2a-71/2007p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
02 квітня 2007 року
Лисичанській міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі судового засідання Бандуровій В.І.,
з участю представника відповідача Горбенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення заборгованості з матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації у зв'язку з інвалідністю, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що з грудня 1986 року по червень 2006 року мав статус ліквідатора аварії наслідків катастрофи на ЧАЕС 2-ї категорії, а з 26 червня 2006 року - 1-ї категорії, у зв'язку з чим мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. 26 червня 2006 року позивач отримав 3-ю групу інвалідності, у зв'язку з чим йому відповідач повинен був сплатити одноразову компенсацію у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітних плат. Вказані допомога на оздоровлення та допомога у зв'язку з інвалідністю йому виплачувалася у неповному обсязі, тому просить стягнути за період з 2002 по 2006 рік заборгованість з щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 6633,2 грн. та 10310,40 грн. заборгованості з одноразової компенсації у зв'язку з інвалідністю.
У судовому засіданні позивач підтримав свій позов, дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Доповнив, що строк звернення до суду пропустив, тому що не був обізнаний з положеннями Закону про статус чорнобильців.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, суду усно та письмово пояснила, що позивачу виплати допомоги та компенсації виплачувалися згідно постанов КМУ. Дія ст.48 Закону про статус чорнобильців на 2006 рік в частині виплати допомог у кратному відношенні до мінімального розміру зарплатні була зупинена. До вимог за 2002-2005 рік росить відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. У 2002 році виплатою допомоги на оздоровлення також займався відповідач, але у 2003 році була проведена його реорганізація. Фактично позивач перебував на обліку і до 2003 року.
У судовому засіданні досліджені наступні докази: письмові заперечення на позов; посвідчення постраждалого 1-ї категорії та інваліда 3-ї групи; довідка МСЕК; розрахунки заборгованості; довідка про доходи; довідка про перебування на обліку у відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що позивач перебував на обліку відповідача як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ї категорії. З 26 червня 2006 року позивач отримав статус постраждалого 1-ї категорії, також йому була встановлена 3-я група інвалідності, пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до діючого законодавства позивач у 2002-2005 роках мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, однак отримував її не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4748, 2 грн., однак втратив право на стягнення вказаної суми внаслідок пропуску строку звернення до суду.
2
Вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 1785 грн. за 2006 рік та одноразову компенсацію у зв'язку з інвалідністю у розмірі 10310,4 грн. задоволенню не підлягають, оскільки дія відповідних норм законодавства на 2006 рік зупинена.
Відмовляючи у задоволені позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 48 ч.1 абз.4 та ч.4 абз.3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме інвалідам III групи встановлена у рзмірі 30 мінімальних заробітних плат; щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Дія вказаних норм на 2006 рік була зупинена ст.77 п.37 Закону "Про Державний бюджет України на 2006 рік" №3235-IV від 20.12.2005.
П.1 постанови від 123.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлений розмір такої допомоги для інвалідів 3-ї групи - 90 грн.
Також п.2 цієї постанови скасований п.п. "є" п.1 постанови КМУ №836 від 26.07.96., якою визначався розмір одноразової компенсації для осіб, що стали інвалідами у зв'язку з аварією на ЧАЕС, у розмірі 189, 6 грн..
Оскільки станом на 2002-2005 роки дія вищенаведених норм ст.48 Закону не зупинялася, постанови КМУ, якими визначалися суми до сплати є підзаконними актами, що не мають силу законів і зобов'язані їм відповідати, ст.62 Закону надає право КМУ визначати порядок, але не розмір сум, що підлягають виплаті, суд не приймає доводи представника відповідача про законність виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з нормативних актів КМУ.
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Закон є нормативно-правовим актом, що був опублікований у передбаченому законодавстві порядку, не є секретним. Розмір мінімальної заробітної плати також встановлювався законами, що були опубліковані у передбаченому порядку, позивач пояснив, що не звертався до суду раніше, оскільки дізнався про належний розмір виплат тільки у 2006 році, однак він мав можливість ознайомитися з діючим законодавством, що не має секретного характеру, друкувалося в офіційних виданнях, тому суд вважає, що строк звернення з позовом пропущено позивачем без поважних причин, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2005 p.p. слід відмовити.
Що стосується стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік та одноразової компенсації у зв'язку з інвалідністю, то відповідні норми Закону у 2006 році були зупинені, що не дає підстав для їх застосування (рішення ВСУ від 20 грудня 2006 року та 14 лютого 2007 року, реєстрові №№35273 і 428685 у Єдиному державному реєстрі судових рішень України).
3
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.48, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.77 п.37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст.ст. 2, 11, 99, 100, 159-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні позову ОСОБА_1до управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення заборгованості з матеріальної допомоги на оздоровлення за 2002-2005 роки у розмірі 4748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 20 коп. відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
2.У задоволенні позову ОСОБА_1до управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення заборгованості з матеріальної допомоги на оздоровлення за 2006 рік у розмірі 1748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 20 коп. та одноразової компенсації у зв'язку з інвалідністю у розмірі 10310 40 коп. відмовити у зв'язку з безпідставністю вимог.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Донецького апеляційного адміністративного суду або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.