УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 27 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у побаченнях з дитиною, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2006 р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду у позові відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і прийняття нового рішення з задоволенням позовних вимог, у зв'язку з порушенням вимог матеріального права і процесуального права і неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, відповідача та його представника, прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга має бути відхилена.

Встановлено, що 20.04.2005 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (л.с.10). Від цього шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 1997 р. народження.

Рішенням Сімферопольської Опікунської ради № 23 від 09.12.2004 р. було визначено почергове находження, а таким чином, і проживання дитини у парні тижні місяця - з батьком, непарні - з матір'ю (л.с.12).

Рішенням Опікунської ради № 2 від 10.02.2005 р. вказане рішення залишено без змін (л.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягав на усуненні перешкод у побаченнях з сином саме в порядку, визначеному вищевказаним рішенням органу опіки і піклування.

Це підтверджується всіма наявними доказами, текстом самої позовної заяви (л.с.6) і не заперечувалося позивачем, в тому числі і в суді апеляційної інстанції (л.с.190-зв.).

Проте, згідно з рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17.05.2005 р.(л.с.л.с.27-28), що було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2006 р. (л.с.26), місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 визначено виключено за місцем проживання матері -ОСОБА_2

Вказаним судовим рішенням суду першої інстанції встановлено, що проживання дитини із батьком та його почергове проживання з кожним із батьків, негативно відображається на його психічному стані, навчанні тощо.

Справа №22-ц 1145/2007                                     Головуючий                                                        

по першій інстанції Тихопой О.О.                                                                                                                               Доповідач Новіков Р.В.

Крім того, колегією суддів апеляційного суду зазначено, що почергове проживання дитини з кожним з батьків, яке визначене органами опіки та піклування, не виконувалося батьками, привело до конфліктної ситуації між ними, не сприяло належному вихованню та інтересам дитини (л.с.26 зв.).

Відповідно до ч. З статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, процесуальний закон визнає відповідні судові рішення підставами звільнення від доказування, а факти ними встановлені, - преюдиційними. тобто такими, які, як зазначалося, не доказуються по іншій цивільній справі.

До того ж, згідно з ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене і преюдиційний характер вказаних судових рішень, жодної підстави для задоволення позову, а тому й апеляційної скарги, немає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 323. 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити і рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.

Справа № 22-ц 1145/2007                                     Головуючий

по першій інстанції Тихопой О.О. Доповідач Новіков Р.В.