АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-418/ 2010 р. Головуючий по 1 інстанції –
Ротаєнко Д.С.
Категорія ст.307 ч.2 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Шкреби Р.Д., Ятченка М.О.
за участю прокурора – Свищ Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи на постанову Монастерищенського райсуду Черкаської області від 27.04.2010 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні злочину передбаченого ст.307 ч.2 КК України повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування,
встановила:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Постановою Монастерищенського районного суду Черкаської області від 27.04.2010 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернута прокурору для проведення додаткового розслідування з підстав того, що органом досудового слідства невстановлене сьогоднішне місцезнаходження свідка ОСОБА_5; в матеріалах справи є постанова слідчого про відмову в порушені кримінальної справи (а.с.177) за ч.2 ст.307 КК України, при цьому в резолютивній частині постанови не конеретизовано по якому саме епізоду злочинної діяльності відмовлено в порушені кримінальної справи; не дана оцінка показанням ОСОБА_4 з приводу залишення у нього чпстини наркотичної речовини та не прийняте з цого приводу процесуальне рішення про наявність в його діях ознак злочину передбаченого ст.309 КК України; органом досудового слідства не допитано ОСОБА_3 з приводу мети придбання та мети реалізації наркотичних засобів; не повністю встановлена особа підсудного ОСОБА_3 в частині зняття його з військового обліку та відсутності підстав для обов,язкової участі захисника; органом досудового слідства допущена невідповідність постанов про порушення та об,єднання кримінальних справ.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд з підстав того, що постанова суду 1 інстанції є незаконною та винесена за надуманих підстав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
З постанови суду 1 інстанції вбачається, що повертаючи кримінальну справу прокурору для проведення додаткового розслідування суд виходив з того, що органом досудового слідства невстановлене сьогоднішне місцезнаходження свідка ОСОБА_5; в
2
матеріалах справи є постанова слідчого про відмову в порушені кримінальної справи (а.с.177) за ч.2 ст.307 КК України, при цьому в резолютивній частині постанови не конеретизовано по якому саме епізоду злочинної діяльності відмовлено в порушені кримінальної справи; не дана оцінка показанням ОСОБА_4 з приводу залишення у нього чпстини наркотичної речовини та не прийняте з цого приводу процесуальне рішення про наявність в його діях ознак злочину передбаченого ст.309 КК України; органом досудового слідства не допитано ОСОБА_3 з приводу мети придбання та мети реалізації наркотичних засобів; не повністю встановлена особа підсудного ОСОБА_3 в частині зняття його з військового обліку та відсутності підстав для обов,язкової участі захисника; органом досудового слідства допущена невідповідність постанов про порушення та об,єднання кримінальних справ.
Відповідно до вимог ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота аба неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до роз,яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.02.2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, вчинення інших процесуальних дій, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим, за необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів, а повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота чи неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції при ухвалені рішення про направлення справи на додаткове розслідування вказані вимоги закону та Пленуму ВСУ не виконав, так як недоліки досудового слідства на які вказує суд 1 інстанції в разі необхідності можуть бути усунуті судом в ході судового слідства, в тому числі шляхом більш ретельного допиту підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засідані або в порядку ст.315-1 КПК України.
Щодо доводів постанови суду 1 інстанції про наявність в матеріалах справи постанови слідчого про відмову в порушені кримінальної справи (а.с.177) за ч.2 ст.307 КК України, при цьому в резолютивній частині постанови не конеретизовано по якому саме епізоду злочинної діяльності відмовлено в порушені кримінальної справи, то на думку колегії суддів вказані доводи є безпідставними. Так з описової частини даної постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 17.02.2010 року вбачається, що слідчим приймалось рішення з приводу збуту ОСОБА_4 в грудні 2009 року ОСОБА_3 наркотичного засобу за 100 грн.
Щодо доводів постанови суду 1 інстанції про те, що органом досудового слідства допущена невідповідність постанов про порушення та об,єднання кримінальних справ, то колегія суддів вважає їх також безпідставними. Колегія суддів вважає, що при складанні постанови про об,єднання кримінальних справ в одне провадження (а.с.165 т.1), слідчим була допущена технічна помилка в частині вказівки про порушення кримінальної справи за ч.2 ст.309 КК України та дані помилки жодним чином не порушують процесуальних прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки з матеріалів кримінальної справи вбачається, що кримінальні справи стосовно вказаних осіб порушувались саме за ч.2 ст.307 КК України та останнім вручались копії постанов. Крім того в разі необхідності вказані помилки, допущені слідчим при складанні постанови, можуть бути усунуті в ході судового слідства.
При таких обставинах справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду 1 інстанції та напрвлення справи на новий судовий розгляд у тому ж складі суду, так як суд 1 інстанції при ухвалені рішення про направлення справи на додаткове розслідування вказані вимоги закону та Пленуму ВСУ не виконав, оскільки недоліки досудового слідства на які вказує суд 1 інстанції, в разі необхідності та доцільності можуть бути усунуті судом в ході судового слідства, а також шляхом дачі судового доручення в порядку ст.315-1 КПК України.
Керуючись ст.ст.365 - 367 КПК України, колепя суддів,-
3
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – задовольнити.
Постанову Монастерищенського районного суду Черкаської області від 27 квітня 2010 року про направлення на додаткове розлідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст.307 ч.2 КК України – скасувати та повернути кримінальну справу на новий судовий розгляд в Монастерищенський районний суд Черкаської області, в тому ж складі суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередню – підписку про невиїзд.
Головуючий - підпис
Судді – підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя І.А.Поєдинок