Центральний районний суд м. Миколаєва
________________________________________________________________________________
Справа № 1-15-440/2010р.
ВИРОК
Іменем України
14 червня 2010 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого – судді Чернієнка С.А.
при секретарі Вакулі А.Є.,
за участю прокурора Артеменко Л.В.,
підсудного та його захисника – адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, є одруженим, має на утриманні неповнолітню дитину, є раніше судимим:
- 11 грудня 1996 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 140 КК України у редакції 1960 року до 4-х років позбавлення волі (звільнився 21 червня 2000 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання у виді позбавлення волі строком на 01 місяць 24 дня позбавлення волі);
- 01 лютого 2001 року тим же судом за ч. 2 ст. 140 КК України у редакції 1960 року до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі (звільнився 30 квітня 2002 року у зв’язку з повним відбуттям строку призначеного покарання);
- 08 серпня 2002 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 263 КК України у редакції 2001 року до 1-го року позбавлення волі (звільнився 05 травня 2003 року у зв’язку з повним відбуттям строку призначеного покарання);
- 30 червня 2004 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна (звільнився 06 березня 2009 року у зв’язку з повним відбуттям строку призначеного покарання),
проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
03 лютого 2010 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_2, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, знаходячись на ринку «Колос», що розташований по пр. Миру в м. Миколаєві, незаконно придбав у невстановленої особи для особистого вживання без мети збуту наркотичний засіб – канабіс, загальною вагою в перерахунку на висушену речовину 9,6 грама, який поклав до кишені своєї куртки та незаконно зберігав при собі з тією ж метою, після чого з вказаним наркотичним засобом на маршрутному таксі приїхав на зупинку транспортних засобів «вул. Дзержинського», неподалік від якої після вжиття алкогольних напоїв, близько 19 год. 00 хв. був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, та доставлений до Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, де в ході його особистого огляду вказаний вище наркотичний засіб в нього було виявлено та вилучено.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, винним себе визнав повністю та повідомив, що дійсно 03 лютого 2010 року, близько 14 год. 00 хв., знаходячись біля свого робочого місця – торгової палатки на ринку «Колос», де неофіційно працює продавцем, він у наглядно знайомого придбав за 60 грн. для особистого вживання близько одного коробка висушеної коноплі, який поклав до кишені своєї куртки і зберігав при собі. Після роботи, він на маршрутному таксі приїхав на зупинку «Дзержинського», щоб зустрітися зі своїм знайомим, однак останній не прийшов. Чекаючи знайомого він вжив 150 грамів горілки і дві пляшки пива. Близько 19 год., через те, що він перебував у стані алкогольного сп’яніння, його затримали працівники міліції і доставили до Центрального РВ ММУ, де у черговій частині в присутності двох понятих під час його особистого огляду придбаний ним наркотичний засіб було виявлено та вилучено. У вчиненому щиро кається.
Показання підсудного щодо обставин придбання, зберігання, перевезення наркотичного засобу, а також щодо його затримання працівниками міліції та вилучення наркотичного засобу, повністю відповідають фактичним обставинам справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Як слідує з висновку судово-хімічної експертизи № 226 від 09.03.2010р. речовина, вилучена 03 лютого 2010 року у підсудного, є наркотичним засобом – канабісом в перерахунку на висушену речовину загальною вагою 9,6 грама (а.с. 43-45).
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 232 від 24.03.2010р. підсудний психічним захворюванням не страждає у теперішній час та не страждав раніше, виявляє ознаки емоційно–нестійкого розладу особистості у стані компенсації, у період часу, до якого належить інкриміноване йому діяння, в нього не відмічалось ознак будь-якого тимчасового хворобливого психічного розладу – він знаходився у стані простого алкогольного сп’яніння та міг усвідомлювати свої дії і керувати ними (а.с. 55-58).
З огляду на останнє в момент вчинення вказаного вище злочину ОСОБА_2 перебував у стані осудності.
Дії підсудного ОСОБА_2 досудовим слідством правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконні придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, вчинені повторно.
При призначенні покарання підсудному суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив умисний злочин середньої тяжкості, його особу, а саме те, що він є раніше судимим, працює без оформлення, має постійне місце проживання, за яким характеризуються посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, як обставину, що пом’якшує покарання, – щире каяття підсудного.
Враховуючи характер вчиненого злочину, зокрема те, що його скоєння не було обумовлено перебуванням ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 67 КК України, не визнати перебування підсудного під час вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання за скоєний ним злочин.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за вчинений злочин покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, яке вважає таким, що відповідає особі підсудного та тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з цим, враховуючи щире каяття ОСОБА_2, наявність у нього певного місця проживання та певного виду діяльності, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, суд вважає можливим виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому й можливим, на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням строком на три роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324, 330-335, 343 КПК України, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом трьох років від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.
На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області в рахунок відшкодування витрат на провадження судово-хімічної експертизи (висновок № 226 від 09.03.2010р.) – 507 (п’ятсот сім) гривень 06 копійок.
Речовий доказ у справі – наркотичний засіб канабіс вагою 9,1 гр., що залишився після проведення його дослідження та зберігається у камері збереження речових доказів Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, – знищити.
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обраний щодо засудженого ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили – залишити попереднім.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий: