4c-6/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
29 березня 2007 року
Лисичанській міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі судового засідання Бандуровій В.І.,
з участю представника позивачки ОСОБА_1.,
представника відповідача ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до Державної виконавчої служби Луганської області про скасування постанови державного виконавця, визнання його дій неправомірними та поновлення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому вказали, що 18 січня 2007 року вони отримали відповідь начальника відділу примусового виконання ДВС Луганської області щодо надання інформації про виконання рішення Лисичанського міського суду за виконавчим листом №2-а-9 від 19.09.06.. З цієї відповіді вони дізналися, що виконавче провадження закінчено, у зв'язку з чим 14.11.06. винесена відповідна постанова, яку вони не отримували. Вважають, що ця постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а виконавче провадження поновленню, оскільки судове рішення не було виконане, тому що копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи не була вручена позивачам, як це вказано у постанові суду. Також просять визнати відповідні дії держвиконавця неправомірними.
У судовому засіданні позивач, що одночасно є представником позивачки, позов підтримав, дав усні та письмові пояснення, аналогічні викладеним у позові, доповнив, що згідно відповіді начальника відділу виконавче провадження за вказаним виконавчим листом постановою від 14.11.06. було закінчене у зв'язку з фактичним виконанням. Держвиконавцем були допущені незаконні дії, а саме, виконавець закрив виконавче провадження за відсутності відомостей про направлення стягувачу копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, не направив копії про закінчення виконавчого провадження стягувачу. Окрім того, постанова про відмову у порушенні кримінальної справи є незаконною, тому що винесена на підставі ст.6 п.11 КПК України та містить недостовірну інформацію. 08 лютого 2007 року копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою позивачів від 01 липня 2005 року була ними одержана. Витрати на виконавче провадження не авансував.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, суду усно та письмово пояснив, що постанова суду була виконана, тому що постанова про відмову у порушенні кримінальної справи винесена. Оскільки позивач не оплатив витрати на виконавчі дії, то постанова про закінчення виконавчого провадження була надіслана йому простим листом.
У судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази: виконавчий лист №2-а-9; постанова про результати перевірки виконавчого провадження від 16.01.07. із супроводжувальним листом; постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.11.06. із супроводжувальним листом; постанова Лисичанського міського суду від 28.02.06.; постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 14.08.06. із супроводжувальним листом від 06.02.07.; заперечення на позовну заяву; лист заступника прокурора м. Лисичанська від 13.11.06. про прийняття рішення за заявою позивачів від 01.07.05.;
2
постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.11.06. у зв'язку з фактичним виконанням із супроводжувальним листом від 20.11.04.; письмові пояснення позивача.
Також у судовому засіданні були досліджені матеріали адміністративної справи № 2а-9/07, виконавче провадження №192/1-06 та матеріал про відмову у порушенні кримінальної справи №517ПР-06.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що постановою Лисичанського міського суду від 28 лютого 2006 року прокурор м. Лисичанська був зобов'язаний прийняти по заяві про злочин від 01 липня 2005 року ОСОБА_1та ОСОБА_2рішення в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, та надати позивачам у разі відмови у порушені кримінальної справи копію відповідної постанови.
Постановою помічника прокурора м. Лисичанська від 14 серпня 2006 року була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за вказаною заявою, копія постанови заявникам не направлялася і була отримана ними тільки 08лютого 2007 року.
19 вересня 2006 року Лисичанським міським судом був виданий виконавчий лист №2-а-9, пред'явлений ОСОБА_1. до виконання 09 листопада 2006 року. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС у Луганській області від 10 листопада 2006 року було відкрите виконавче провадження, а 13 листопада 2006 року від заступника прокурора м. Лисичанська до вказаного відділу надійшло повідомлення про прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи разом із відповідною постановою.
14 листопада 2006 року вищевказане виконавче провадження було закінчено у зв'язку з фактичним виконанням з винесенням відповідної постанови.
Ці дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС у Луганській області є незаконними, оскільки на час закінчення виконавчого провадження постанова суду в частині надіслання позивачам копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи виконана не була, і такі дані у виконавчому провадженні були відсутні.
Виходячи з того, що на час розгляду справи постанова Лисичанського міського суду від 28 лютого 2006 року фактично виконана у повному обсязі, підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження немає.
Частково задовольняючи позов, суд виходить з наступного
Відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) копії постанов державного виконавця..., які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін... виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем... витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися... рекомендованими листами.
Статтею 36 ч. 5 Закону передбачено, що виконавче провадження поновлюється у разі усунення обставин, які стали причиною його зупинення.
Згідно із ст.37 ч.1 п.8 Закону виконавче провадження підлягає закриттю у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
З постанови Лисичанського міського суду від 28.02.06. вбачається, що прокурор був зобов'язаний у разі відмови у порушенні кримінальної справи надіслати позивачам у справі копію цієї постанови (а.с.14). Те ж саме зазначено і у виконавчому документі - виконавчому листі № 2-а-9 (а.с.3). Однак у матеріалі про відмову у порушенні кримінальної справи, відсутні данні про надіслання постанови від 14.08.06. позивачам у справі. Також відсутні данні про отримання інформації про виконання судового рішення в цій частині і у виконавчому провадженні.
З листа заступника прокурора м. Лисичанська від 13.11.06. до відповідача вбачається (а.с.29), що відповідач був повідомлений про прийняття рішення за заявою відповідачів,
3
однак у ньому також відсутня інформація про надіслання копії цієї постанови заявникам (позивачам у справі).
Оскільки направлення копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи було дією, до якої суд зобов'язав прокурора м. Лисичанська - боржника у виконавчому провадженні, закінчення виконавчого провадження без виконання цього обов'язку у зв'язку з фактичним виконанням було незаконним.
Що стосується неотримання позивачами постанови про закінчення виконавчого провадження, то позивач не авансував витрати на проведення авансових дій, постанова про закінчення виконавчого провадження Лисичанським міським судом отримана, а тому неотримання позивачем цієї постанови не є достатнім доказом порушень з боку держвиконавця.
Вирішуючи питання про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, суд виходить з того, що, хоча його закриття і було незаконним, однак на час розгляду справи постанова Лисичанського міського суду від 28.02.06. виконана у повному обсязі, тому скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є недоцільним. З цих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги щодо поновлення виконавчого провадження. Окрім того, поновлення можливе тільки після зупинення провадження, але не його закінчення, що також є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача, що постанова помічника прокурора від 14.08.06. є незаконною, а тому виконавче провадження нібито не закінчене, оскільки питання законності прийнятого у порядку ст.97 КПК України рішення помічника прокурора лежить поза компетенцією органів ДВС, а тому не може бути підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 36, 37 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.2,11, 71,159-163,181 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1та ОСОБА_2до Державної виконавчої служби Луганської області про скасування постанови державного виконавця, визнання його дій неправомірними та поновлення виконавчого провадження задовольнити частково.
Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області під час виконання постанови Лисичанського міського суду від 28 лютого 2006 року за виконавчим листом №2-а-9, виданого 19 вересня 2006 року, а саме закриття виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням за відсутності виконання вказаного судового рішення в частині направлення ОСОБА_1та ОСОБА_2 постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.
У задоволенні позову ОСОБА_1та ОСОБА_2до Державної виконавчої служби Луганської області про скасування постанови державного виконавця та поновлення виконавчого провадження відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Донецького апеляційного адміністративного суду або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.