Центральний районний суд м. Миколаєва                                        

_____________________________________________________________________________                                                                            

                                                                                                              Справа № 1-15-362/2010р.

П О С Т А Н О В А

про повернення кримінальної справи прокурору

23 квітня 2010 року                                                                                           м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чернієнко С.А. при секретарі Вакулі А.Є., за участю прокурора Толстої І.Л., обвинуваченого, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, під час попереднього розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України (далі – КК), -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з обвинувального висновку, складеного у цій справі, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що протягом 2006-2007 років, він обіймаючи посаду директора ТОВ «СВВ і Ш» допустив ряд порушень законодавства про працю і про оплату праці, які досудовим слідством кваліфіковано за ч. 1 ст. 172 КК як грубе порушення законодавства про працю, а саме незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів та інше грубе порушення законодавства про працю, а також за ч. 1 ст. 175 КК як безпідставна невиплата заробітної плати працівникам підприємства більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства незалежно від форми власності.        

Після надходження справи до суду обвинуваченим було заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 Закону України № 660-VІ від 12.12.2008р. «Про амністію» та про закриття у зв’язку з цим кримінальної справи. Це клопотання він підтримав під час попереднього розгляду справи.  

Потерпілі під час попереднього розгляду справи заперечували проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 175 КК, в якому обвинувачується ОСОБА_4, вчиняється ним до теперішнього часу, а тому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», до нього не можливо застосувати Закон України № 660-VІ від 12.12.2008р. «Про амністію».

Вислухавши думку потерпілих, прокурора, яка вважала клопотання обвинуваченого обґрунтованим, а заперечення потерпілих безпідставними, дійшов висновку, що кримінальна справа підлягає поверненню прокурору, і при цьому виходжу з наступного.

Статтею 64 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК), встановлено перелік обставин, які закон відносить до таких, що підлягають обов’язковому встановленню під час розслідування кримінальної справи, а саме: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини злочину), характер і розмір шкоди, заподіяної злочином.          

З огляду на це, вказані обставини мають бути викладені в обвинуваченні, що пред’явлено особі.

Як вбачається з обвинувального висновку, викладене в ньому обвинувачення носить неконкретизований характер, різні частини обвинувачення суперечать одна одній.

Так, в обвинуваченні не зазначено, які конкретно винні дії чи бездіяльності обвинуваченого призвели до кожного з порушень трудового законодавства, що існували на підприємстві, не зазначені всі потерпілі, яким, як зазначено в обвинуваченні, нараховувалася компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, а також точний розмір цієї компенсації.

У той час як в одній частині обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному звільненні потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_1 яке мало місце 13 березня 2007 року, в іншій частині він обвинувачується у невиплаті їм заробітної плати за період з квітня 2007 року по червень 2007 року, тобто вже після їх звільнення.

Хоча наведена в обвинувальному висновку кваліфікація дій обвинуваченого містить вказівку, що звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відбулося з особистих мотивів, в фактичних обставинах справи, наведених в формулюванні обвинувачення, цих мотивів взагалі не зазначено.    

Крім цього, в обвинувальному висновку не зазначено конкретний час вчинення злочину, у тому числі й передбаченого ч. 1 ст. 175 КК, а саме момент його початку та закінчення.  

Вказані неконкретність та суперечливість порушує право обвинуваченого знати в чому конкретно його обвинувачують, передбачене ст. ст. 43, 263 КПК, позбавляють можливості суд вирішити відповідно до закону клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Здійснюючи, перевірку цієї справи, коли вона надійшла від слідчого, прокурор не звернув увагу на неправильність складання обвинувального висновку, а тому припустився суттєвого порушення п. 7 ст.228 КПК.  

Відповідно до ч. 1 ст. 249-1 КПК, суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги ст.ст. 228-232 цього Кодексу, для усунення цих порушень.                      

На підставі викладеного, керуючись ст. 249-1 КПК, -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175 КК, повернути прокурору для усунення порушень, зазначених в мотивувальній частині постанови.

Постанова оскарженню не підлягає, на неї може бути внесено подання прокурором.  

Суддя: