Справа  № 2-743

                                            2010 р.

j

                                                          Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

                                                  І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

1.   червня  2010 року

Дубенський  міськрайонний  суд   Рівненської  області

В  особі  головуючого  судді                                                  Стадійчука  А.О.

               при  секретарі                                                            Лаврик  О.В.

               представника  позивача  адвоката                           ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Дубно  справу  за  позовом    ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення позики,  інфляційних витрат та процентів від простроченої суми,

                                                        В С Т А Н О В И В :

                29 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом де вказує, що 10 лютого 2004 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого він передав відповідачу грошові кошти в сумі 35 000 доларів США зі строком повернення не пізніше 10 лютого 2008 року, що стверджується договором позики та  розпискою від 10 лютого 2004 року, написаною власноручно відповідачем у присутності свідків.

                 В розписці та поясненні від 10 лютого 2008 року відповідач власноручно зазначив, що позичені кошти витратив на придбання квартири АДРЕСА_1, яку оформив документально на свою дружину ОСОБА_4, чим порушив умови договору позики, та зобов’язався  повернути кошти не пізніше 10 лютого 2009 року, які не повернув по даний час.

               15 лютого 2009 року  між ним та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого він передав відповідачу грошові кошти в сумі 15 000 доларів США зі строком повернення до 15 лютого 2010 року, без нарахування процентів та користування ними, що стверджується розпискою  від 15 лютого 2009 року написаною власноручно ОСОБА_3 в присутності свідків.

               В розписці та поясненні, складеній в останній день повернення коштів за даним договором, відповідач власноручно зазначив, що позичені кошти не повернув 15 лютого 2010 року так як потратив їх на придбання ювелірних виробів та побутової техніки. Вказані кошти не повернуто.

               5 квітня 2009 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого він передав відповідачу 10 000 доларів США зі строком повернення не пізніше 5 березня 2010 року. Передача коштів відбулася в присутності свідків.

               В розписці та поясненні від 5 березня 2010 року відповідач зазначив, що кошти не повернув а потратив їх на власні потреби.

               Вказані кошти відповідачем не повернуто.

               Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, а відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві ту ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

               Відповідач порушив умови договору і своєчасно не повернув кошти.

              Як передбачає ч.1 ст.1050 ЦК України, що якщо позичальник  своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до вимог ст.625 ЦК України,  з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                Загальна сума яка підлягає стягненню з відповідача становить  76 837,87 доларів США,  з яких  -  60 000 доларів США сума позики,  14405 доларів США  індекс інфляції, 2432,87 доларів США  три проценти річних від простроченої суми.

               В судовому засіданні позивач  ОСОБА_2 позов підтримав в повному обсязі та пояснив,  що відповідач ОСОБА_3 є його кум, якому він позичив в загальній сумі 60 тисяч доларів США і які той зобов’язувався їх повертати у встановлені строки які вказані  в договорах позики та розписках. Умови договору ОСОБА_3 не виконував і не виконав по даний час  На даний час кошти не повернуто і відповідач в добровільному порядку не бажає їх повертати, а тому просить стягнути з відповідача на його користь   76 837,87 доларів США – суму основного боргу, індекс інфляції та три проценти річних, а також стягнути судові витрати по справі.              

               Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився та не повідомив про причини неявки.  Про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, про що стверджується розпискою про отримання повістки в судове засідання, а тому суд прийшов до висновку – справу розглядати у відсутності відповідача, по тих доказах які представлені позивачем.

               Суд вислухавши доводи позивача та його представника, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

               Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 60 тис. доларів США.

              10 лютого 2004 року позивач позичив відповідачу 35 тис. доларів США,  які відповідач зобов’язався повернути не пізніше 10 лютого 2008 року, що стверджується договором позики та розпискою від 10 лютого 2004 року,  розпискою та пояснюючою від 10 лютого 2008 року (а.с.5,6,7,8).

              15 лютого 2009 року позивач позичив відповідачу 15 тис. доларів США, які останній зобов’язався повернути до 15 лютого 2010 року,  що стверджується договором позики, розписками та пояснюючою від 15 лютого 2009 року (а.с.9,10,11,12).

              5  квітня 2009 року лозан юк В.В. позичив ОСОБА_3 10 тис. доларів США, які останній зобов’язався повернути до 5 березня 2010 року,  що стверджується договором позики та розписками від 5 березня 2009 року,  пояснюючою від 5 квітня 2009 року (а.с.13,14,15,16).

              1 березня 2010 року відповідач ОСОБА_3 написав розписку про те, що відпозичив у позивача протягом 2004-2009 років 60 тис. доларів США, які зобов’язується повернути до 30 березня 2010 року (а.с.17).

              Позивачем доведено, що відповідач отримав від нього протягом 2004-2009 років 60 тисяч доларів США та не повернув їх на час розгляду справи в суді, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

               Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 та ст.625 ЦК України,  що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

               Індекс інфляції  за весь час прострочення від 60 тис. доларів США становить 14 405  доларв США,  а три проценти від простроченої суми становить 2432 долари США  87 центи, загальна сума боргу становить  76 837 доларів США 87 центи.

               Враховуючи, що в Україні національна валюта гривня, а тому стягнення повинно проводитись в національній валюті.  Курс долара США встановлений Національним банком України станом на 18 червня 2010 року, тобто на час прийняття рішення по справі, становить – 100 доларів   791,2900 грн. («Урядовий кур’єр» № 110 від 18 червня 2010 року),  загальна сума боргу яка підлягає стягненню становить 608 010 грн. 38 коп. (76837,87 доларів США х 7,912900 грн.).

               Так як позов задовольняється в повному обсязі, а тому відповідно до  вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягуються усі понесені ним судові витрати, а саме: 1700 грн. сплаченого державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 7930 грн. витрат по наданню юридичної допомоги адвокатом, а всього 9750 грн.

              Керуючись ст.ст.10,57,60,88,212,213,214,215 ЦПК України,  ст.ст.509,510,526,530, 533,611,625,1046,1050 ЦК України,  суд

                                                             Р   І   Ш   И   В :

              Позов ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про стягнення позики, інфляційних витрат та процентів від простроченої суми  - задоволити.

              Стягнути з  ОСОБА_3, ідентифікаційний код № НОМЕР_1,  жителя АДРЕСА_2  на  користь  ОСОБА_2  -   608 010 (шістсот вісім тисяч десять) грн. 87 коп.   боргу, 1700 грн. витрат по сплаті державного мита, 120 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення, 7930 грн. витрат за надання юридичної допомоги,  а всього стягнути 617 760 (шістсот сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень  87 копійок.

Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне провадження та наступним поданням в 20-денний строк, після подачі цієї заяви, апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10- денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

 В разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги в 20- денний строк, рішення набирає чинності після закінчення цього строку.

Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили в разі його не скасування судом апеляційної інстанції.

                                                        Суддя: