Справа № 22ц-2142/2010 р. Головуючий у 1інст. – Жук М.І.
Доповідач – Литвиненко І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ЗАБОЛОТНОГО В.М., ШАРАПОВОЇ О.Л.
при секретарі
з участю Штупун О.М.
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства КБ „Приватбанк” до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати заочне рішення через порушення норм матеріального та процесуального права і направити справу на новий розгляд.
Заочним рішенням суду позов задоволено повністю. Суд, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 по кредитному договору перед ЗАТ КБ „Приватбанк” в розмірі 96817 грн 58 коп, звернув стягнення на предмет іпотеки: АДРЕСА_1, надавши ЗАТ КБ „Приватбанк” право продажу вказаного предмету іпотеки, з початковою ціною продажу 126500 грн (без ПДВ), з укладенням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою, з наданням права позивачу отримати витяг з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, суд виселив ОСОБА_6 з вказаної квартири без надання іншого житла, зі зняттям її з реєстраційного обліку і розподілив судові витрати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не повідомив відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та розглянув справу без участі органу опіки і піклування, який повинен надати згоду на вчинення правочину щодо спірної квартири, оскільки в ній проживає неповнолітня дитина відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між ЗАТ КБ „Приватбанк” і ОСОБА_6 12.10.2007 року був укладений кредитний договір на суму 94850 грн зі сплатою 15% на рік з кінцевим терміном 12.10.2015 року. На забезпечення виконання кредитного договору, між сторонами був укладений іпотечний договір від 12.10.2007 року, за яким предметом іпотеки була визначена АДРЕСА_2. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов’язань за кредитним договором, виникла заборгованість у сумі 96817 грн 58 коп, а тому ЗАТ КБ „Приватбанк” звернувся з позовом про звернення стягнення за кредитним договором на АДРЕСА_3 і виселення відповідача без надання іншого жилого приміщення.
При розгляді справи, суд установлює, чи повідомлені ті учасники, хто не з’явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог ст.ст.74, 76 ЦПК України.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_6 повідомлення про час і місце розгляду справи надсилались листом 12.06.2009 року та 06.07.2009 року на адресу, яку вона вказала при укладенні кредитного та іпотечного договору, а саме: АДРЕСА_4 (а.с.22, 26), але відомості про вручення або невручення цих листів в матеріалах справи відсутні.
23.07.2009 року (а.с.30) на вказану адресу був направлений рекомендований лист, який повернувся з відміткою поштового відділення про те, що за зазначеною адресою ОСОБА_6 не проживає.
Чернігівське обласне адресне бюро управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб 06.07.2009 року та 18.08.2009 року надало відповідь суду про те, що ОСОБА_6 була знята з зазначеного місця реєстрації 17.01.08 р і місце реєстрації в м.Чернігові невідоме (а.с.32,35).
За довідкою паспортної служби КП „Деснянське” від 04.09.2009 року, ОСОБА_6 є власницею АДРЕСА_5, але в зазначеній квартирі не зареєстрована (а.с. 40).
Після проведених дій, суд першої інстанції виклик до суду здійснив через газету „Деснянська правда”, яка розпорядженням КМ України від 25.11.2009 року № 1428-р визначена друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження оголошень про виклик до суду у 2010 році.
Проте, повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи через оголошення в газеті проведено з порушенням положень ч.9 ст.74 ЦПК України, оскільки належним повідомленням буде вважатися те, яке здійснене через друкований орган, визначений КМ України, і лише у разі, якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження відповідача невідоме, навіть звернення позивача до адресного бюро й органів внутрішніх справ.
Суд першої інстанції перевірив лише реєстрацію відповідача, а місцезнаходження, перебування чи роботи суд не встановлював і не звернув уваги, що згідно до п.1.3. договору про іпотечний кредит, ОСОБА_6 отримує кредит для придбання з метою постійного проживання квартири за адресою: АДРЕСА_6.
Крім того, у позовній заяві ставиться питання про виселення ОСОБА_6 з зазначеної квартири, тим самим вказуючи її місцезнаходження. Задовольняючі такі вимоги, суд підтвердив факт проживання відповідача у зазначеній квартирі, однак жодного разу суд не направляв судову повістку на адресу квартири.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_6 пред’явила свій паспорт, де мається реєстрація у вказаній квартирі з 29.10.2009 року.
За таких обставин, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування рішення і направлення справи на новий розгляд.
Крім того, при вирішенні спору, суд не перевірив дотримання позивачем вимог ст.35 Закону України „Про іпотеку”, задовольнив вимоги про виселення та зняття з реєстрації без врахування положень ст.ст.38-40 Закону України „Про іпотеку” і ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч.1 п.3, ст.ст. 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Заочне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2010 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :