кількості поставленого природного газу, а саме, виходячи з потужності газо- споживаючого обладнання та кількості годин його роботи не узгоджується з договірними умовами і тому не міг бути застосований.

Транспортування природного газу (в кількісному і вартісному виразі) безпосередньо випливає із обсягів спожитого газу. Таким чином, представником „Закарпаттеплокомуненерго” доказано в судовому порядку, що використання газу по встановлених лічильниках є законним, тому і кількість протранспортованого газу є правильною саме по актах „Закарпаттеплокомуненерго”.

За даними бухгалтерського обліку „Закарпаттеплокомуненерго”  заборгованість за транспортування спожитого природного газу за спірний період відсутня. Оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється на підставі укладених договорів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” (позивач у справі) і Обласним державним підприємством "Закарпаттеплокомуненерго", правонаступником якого є ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" (Третя особа у справі, замовник за договором), укладено договори на транспортування природного газу №180-ЗАК від 01.01.2001 року, №58-ЗАК від 02.01.2002 року та №4 від 02.01.2003 року, за умовами яких позивач зобов’язувався надавати послуги замовнику по транспортуванню природного газу, а останній оплатити їх об’єми, які встановлені в п.2.1 договорів.

Згідно з умовами зазначених договорів „Трансгаз” зобов'язався транспортувати газ Замовника по магістральних газопроводах до газорозподільчої станції, передати „Облгазу” газ на ГРС у загальному потоці в обумовлених обсягах.

Умовами договорів про порядок обліку природного газу передбачено, що фактична кількість поданого газу Замовнику визначається по показниках контрольно-вимірювальних комерційних приладів, встановлених у Замовника. Показники цих приладів є обов'язковими як для „Трансгазу” та „Облгазу” так і для Замовника і є відправними для складання актів прийому-передачі газу. Оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником на підставі актів прийому-передачі газу та відповідного тарифу.

Вказані послуги позивачем надавались на виконання постанов Кабміну України №1800 від 11.12.2000, №1729 від 27.12.2001 „Про порядок забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом”, відповідно до яких Газотранспортні організації - ДК „Укртрансгаз” в особі філій, та газорозподільні підприємства ВАТ „Закарпатгаз” забезпечують транспортування природного газу та відповідно до порядку оформлення актів приймання-передачі газу до 5 числа місяця, що настає за звітним підписують акти приймання-передачі природного газу, що пройшов через газорозподільні станції і разом із споживачами та постачальником складають акти про обсяги використаного газу за місяць, які є підставою для остаточних розрахунків споживачів за використаний газ і надані послуги з його транспортування.

На виконання умов вказаних Договорів УМГ„Прикарпаттрансгаз” (позивач) протранспортувало для потреб ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" (третя особа) та передало ВАТ „Закарпатгаз” (відповідач) на ГРС в загальному потоці природний газ в обсязі 44407,32тис.куб.м. за період з жовтня 2001 по грудень 2003 років, що підтверджується матеріалами справи –актами-реєстрами, актами прийому-передачі газу, зведеними відомостями споживання природного газу промисловими підприємствами і бюджетними організаціями.

Фактична кількість отриманого природного газу ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" у спірному періоді визначена його контрольно-вимірювальними приладами, становила 34511,347тис.м.куб.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що різниця в обліку спожитого газу виникла у зв’язку з використанням ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" приладів обліку газу класу точності гіршому, ніж 1,0 всупереч п.2.10 Правил подачі та використання природного газу у народному господарстві України, у зв'язку з чим він здійснив донарахування по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання підприємством теплокомуненерго, оскільки рішенням суду у справі №10/104 за позовом ВАТ „Закарпатгаз” до ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" про стягнення боргу за спожитий газ та транспортування природного газу, застосований ВАТ „Закарпатгаз” спосіб визначення кількості поставленого „Закарпаттеплокомуненерго" природного газу, виходячи з потужності газоспоживаючого обладнання та кількості годин його роботи, визнано необґрунтованим, таким, що суперечить договірним умовам, вимогам Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову під час вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З наведеного випливає, що ВАТ „Закарпатгаз” для потреб ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" у період з жовтня 2001 року по грудень 2002 року отримав на ГРС від УМГ„Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” в загальному потоці природний газ в обсязі 44407,32тис.м.куб., але фактично передав ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" 34511,347тис.м.куб. Різниця складає 9896тис.м.куб. вартістю 202890,77грн.

Відповідач не довів належними доказами, що спірна кількість газу передана ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" чи іншим споживачам.

Позивач звернувся з позовом до ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" про стягнення зазначеної заборгованості (справа №6/66-10-16-К), однак, рішенням суду від 03.10.2005 йому було відмовлено у позові, оскільки облік вівся ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" приладами, які сертифіковані, дозволені для застосування Держстандартом і його дані є правильними на відміну даних ВАТ „Закарпатгаз”. ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" розрахувалось за отриманий газ в повному обсязі.

Таким чином згаданим рішенням суду підтверджується, що ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" газ на суму 202890,77грн. від ВАТ „Закарпатгаз” не отримувало, тому позивач звернувся з даним позовом до ВАТ „Закарпатгаз”.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, встановленої ст..71 ЦК УРСР, оскільки перебіг строку почався з 03.10.2005 (дня винесення рішення господарським судом про відмову в позові до ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" про стягнення спірної суми).

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана  повернути потерпілому це майно. Вона зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Ця норма застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.

Відповідно до ч.2 ст.1213 ЦК України, у разі неможливості повернути потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість. УМГ „Прикарпаттрансгаз”   здійснює господарську діяльність з надання послуг по транспортуванню природного газу. Оплата за транспортування газу здійснюється пропорційно обсягу протранспортованого газу за тарифною ставкою, встановленою НКРЕ. Вартість послуг з транспортування природного газу, прийнятого відповідачем і не переданого споживачу становить 202890,77грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем належним чином не спростовано доводів позивача щодо відсутності підстав для неоплати отриманих послуг за транспортування природного газу.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (м.Ужгород, вул.Погорєлова,2; код ЄДРПОУ:05448610) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” (м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,48; код ЄДРПОУ:00153133) 202890,77грн. –вартість наданих послуг по транспортуванню природного газу, а також 2028,90грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 118грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати наказ.

3.          Рішення набирає законної  сили в порядку ст.85 ГПК України.

    У судовому засіданні 17.08.2007 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

    Рішення підписане і оформлене, відповідно до ст. 84 ГПК України 28.08.2007.

    Суддя                                                                                      Л.М. Якимчук