ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14.06.2006                                                                                             Справа № А30/61 

 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Головка В.Г. (доповідач)   

суддів: Павловського П.П., Чус О.В. 

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1., підприємець;ОСОБА_2, довіреність від 11.04.06

від відповідача -ОСОБА_3., довіреність від 29.12.2005

від третьої особи-3:  ОСОБА_4., підприємець; ОСОБА_5, довіреність від 22.02.2006

від третіх осіб-1, 2, 4 представники не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені  

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6  на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  12.04.2006р.  у справі №А30/61

за позовом  суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_6,  м.Кривий Ріг

до   Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:                   

1. Головне управління земельних ресурсів Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ

2. Суб'єкт підприємницької діяльностіОСОБА_7, м.Кривий Ріг

3. Суб'єкт підприємницької діяльностіОСОБА_8,      м.Кривий Ріг

4. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_9,  м.Кривий Ріг

про  скасування рішення щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою

 

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської  області від   12.04.2006р.  у справі №А30/61 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6  до Криворізької міської ради за участю третіх осіб, які                         не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головного управління земельних             ресурсів Дніпропетровської області, суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування рішення щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою, позивач  звернувся  з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову                   скасувати як незаконну, необґрунтовану та винесену при неповному з'ясуванні обставин, які мають відношення для повного, всебічного розгляду позову по суті, посилаючись на  наступне:

- висновок суду про необхідність узгодження проектів відведення земельних ділянок   між ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_4. та ОСОБА_1. є необґрунтованим, оскільки відповідно до технічної документації місце розташування земельної ділянки СПД ОСОБА_1 було погоджено зі службами, які передбачені п.8 ст.151 Земельного кодексу України. Виготовлений проект землеустрою для будівництва магазину продовольчих товарів поАДРЕСА_1згідно п.6 ст.123 Земельного кодексу України було узгоджено із органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом та органом з архітектури та охорони культурної спадщини, що підтверджується висновком державної землевпорядної експертизи від 10.08.2005р. №1194 Дніпропетровського головного управління земельних ресурсів;

- судом не повно з'ясована та обставина, що суміжність земельних ділянок на стадії проектування між забудовниками ОСОБА_7. та  ОСОБА_4. робочий проект, з вини останнього, було виконано раніше ніж надане архітектурно-планувальне завдання, що є порушенням „Правил забудови у м.Кривому Розі”;

- невраховані пояснення та письмові докази про те, що з 2001р. здійснено розподіл площі відведення земельної ділянки між ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_1 та ОСОБА_8., а накладання проектів відведення земельних ділянок для будівництва комплексу з трьох магазинів та магазину СПД ОСОБА_8сталося в 2003р. з причин відокремлення та неправомірного збільшення площі для відведення земельної ділянки останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа -ОСОБА_4.  відзив на апеляційну скаргу не надав,  він та його представник у судовому засіданні підтримали позицію відповідача щодо залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Головне управління земельних ресурсів надало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання, в якому просило розглянути справу без участі його представників з урахуванням пояснень, що надані раніше і знаходяться в матеріалах справи.

Представники третіх осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_7. та ОСОБА_9. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені за місцем їх реєстрації, тому суд з урахуванням думки сторін та третьої особи вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що 09  лютого 2000 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради прийнято рішення №132 „Про обмеження розміщення поодиноких кіосків у межах міста”, згідно п.1 якого заборонено розміщення поодиноких кіосків поряд з ринками і на території ринків; на привокзальних площах, головних вулицях та проспектах міста та безпосередньо біля стаціонарних об'єктів торгівлі і громадського харчування, окрім кіосків по реалізації періодичних видань (газети, журнали) (а.с.10 т.1).

Рішенням Криворізької міської ради від 20.08.2003 року №1056 ПП ОСОБА_8 погоджено попереднє місце розташування магазину продовольчих та непродовольчих товарів поАДРЕСА_1 м.Кривого Рогу на земельній ділянці загальною площею 0,156га (а.с.112 т.1).

Одночасно на частину цієї земельної ділянки рішеннями Криворізької міської ради від 13.11.2003 року №1197, №1199, №1200 погоджено місце розташування комплексу трьох магазинів суб'єктам господарювання: ОСОБА_7., ОСОБА_1. та ОСОБА_9. у відсотковому відношенні відповідно до площі торговельного залу на підставі містобудівного обґрунтування, виконаного ДПІ „Криворіжцивільпроект”.

23 листопада 2005 року Криворізькою міською радою (XXIX сесія ІУ скликання) прийнято рішення №3729 „Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для будівництва магазинів на вулАДРЕСА_1” (а.с.11 т.1).

Згідно пункту 1 цього рішення приватному підприємцю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відмовлено у клопотанні про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для будівництва магазинів поАДРЕСА_1. Одночасно їм запропоновано звернутися в одну проектну організацію та відкоригувати містобудівні обґрунтування розміщення об'єктів для можливості коригування проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва магазинів на вул. Адмірала Головка біля будинку 32.

З зазначеним рішенням не погодилася суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. і звернулася до суду з вимогою про його скасування.

Спірне рішення є актом державного органу, який породжує певні права і обов'язки лише у осіб, зазначених у цьому рішенні, у тому числі підприємця ОСОБА_1., тобто носить ненормативний (індивідуальний) характер.

Підставами для визнання акта недійсним відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України є невідповідність його вимогам Конституції та законам України, прийняття акту за межами повноважень органу та без дотримання принципу рівності перед законом, настанням несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів особи, а також інше.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Причиною відмови Криворізької міської ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, як зазначено у спірному рішенні, є невиконання забудовниками вимог містобудівної ради щодо коригування своїх проектів відведення.

При розгляді клопотань та матеріалів, які надійшли від приватних підприємців ОСОБА_8та ОСОБА_1. про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для будівництва магазинів, встановлено: рішенням Криворізької міської ради від 20.08.2003 року №1056 ПП ОСОБА_8 погоджено попереднє місце розташування магазину продовольчих та непродовольчих товарів поАДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0,156га, а рішеннями Криворізької міської ради від 13.11.2003 року №1197, №1199, №1200 погоджено місце розташування комплексу трьох магазинів суб'єктам господарювання: ОСОБА_7., ОСОБА_1. та ОСОБА_9. у відсотковому відношенні відповідно до площі торговельного залу на підставі містобудівного обґрунтування, виконаного ДПІ „Криворіжцивільпроект”.

Для виконання проектної документації на будівництво окремо розташованого магазину ОСОБА_8 необхідно було надати до проектної організації Архітектурно-планувальне завдання від 21.11.2003 року №766, в якому, відповідно до п.38 було зазначено про необхідність скоригувати схему генплану розміщення магазину з комплексом з трьох магазинів суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1., ОСОБА_7., ОСОБА_9., що проектується та погодити його в управлінні містобудування архітектури виконкому міської ради.

Приватним підприємцем ОСОБА_1. при розробці проектної документації не було враховано, що проектується магазин суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7., земельна ділянка якої межує з ділянкою ОСОБА_8 а при детальному аналізі проектних пропозицій було з'ясовано, що дві суміжні ділянки накладаються та не мають спільної межі.

Розділом УІ Правил забудови в м. Кривому Розі, затверджених рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2005 року №3545, які згідно Закону України „Про планування і забудову територій", мають обов'язковий характер на відповідній території, передбачено, що замовник, визначаючи стадійність проектної документації, має враховувати зауваження відділу планування та забудови Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради (УМіА).

Листом від 27.10.2005 року за №3/666-09 УМіА повідомило відповідача, що на стадії проектування приватними підприємцями ОСОБА_4. та ОСОБА_1. вищезазначених об'єктів була зроблена накладка земельних ділянок, що сталося внаслідок відмови забудовників ОСОБА_4., ОСОБА_7., ОСОБА_1. та ОСОБА_9. від сумісної діяльності, тому ескізні архітектурні та робочі проекти було замовлено в різних проектних організаціях.

Забудовники неодноразово зверталися до виконавчого комітету Криворізької міської  ради щодо подальшого оформлення право установчих документів на земельні ділянки. Управлінням містобудування і архітектури було запропоновано дійти згоди з між собою та звернутися до однієї проектної організації для вирішення проблемного питання шляхом від коригування генплану розміщення торговельних об'єктів, але це пропозиції не виконані.       

Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч.6 ст.123 ЗК України).

Позивачем виконані вимоги законодавства та надані на розгляд відповідача всі необхідні документи.

Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою (ч.9 ст.123 ЗК України).

У висновку державної землевпорядної експертизи №1194 від 10.08.2005 року (п.1.6) зазначено, що документація, надана позивачем, пройшла погодження в Управлінні містобудування і архітектури (лист від 16.02.2005 року №162), але згідно листа Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради від 16.02.2005 року №15/113-09 (а.с.64) позивачу було запропоновано скорегувати генплан і робочий проект відповідно до другого варіанту, запропонованого УМіА 23.12.2004 року.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду для будівництва магазинів поАДРЕСА_1, відповідач врахував зауваження відділу планування та забудови Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради, що відповідає вимогам Правил забудови в м.Кривому Розі.

Спірне рішення прийнято в межах компетенції органу, містить посилання на законодавство та відповідає його вимогам, не порушує права позивача та не зачіпає інтереси третіх осіб, тому суд вірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо накладення проектів відведення земельних ділянок для будівництва магазинів з причин відокремлення та неправомірного збільшення площі ОСОБА_8 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Дніпропетровської  області від 12.04.2006р.  у справі №А30/61 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 -без задоволення. 

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

 

Головуючий

В.Г.Головко

 

Судді

П.П.Павловський

 

О.В.Чус