КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 2-924/10                                                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року                                                       м. Макіївка                                                                        

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя                       Єжов В.А.

при секретарі                   Кулаковській О.Ю.

за участю

представника позивачів               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до територіальної громади міста Макіївки про встановлення права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до територіальної громади міста Макіївки про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, продовження строку на прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок відсутності правовстановлюючого документа на нерухоме майно не можуть оформити своє право на спадщину.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, наведені у заяві, та зазначив, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 1990 року належав жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Під час експлуатації  будинку він у зв’язку з поганим станом забудови, в межах відведеної земельної ділянки домоволодіння без відповідного дозволу та технічної документації самочинно побудував новий житловий будинок з господарчими спорудами, через що загальна площа будинку стала дорівнювати 129 м2, а жила – 67,40 м2, але у встановленому законом порядку не оформив право власності на нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер і після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належного останньому домоволодіння. У відповідності із законом спадкоємцями першої черги майна померлого в рівних частках є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_5 позивачі звернулись до нотаріальної контори про прийняття спадку, однак їм було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності спірного майна спадкоємцю і визнання за ними права власності на спадщину в порядку спадкування за законом.

Посилаючись на вказані обставини просить суд встановити факт належності спірного нерухомого майна ОСОБА_5, визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на нього в порядку спадкування за законом у вигляді 1/3 частини домоволодіння за кожним.

Представник відповідача – територіальної громади міста Макіївки Дорошук В.В., який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, але в матеріалах справи є заява з проханням розглянути справу у його відсутності, покладаючись на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника позивачів, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України), суд встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу № 252 від 30 березня 1990 року ОСОБА_5 придбав у власність домоволодіння АДРЕСА_1.

За даними технічного паспорту виготовленого службовими особами комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки", які діяли в межах своїх повноважень, на земельній ділянці розташовані: індивідуальний житловий будинок з мансардою, прибудовою і тамбуром (літери – «А-1, А-м, а, а-1») загальною площею 129 м2, житловою – 67,4 м2, господарчі споруди: літня кухня (літери – «В-1,в») гараж (літера – «Б»), водовід, огорожа.

Приписами статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним  будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 будівництво житлового будинку і господарчих споруд здійснено без затвердженого проекту та за відсутністю належного дозволу компетентного органу виконавчої влади, тому ці об`єкти нерухомого майна визнаються судом самочинним будівництвом.

4 березня 2010 року комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" склало акт про наявність самочинно зведених житлового будинку і господарчих споруд на території спірного домоволодіння, внаслідок чого загальна і житлова площа будинку змінилась.

Відповідно до технічного висновку стану спірних господарчих споруд і житлового будинку, проведеного спеціалістами комунального підприємства «Градобудівництва, архітектури та проектування» від 312 березня 2010 р. № 156, на земельній ділянці самочинно побудовані житловий будинок і господарчі споруди мають задовільний технічний стан, допущені до експлуатації.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що належність ОСОБА_7 будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, про що зроблено актовий запис № 581 відділом реєстрації актів громадянського стану Центрально-міського виконкому м. Маківки.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, у вигляді належного останньому вищезазначеного нерухомого майна.

ОСОБА_2 є матір’ю спадкодавця, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - його рідні діти.

За повідомленням Третьої макіївської нотаріальної контори за заявами ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відкрита спадкова справа №153/1995 після смерті ОСОБА_5.

Таким чином, правовідносини виникли до набуття законної сили ЦК України (2003 р.), під час дії норм ЦК УРСР (1963 р.).

    Згідно п. 5 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України (2003 р.), який набув сили з 1 січня 2004 року, передбачено, що правила книги шостої ЦК України застосовуються також для спадщини, яка відкрилася але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цім кодексом.

Відповідач не оспорює того факту, що позивачі прийняли спадщину у встановленому законом порядку.

У суду не має підстав ставити під сумнів цю обставину, оскільки вона підтверджена іншими доказами.

Беручи до уваги сутність заявлених вимог і обставини справи, суд вважає за необхідне вирішити дану цивільну справу на підставі законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно положень ст. 549 ЦК України (1963 р.), спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у управління або володіння спадкоємним майном. Зазначені дії повинні бути здійснені протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.

На підставі п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24 червня 1983 р. “Про практику розгляду судами України справ про спадщину”, передбачений ст. 549 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою зацікавленої особи або доведеності поважності причини його пропуску. Якщо у встановлений строк позивач вступив в управління  або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкоємне майно, а не про продовження пропущеного строку.

Як передбачено ст. 524, 529 ЦК України (1963 р.) спадкування здійснюється, також і по закону, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Батьки і діти відносяться до спадкоємців першої черги.

Процедурою видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, визначеною у розділі 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за № 283/8882, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг в Реєстру прав власності (п. 216).

Позивачі не можуть отримати в комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" витяг з Реєстру прав власності на спірне нерухоме майно у зв’язку з тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_5 не зареєстрував самовільні споруди у відповідному державному органі. Чинним законодавством не передбачено державної реєстрації права власності на нерухомість за померлою особою.

    За наведених обставин у інший спосіб, крім як за рішенням суду, позивачі, які є спадкоємцями за законом, не можуть реалізувати своє право на прийняття спадщини, яка складається із спірного домоволодіння.

            Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд дійшов висновку, що визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 права власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Позивачі не вимагають компенсації за понесені судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212 – 215, 376, 380 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1268 – 1270 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4   задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року нерухомого майна, а саме: житлового будинку з мансардою, прибудовою і тамбуром (літери – «А-1, А-м, а, а-1») загальною площею 129 м2, житловою – 67,4 м2, господарчих споруд: літньої кухні (літери – «В-1,в») гаражу (літера – «Б»), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку з мансардою, прибудовою і тамбуром (літери – «А-1, А-м, а, а-1») загальною площею 129 м2, житловою – 67,4 м2, господарчих споруд: літньої кухні (літери – «В-1,в») гаражу (літера – «Б»), водоводу, огорожі, в рівних частинах, по 1/3 за кожним, в порядку спадкування за заповітом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд  міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: