КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ

Справа № 2-841/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 червня 2010 року                                                                 м. Макіївка

                          Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючої судді                                     Смєлік С.Г.

при секретарі                          Черкашиній О.Є.

за участю позивача             ОСОБА_1

                           відповідачки                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2010 р. ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім'ї.

У судовому засіданні ОСОБА_1. підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що з 28 липня 1995 р. перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від спільного життя мають дитину  – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне з відповідачкою життя  виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючі погляди на питання подружніх відносин, у зв'язку з чим між ними постійно виникали суперечки та сварки на побутовому ґрунті, які призвели до втрати порозуміння, поваги та любові один до одного. За цих підстав з червня 2008 року вони  припинили шлюбні відносини, мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично  не спілкуються між собою. За час окремого проживання він дійшов висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе. Вважає, що збереження  шлюбу суперечить інтересам кожного з них.      

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 судові витрати віднести на його рахунок.          

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнала, пояснив, що у зв"язку з погіршенням стосунків в червні 2008 році вона і позивач припинили шлюбні відносини і проживання однією сім’єю, з цього часу вони мешкають окремо. Вона вважає, що збереження сім’ї не можливе, оскільки  вони вже тривалий час не мешкають разом. Раніш позивач весь час її обмежував, а тапер  її життя суттєво змінилося на краще і вона не бажає нічого змінювати.    

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених  позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.

 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28 липня 1995 року у Ясинівській селищній Раді м. Макіївки Донецької області. Подружжя має доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають разом з відповідачкою На утримання неповнолітніх дітей позивач сплачує аліменти за рішенням суду. Для кожного з подружжя цей шлюб перший.  

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України и шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини –інваліда, та інші обставини життя подружжя.

Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 2008 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім’єю і не ведуть сумісне господарство. Позивач наполягав на розірванні шлюбу, вважаючи не доцільним надання строку для примирення, відповідачка не просила про надання строку  для примирення.

 Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить  інтересам сторін.  

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі  подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім’ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище та відповідно до ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,                                          

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.    

Шлюб між ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 28 липня 1995 року у Ясинівській селищній Раді м. Макіївки Донецької області, актовий запис № 17, розірвати.    

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 17 грн., відповідачку ОСОБА_2  від сплати судових витрат  звільнити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.

    Суддя