П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Примаченка В.О.,
при секретарі судового засідання – Третьяковій Т.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,
встановив:
ОСОБА_1 у березні 2010 року звернувся до Білоцерківського міськрайсуду в порядку адміністративного судочинства з позовом до УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області, у якому просить визнати неправомірними дії інспектора ДПС Лапшова М.В., які полягають у накладенні адміністративного стягнення та скасувати постанову АВ № 119847 від 09.03.2010 року про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.
Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню за те, що він, керуючи автомобілем на «дорозі яка має дві полоси руху в одному накапрямку рухався в лівій при вільній правій». Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач зазначає, що він дійсно керував автомобілем у лівій смузі руху, оскільки це не заборонено правилам дорожнього руху, та за це не передбачено адмінстравтиної відповідальності.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та при цьому пояснив, що він дійсно керував у лівій смузі руху, оскільки правою смугою було майже не можливо їхати так як вона була у вибоїнах/
В судове засідання відповідач - суб’єкт владних повноважень, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини .
09 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 інспектором ДПС Лапшовим М.В винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої 09.03.2010 року на автодорозі «Стрий-Кіровоград-Знамянка» на автодорозі, яка має дві полоси руху в одному напрямку, рухався в лівій смузі при вільній правій. Вказаною постановою Маолу Я.В. піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України о бвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не мо же бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .
В ідповідно до ст. 18 КУпАП н е є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до ст. 33 КУпАП п ри накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП п орушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповдіно до п. 11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами .
Відповідно до ст. 252 КУпАП о рган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем у судовому засіданні обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідачем в судове засідання не надано докази, які б обґрунтовували законність винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
З дослідженої в судовому засіданні копії протоколу про адміністративне правопорушення видно, що відповідач зробив у ньому запис, що «рухався в крайній лівій полосі, так як по правій смузі розбита дорога».
Не зважаючи на таку позицію особи, щодо якої складено протокол під час адміністративного провадження інспектором дорожньої патрульної служби не зібрано жодного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_1 без відповідних на те причин рухався у крайній лівій смузі
Суд вважає, обґрунтованими посилання позивача як на правомірність своїх дій у заданій дорожній обстановці та вважає, що позивач діяв у стані крайньої необхідності, щоб відвернути пошкодження автомобіля та не створити аварійну ситуацію на дорозі.
Крім того, при винесенні постанови щодо ОСОБА_1 службовою особою не було встановлено чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При прийнятті рішення суд керується верховенством права та виходить також з презумпції невинуватості, закріпленої в положеннях ст.62 Конституції України.
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо ОСОБА_1 не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте не у спосіб передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 158-163, 167,185,186 КАС України, п. 11.5 ПДР України ст. 7,18, 33, ч. 2 ст.122 ст. 251, 252, 280, 283, 288 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області про визнання дій інспектора ДПС Лапшова Миколи Володимировича які полягають у безпідставному притягненні до адміністративної відповідальності, та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області Лапшова Миколи Володимировича, які полягають у безпідставному притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 неправомірними/
Постанову АВ № 119847 від 09.03.2010 року , якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: В.О. Примаченко