Судове рішення #9790092

                                                                                                            Справа № 2-480/2010

2010 р.

заочне

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 червня 2010  року Сватівський районний суд Луганської області  в складі головуючого судді Гашинського М.А., при секретарі Покотиловій І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про  захист прав  споживача банківських послуг,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про  захист прав  споживача банківських послуг. В судовому засіданні  представник позивача позов підтримав вказавши, що 13 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем – ПАО КБ «Приватбанк» було досягнуто згоди про надання позивачу строкового кредиту. 13 грудня 2009 року згідно заяви позичальника № K2xrF606420557 позивач був ознайомлений з банківськими послугами по кредитуванню, відповідно яких банк надав йому строковий кредит у сумі 3834,11 грн. на строк 3 місяців з 13.12.2009 року по 13.03.2010 року включно, а також у розмірі 165,11 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,42 % на місяць, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 99,69 грн. Погашення заборгованості, згідно заяви позивальника, повинно було здійснюватися шляхом щомісячної виплати 1388,63 грн. Загальна сума, що підлягала поверненню по кредиту, повинна була складати 4165,89 грн. Для виконання позивачем зобов»язань з погашення заборгованості по кредиту відповідачем було відкрито рахунок для  позичальника. По даному кредиту позивачем було оплачено 3002,08 грн.,  в іншій частині суми погашення кредитних зобов»язань виплати позивачем були припинені, оскільки сума боргу не зменшувалася, а кошти, які сплачував позивач зараховувалися в рахунок погашення пені та підвищеної процентної ставки, розміри яких позивачу не відомі оскільки кредитний договір не укладався у письмовій формі. Відповідач не надає письмове підтвердження своїх вимог про збільшення боргових зобов»язань, які, згідно усних повідомлень Банку на цей час складають більше ніж 3000 гривень. Оскільки між позивачем та відповідачем не укладався кредитний договір у письмовій формі, а заява позичальника № K2xrF606420557 від 13 грудня 2009 року не є кредитним договором, просить суд визнати кредитний договір  №  K2xrF606420557 від 13 грудня 2009 року нікчемним. Згоден на заочний розгляд справи.

Представники відповідача в судове засідання не з’явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи є повідомлення про отримання судової повістки ( а.с.18). Враховуючи, що від відповідача не надійшло повідомлення про причини неявки, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив  про заочний розгляд справи.  

.

Суд, дослідивши в судовому засіданні надані  докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених  тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, між  позивачем та відповідачем ПАО КБ «Приватбанк» 13 грудня 2009 року було досягнуто угоди про надання позивачу споживчого кредиту. На підставі заяви  позивача банк надав йому строковий кредит на суму 3834,11 грн. на строк 3 місяців з 13.12.2009 року по 13.03.2010 року включно, а також у розмірі 165,11 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,42 % на місяць, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 99,69 грн. Погашення заборгованості, згідно даної заяви, обумовлювалося щомісячною виплатою 1388,63 гривень. За даним кредитом позивачем було сплачено 3002,08 грн., що підтверджується квитанціями. В подальшому погашення кредитних зобов’язань позивачем було припинено, оскільки, незважаючи на проведені виплати, сума боргу не зменшилася.  

Згідно ст.207 ЦК України правочин  вважається таким, що вчинений в письмовій  формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це  її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами  цивільного законодавства, та скріплюється  печаткою.

Згідно ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти   правочини між   фізичною та юридичною особою, крім  правочинів,  передбачених ч.1 ст.206 ЦК України.  

Згідно ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається в письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачу. В порушення вимог цієї статті договір про надання споживчого кредиту між сторонами  не укладався в письмовій формі. Через відсутність  укладеного в письмовій формі кредитного договору, не були  визначені істотні умови по кредиту, права та обов’язки сторін та їх відповідальність. Заява  позичальника не є кредитним договором.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір  укладається  в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з  недодержанням письмової форми, є  нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215  ЦК України, недійсним  є  правочин, якщо його недійсність  встановлена законом (нікчемний правочин).   У цьому разі визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.    

      Виходячи з наведеного, оскільки в судовому засіданні встановлено, що договір про надання споживчого кредиту в письмовій формі між сторонами не укладався, а заява позичальника про надання споживчого кредиту не є кредитним договором, то  суд вважає, що позов підлягає задоволенню.        

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58-61, 79, 88, 212-216,224-233, ЦПК України, ст.207, 208, ч.2 ст.215, 1055 ЦК України, ч.4 ст.11 ЗУ «Про  захист прав споживачів»,

                                                     В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати  нікчемним кредитний договір  № K2xrF606420557 від 13 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти  днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано до апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду через Сватівський районний суд на протязі  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                 

Суддя                                                                                       М.А. Гашинський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація