АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-293/ 2010 р. Головуючий по 1 інстанції –
Безверхий І.В.
Категорія ст.121 ч.2 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Шкреби Р.Д., Ятченка М.О.
за участю прокурора – Свищ Л.А.
захисника – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09.09.2009 року, яким
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше двічі судимого, засудженого за ст. 121 ч.2 із застосуванням ст.71 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 залишена попередня - тримання під вартою, а початок строку відбування йому покарання визначено рахувати з 09.07.2008 року, тобто з моменту його затримання.
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 08.07.2008 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 81, перебуваючи в стані алкогольного сп,яніння, в ході конфлікту, який виник раптово на почві неприязнених стосунків, умисно причинив ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть останнього.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 з чисельними доповненнями, просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що була допущена односторонність досудового та судового слідства; порушено його право на захист у зв,язку з халатним відношенням до своїх обов,язків його захисника; суд необ,єктивно розглянув справу, пославшись на докази, які були добуті із застосуванням насильства та на протязі досудового слідства до нього неодноразово застосовувалось насильство з боку працівників міліції; суд 1 інстанції безпосередньо в судовому засіданні не допитав свідків, а лише обмежився оглошенням їх показів на досудовому слідстві; на досудовому слідстві не були проведені очні ставки; суд неправильно кваліфікував його дії, так як з його боку була самооборона в ході якої він смертельно травмував потерпілого, не проведена експертиза щодо наявності у нього тілесних ушкоджень; з приводу
2
агресивних дій потерпілого не прийняте процесуальне рішення про відмову в порушені кримінальної справи; була допущена однобічність та неповнота дізнання, досудового і судового слідства.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, підтримавших апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_4 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом 1 інстанції досліджені всебічно, повно і об,єктивно.
Як свідчать матеріали кримінальної справи і дані протоколу судового засідання, органом досудового слідства й судом 1 інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі засудженого про неповноту, однобічність та необ,єктивність проведеного по ній слідства не грунтуються на матеріалах справи.
Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку у вироку, суд 1 інстанції обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України, тому доводи його апеляції про неправивильну кваліфікацію, у зв,язку з тим, що з його боку була самооборона в ході якої він смертельно травмував потерпілого та нанесені удари не були небезпечними для життя, є безпідставними та не грунтуються на матеріалах справи.
Ці заперечення були детально розглянуті судом 1 інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме показаннями самого ОСОБА_4, показаннями свідка ОСОБА_6, даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, даними висновку судово-медичної екпертизи потерпілого ОСОБА_5, з яких видно кількість нанесенних ударів, їх характер та локалізація, місцерозташування засудженого та потерпілого (потерпілий лежав на полу, а ОСОБА_4 стоячи наносив йому удари ногами в область тулуба), наслідки їх отримання та причини конфлікту, який виник між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5, тому колегія суддів вважає дані доводи апеляції про самооборону з боку ОСОБА_4 такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Дії ОСОБА_4 у даному випадку не можливо вважати самобороною, в тому числі з урахуванням даних висновку експерта, згідно якого у останнього виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя та крововиливу грудної клітки. Вказана експертиза щодо ОСОБА_4 була проведена 09.07.2008 року, що в свою чергу спростовує доводи апеляції засудженого про те, що не була проведена експертиза на предмет наявності у нього тілесних ушкоджень.
Так мотивуючи висновки про винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обгрунтовано послався на показання самого засудженого, які він давав під час досудового та судового слідства, визнаючи те, що дійсно вході конфлікту з ОСОБА_5, він наніс останньому чисельні удари руками і ногами в область голови та тулуба. При цьому ОСОБА_4 вказував на деталі, які могли бути відомі тільки особі, причетній до злочину, а саме місця в які він наносив удари потерпілому, а також про мотиви, які спонукали його це зробити, що надалі знайшло своє підтвердження в ході слідства, в тому числі у висновку експерта про виявлені у потерпілого тілесні ушкодженя в області голови та тулуба, які могли утворитися від чисельних ударів руками та ногами.
Зокрема, засуджений ОСОБА_4 під час досудового та судового слідства послідовно стверджував, що під час бійки з потерпілим, він наніс останньому кілька ударів руками та ногами в область голови та тулуба, в тому числі бив коліном в район сонячного сплетіння.
Посилання засудженого на те, що показання під час проведення досудового слідства, в яких він визнав нанесення потерпілому чисельних ударів в область голови та тулуба, отримані із застосуванням психічного та фізичного тиску, були предметом ретельної перевірки під час розгляду справи та спростовані наведеними у вироку доказами і прокуратурою прийняте відповідне процесуальне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
3
Аналізуючи показання засудженого під час досудового та судового слідства про те, що під час бійки з потерпілим, він наніс останньому кілька ударів руками та ногами в область голови та тулуба, в тому числі бив коліном в район сонячного сплетіння, суд 1 інстанції у
вироку навів зміст цих показань, оскільки дані показання відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Зокрема, ці показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6, яка показала, що під час конфлікту між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 бачила як ОСОБА_4 наніс останньому чисельні удари руками і ногами в область голови та тулуба. При цьому засуджений поводив себе дуже агресивно і вона злякавшись пішла в іншу кімнату квартири, при цьому коли ОСОБА_4 бив потерпілого, то останній у відповідь ударів не наносив.
З показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 видно, що останні 08.07.2008 року в під,їзді дому АДРЕСА_3 затримали ОСОБА_4, після чого між 8 та 9 поверхами побачили потерпілого ОСОБА_5, який лежав на полу з чисельними тілесними ушкодженнями
Під час відтворення обстановки та обставин події засуджений ОСОБА_4 у присутності понятих, захисника та судово – медичного експерта детально відтворив обставини вчинення зазначених у вироку суду злочинних дій щодо потерплого ОСОБА_5, що підтверджується відповідним протоколом.
Під час відтворення обстановки та обставин події свідок ОСОБА_6 у присутності понятих та судово-медичного експерта детально відтворила, як ОСОБА_4 наносив потерпілому ОСОБА_5 удари руками і ногами в область голови та тулуба, що підтверджується відповідним протоколом.
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 08.07.2008 року, труп ОСОБА_5 зі слідами насильницької смерті виявлено в під,їзді будинка АДРЕСА_3 м.Черкаси.
За висновками судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_5 є закрита травма грудної клітки у вигляді численних двобічних переломів ребер, прямого перелому грудини, що супроводжувалась крововтечею та призвела до травматичного шоку, отримані ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя. Крім того у потерпілого виявлені численні садна та синці на голові, тулубі та кінцівках.
Посилання засудженого в апеляції на неповноту досудового та судового слідства, що на думку апелянта виразилось в непроведенні очних ставок, не прийняте процесуальне рішення відповідно до ст.6 п.8 КПК України щодо агресивних дій потерпілого ОСОБА_5, під час судового слідства особисто не допитані деякі свідки, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки кримінальна справа відносно ОСОБА_4 розглянута об,єктивно, повно і всебічно та судом 1 інстанції досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Посилання апелянта на те, що суд 1 інстанції у вироку не взяв до уваги його покази про те, що потерпілий також наносив йому удари, непроведення очних ставок, є безпідставними, оскільки суд вжив заходів до перевірки всіх доказів по справі, в тому числі доказів засудженого ОСОБА_4 та в межах своїх прав та обов,язків дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст.67 КПК України.
Щодо доводів апеляції про те, що суд 1 інстанції в порушення КПК України особисто не допитав в судовому засіданні деяких свідків, а лише обмежився оглошенням показань цих осіб на досудовому слідстві, то колегія суддів вважає, що вони також є безпідставними. Так, відповідно до ст.306 КПК України, суд може оголосити показання свідка, дані під час досудового слідства , у випадках неявки в судове засідання, явка якого з тих чи інших причин неможлива. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що у зв,язку з неявкою деяких свідків в тому числі ОСОБА_6, останні неодноразово судом піддавались примусовому приводу та з рапортів працівків міліції та заяв громадян вбачається, що доставити в судове засідання вищевказаних осіб з різних причин було неможливо, у зв,язку з чим суд оголосив їх показання дані під час досудового слідства.
Доводи апеяції ОСОБА_4 про порушення його права на захист через халатне відношення до своїх обов,язків його адвоката, колегія суддів вважає їх безпідставними та надуманими, так як згідно протоколу роз,ясненя прав від 09.07.2008 року, ОСОБА_4 власноручно вказав, що бажає запросити для захисту своїх інтересів адвоката ОСОБА_9, який з тогож дня, тобто з 09.07.2008 року виступав його захисником, приймав участь у всіх слідчих
4
діях на досудовому слідстві та захищав ОСОБА_4 в суді, повноваження вказаного захисника були підтверджені відповідним ордером.
Щодо доводів апеляції про неприйняття рішення відповідно до ст.6 п.8 КПК України щодо дій потерпілого ОСОБА_5, то колегія суддів вважає, що це не може бути предметом апеляційного розгляду.
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що саме засуджений ОСОБА_4 спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких настала смерть останнього.
Згідно ст.365 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку не мае, тому апеляцію засудженого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 вересня 2009 року відносно ОСОБА_4 - залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Головуючий - підпис
Судді – підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя І.А.Поєдинок