Справа №22ц-2283/2010

Категорія – цивільна                                               Головуючий  у  першій  інстанції – Харечко Л.К.

Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

і м е н е м     У к р а ї н и

 16 червня 2010 року                                                                      місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                           суддів  -  Заболотного В.М.,  Євстафіїва О.К.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.

          з участю – позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2010 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_2 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби (далі - ДВС) Головного управління юстиції у Чернігівській області про виключення майна з-під арешту,  

В С Т А Н О В И В :

Оскаржуваною ухвалою судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 березня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, в зв’язку з неналежною оплатою судових витрат, та надано строк для усунення даного недоліку.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначену ухвалу судді скасувати і передати матеріали справи до суду першої інстанції для прийняття позовної заяви до розгляду. Апелянт вказує, що заявлені ним вимоги не є позовом про визнання права власності на нерухоме майно, а тому судові витрати повинні сплачуватися як за розгляд вимог немайнового характеру.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

    Підставами для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, як це зазначено в ухвалі судді від 03.03.2010 року, є незалучення до участі в справі всіх сторін та сплата судових витрат не в повному розмірі.

         Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, ним заявляється вимога до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області про виключення з-під арешту майна – гаражу АДРЕСА_1 що накладений постановою старшого держвиконавця ОСОБА_3 від 15.01.2010 року (а.с.5).

         Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 27.08.1976 року № 6 „Про судову практику в справах про виключення майна з опису”, всі особи, які повинні брати участь у справі, залучаються до судового розгляду судом.    

          Таким чином, вимога судді зазначити в позові всіх сторін є неправомірною.

          Залишаючи позовну заяву без руху, суддя правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 не в повному розмірі сплачено судовий збір та взагалі не сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, проте допустився помилки у визначені розміру ставки, яка повинна сплачуватись з позовної заяви по даній категорії справ.

          Оскільки позивачем заявлена вимога про звільнення майна з-під арешту без визнання за ним права власності на це майно, то відповідно до п.п.”д” п.1 ст.3 Декрету КМУ „Про Державне мито”, за розгляд вимоги немайнового характеру, він повинен був сплатити судовий збір в розмірі 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 8 грн. 50 коп.

Також, не можна визнати законною вимогу судді про необхідність сплати ОСОБА_2 витрат на ІТЗ в сумі 120 грн., оскільки п./п.6 п.3 розд. 1 Розмірів оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою КМУ від 21.12.2005 р. №1258 (з наступними змінами), за розгляд позовної заяви немайнового характеру про скасування арешту на майно належить оплатити витрати на ІТЗ в сумі   37 грн.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала судді суду першої інстанції від 03 березня 2010 року підлягає зміні, шляхом зменшення визначених суддею розмірів судового збору та витрат на ІТЗ, які необхідно сплатити ОСОБА_2 за подання позовної заяви.

                  На підставі   наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити  частково.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2010 року – змінити,  шляхом зменшення визначених суддею розмірів судового збору до 8грн. 50коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – до 37грн. В іншій частині ухвалу судді залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

            Головуючий:                                        Судді :