Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2010 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Примаченка В.О.
при секретарі судового засідання - Третьяковій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивачі звернулися до суду з указаним позовом, у якому просять стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 350 грн. та 2 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнути на користь ОСОБА_2 2 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачів в інтересах малолітніх ОСОБА_4, 1999 року народження, 5000 грн. моральної шкоди та ОСОБА_5, 2006 року народження, 5000 грн. моральної шкоди. Стягнути з відповідача на користь позивачів понесені судові витрати в сумі 230 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що 07 січня 2009 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1 на 100 км автодороги «Київ-Одеса» біля с. Бикова Гребля, рухаючись в напрямку м. Києва здійснив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, власником якого є ОСОБА_6 Внаслідок зіткнення автомобілю ВАЗ 2103 заподіяно механічні пошкодження. Під час дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі крім позивача ОСОБА_1 також перебувала позивач ОСОБА_2 та їх малолітні діти ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 2006 року народження. 15.01.2009 року щодо ОСОБА_3 була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. 12.02.2009 року щодо ОСОБА_3 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ним було порушено вимоги п. 2.3Б, 31.1 Правил Дорожнього Руху України, що призвело до ДТП. 10.06.2009 року Дарницьким судом м. Києва винесена постанова про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Посилаючись на положення ст. 1166, 1187 ЦК України позивачі вважають, що з відповідача слід стягнути майнову та моральну шкоду.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що з відповідача підлягають стягненню витрати понесені ним на оплату за зберігання автомобіля на штрафному майданчику в сумі 1140 грн., витрати на послуги евакуатора в сумі 750 грн. витрати по оплаті поїздок в Київ та Васильків для проведення експертиз в сумі 550 грн. витрати на проведення експертизи в сумі 405 грн. та франшизи в сумі 510 грн.
Крім того, позивачі зазначають, що вони зазнали душевних страждань за здоров'я дітей, які внаслідок ДТП перенесли нервовий стрес, у зв’язку з чим вони проходили курс психотерапевтичного лікування з приводу неврозоподібного стану у вигляді заїкання та нічного енурезу. Вказану шкоду позивачі оцінюють в розмірі 5000 грн. на кожну дитину.
Позивачі зазначають, що діями відповідача їм також було заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок пошкодження автомобіля вони нервували, хвилювалися, втратили душевний спокій та рівновагу так як від них вимагалися додаткові зусилля щодо організації звичайного способу життя, що виражалося в тому що позивачі були позбавлені можливості відвідувати матір ОСОБА_7, яка проживає в АДРЕСА_1 є одинокою і потребує сторонньої допомоги. Вказану моральну шкоду позивачі оцінюють в сумі 2500 грн. кожному.
В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали в повному обсязі з вищевикладених у позовній заяві підстав. При цьому позивач ОСОБА_1 пояснив, що вважає винним у вчиненні ДТП відповідача, оскільки він керував автомобілем з вимкненим світлом передніх фар. Позивачі настоюють на заявлених до стягнення сумах.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог відповідач фактично не визнав своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. При цьому він пояснив, що коли він на своєму автомобілі наблизився до повороту на с. Бикова Гребля то рухався у лівій смузі руху. Під час руху на його автомобілі було включено ближнє світло фар. На місці для розвороту стояв автомобіль позивача. Відповідач почав перестроюватись у праву смугу руху і в цей час позивач ОСОБА_1 на своєму автомобілі розпочав рух став робити розворот в напрямку м. Києва. ОСОБА_3 став гальмувати і вивертати кермо ліворуч, однак уникнути зіткнення не вдалося. Вважає, що ДТП сталося з вини позивача ОСОБА_1, який не правильно врахував дорожню обстановку. В останнє судове засідання відповідач та його представник не з’явились надіславши телеграму, у якій просять перенести засідання у зв’язку з виробничою необхідністю. Суд не визнав неявку відповідача та його представника такими, що сталися з поважних причин, оскільки в телеграмі не вказано, яка «виробнича необхідність» сталася у обох учасників процесу одночасно. Тому суд за згодою позивача продовжив розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
07 січня 2009 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21011», державний номерний знак НОМЕР_1 на 100 км автодороги «Київ-Одеса» біля АДРЕСА_1, рухаючись в напрямку м. Києва здійснив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, власником якого є ОСОБА_6 Внаслідок зіткнення автомобілю ВАЗ 2103 заподіяно механічні пошкодження. Під час дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі крім позивача ОСОБА_1 також перебувала позивач ОСОБА_2 та їх малолітні діти ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 2006 року народження. 15.01.2009 року щодо ОСОБА_3 була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
12.02.2009 року щодо ОСОБА_3 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ним було порушено вимоги п. 2.3Б, 31.1 Правил Дорожнього Руху України, що призвело до ДТП.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2009 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача позивачу ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду на суму 3 350 грн. та моральну шкоду на суму 2 500 грн. Позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду в сумі 2 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Малолітнім ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 2006 року народження, в інтересах яких виступають їх законні представники позивачі, заподіяно моральну шкоду в розмірі по 5000 грн. кожному.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України о соба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Р озмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України м айнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В судовому засіданні позивачі та їх представник довели у спосіб та у порядку передбаченому законом, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3, а саме:
• постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2009 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адмнітсравтинорї відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Незважаючи на те, що справа щодо ОСОБА_3 закрита з нереабілітуючих підстав, вказана постанова суду ним не оскаржена.
• висновком спеціаліста №23А від 21.01.2009 року відповідно до якої електролампа головного світла правої фари і лампа габаритного вогню передньої лівої фари автомобіля ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 в момент зіткнення під напругою не знаходились (не горіли). Електролампи габаритного вогню і сигналу «стоп» задніх ліхтарів автомобіля ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 в момент зіткнення знаходились під напругою (горіли).
• протоколом про адміністративне правопорушення від 12.02.2009 року відповідно до якого 07.01.2009 року в 17 годин 10 хв. на автодорозі «Київ – Одеса 100 км, рухаючись в напрямку «Київ-на автомобілі ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_1, технічний тсан якого не відповідав вимогам ПДР (згідно довідки експерта №23 А, в автомобілі на момент зіткнення не горіли ( не працювали) лампочка правого головного світла, лампочка лівого переднього габаритного вогню) що унеможливило своєчасне виявлення водієм ОСОБА_1, який керуючи автомобілем ВАЗ 2103, виконував маневр розвороту в результаті чого сталося зіткнення.
• поясненнями спеціаліста – провідного спеціаліста НД ЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_10, який підтвердив викладені у висновку №23 А від 21.01.2009 року результати досліджень та категорично стверджував, що в момент зіткнення в автомобілі ВАЗ 21011 під керуванням ОСОБА_3 електролампа головного світла правої передньої фари та електролампа лівого переднього покажчика повороту під напругою не знаходились.
• допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дав показання, що він був понятим та за його участі на штрафмайданчику вилучалися електролампи з автомобіля відповідача. Лампи вилучалися та упаковувалися у відповідні пакети, які опечатувалися та скріплювалися підписами понятих, слідчого та учасників слідчої дії. Потім свідок надавав транспортні послуги у відправленні лампочок в експертну установу. Позивачі оплачували поїздку в м. Київ шляхом купівлі бензину.
• допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дав показання, що він працює старшим інспектором з дізнання ВДАІ по обслуговуванню Білоцерківського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області та вилучав електролампи з автомобіля відповідача, які були направлені на дослідження. За результатами дослідчої перевірки було відмовлено в порушенні кримінальної справи, вказана постанова в установленому порядку не скасовувалася.
• допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав показання, що він працює старшим інспектором сектору техніко-криміналістичного забезпечення Васильківського РВ ГУ МВС України в Київській області та виїжджав на місце дорожньо-транспортної пригоди з участю позивачів та відповідача. Він проводив фотографування місця події. З місця ДТП з автомобіля відповідача проводилося вилучення електролампочок, які були відповідним чином упаковані. Під час перебування на місці ДТП він бачив, що габаритні вогні горіли лише на автомобілі ВАЗ 2103.
• Дослідженим в судовому засіданні відмовним матеріалом №58 з постановою старшого інспектора з дізнання ВДАІ по обслуговуванню Білоцерківського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_12 від 15.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи. У порушенні кримінальної справи відмовлено, за відсутністю складу злочину, оскільки учасники ДТП отримали незначні тілесні ушкодження. У вказаній постанові не зазначені фактичні обставини скоєння ДТП, оскільки результати дослідження вилучених з місця події електроламп на момент винесення постави не отримані.
• дослідженими в судому засіданні речовими доказами, а саме: електролампочками з автомобіля відповідача ОСОБА_3, які належним чином були вилучені з місця події.
В судовому засіданні не встановлено об’єктивних даних, які б ставили під сумнів результати досліджень спеціаліста про те, що електролампи головного світла правої передньої фари та електролампа лівого переднього покажчика повороту під напругою не знаходились.
В судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 доведено у спосіб та у порядку встановленому законом, з посиланням на докази, що йому заподіяно матеріальну шкоду на 3 335 грн. , а саме:
• відповідно до товарного чеку №13 від 18.01.2009 року здійснено сплату коштів у сумі 750 грн. за транспортування автомобіля ВАЗ 2103 до з м. Василькова до м. Біла Церква.
• Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру ТОВ детективно-охоронним агентством «Козацька варта» прийнято від ОСОБА_1 1 140 грн. за охоронні послуги.
• відповідно до платіжного доручення 10.01.2009 року ОСОБА_1 здійснено оплату за автотехнічне дослідження в сумі 405 грн. 65 коп.
• допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дав показання, що надавав транспортні послуги у відправленні лампочок в експертну установу. Позивачі оплачували поїздку в м. Київ шляхом купівлі бензину.
Враховуючи, що суд розглядає справу в межах позовних вимог суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити на суму 3 350 грн. в межах заявлених вимог хоча сума витрат складає 3 355 грн. 65 коп.
В судовому засіданні позивачами обґрунтовано, з посиланням на докази, що пошкодження діями відповідача автомобіля, який перебував у постійному користуванні позивачів, певною мірою змінило спосіб їх життя та членів їх сім'ї, оскільки це вимагало вжиття додаткових зусиль щодо організації звичайного способу життя, що виражалося в тому що позивачі були позбавлені можливості відвідувати матір позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_7, 1945 року народження, яка проживає в АДРЕСА_1 є особою похилого віку, проживає одиноко і потребує сторонньої допомоги. Вказане підтверджується довідкою Биковогребельської сільської ради №706 від 20.07.2009 року.
Суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи позивачів, що наслідок пошкодження автомобіля вони нервували, хвилювалися, втратили душевний спокій та рівновагу, оскільки обидва позивачі були учасниками дорожньо-транспортної пригоди та учасниками ДТП були їх малолітні діти.
Суд також вважає обґрунтованими та доведеними доводи позивачів про заподіяння моральної шкоди в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 2006 року народження, а саме:
Відповідно до довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проходили курс психотерапевтичного лікування з 19.01.2009 року по 19.02.2009 рік з приводу неврозоподібного стану у вигляді нічного енурезу, а ОСОБА_5 також і з приводу неврозоподібного стану у вигляді заїкання.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дав показання суду, що він є лікарем психотерапевтом, практикує 35 років. До нього звернулася ОСОБА_2 з приводу того, що її малолітні діти ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 2006 року народження, після дорожньо-транспортної пригоди страждають на нічний енурез та крім того дочка ОСОБА_15 стала заїкатися. У зв’язку з цим дітям було призначено лікування, за результатами якого досягнуто стопроцентного позитивного результату.
З досліджених в судовому засіданні медичних карт малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 видно, що у них з моменту народження відсутні записи з приводу скарг та захворювань на неврозоподібний стан у вигляді нічного енурезу чи заїкання.
Суд вважає, доведеним, що діями відповідача заподіяно моральну шкоду малолітнім дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які внаслідок ДТП перенесли нервовий стрес, що спричинило неврозоподібний стан у вигляді нічного енурезу та у ОСОБА_5, крім того, заїкання, що змусило батьків вживати заходів до їх лікування.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує матеріальне становище відповідача, який працює, має матір похилого віку - ОСОБА_9, 1938 року народження, яка проживає одиноко в с. Городниця Уманського району, Черкаської області та потребує допомоги відповідача, що підтверджується відповідною довідкою.
За таких обставин, виходячи з вимог розумності і справедливості суд оцінює спричинену моральну шкоду малолітнім дітям в розмірі 5000 грн. кожному.
Крім того, суд стягує з відповідача на користь позивачів понесені судові витрати в сумі 30 грн. коштів, витрачених на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, та 700 грн. за юридичні послуги, а всього 730 (сімсот тридцять) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, ст. 1187, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212 – 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_3, 18.06.1692 року народження на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 350 грн. та 2 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 5 850 (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_3, 18.06.1692 року народження на користь ОСОБА_2 2 500 (дві тисячі п’ятсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, та ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_4, 1999 року народження, 5000 (п’ять тисяч) грн. моральної шкоди та малолітньої ОСОБА_5, 2006 року народження, 5000 (п’ять тисяч) грн. моральної шкоди .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, та ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 30 грн. коштів витрачених на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, та 700 грн. за юридичні послуги, а всього 730 (сімсот тридцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Медичні картки ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 2006 року народження повернути до Білоцерківської міської дитячої лікарні.
Матеріали перевірки ЖРЗПЗ №50 по факту ДТП з. участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повернути до Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Вилучені на місці ДТП лампочки з автомобіля ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1, які знаходяться в п’яти конвертах з написами
• Конверт №1- лампочка з правої фари головного світла а/м ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1,
• Конверт №2 – металевий цоколь з залишками скляної колби та ніжки спіралі лівої лампи головного світла (з лівої передньої фари) автомобіля ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1,
• Конверт №3 - лампочка з лівого переднього габаритного світла а/м ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1,
• Конверт №4 – лампа правого переднього показчика повороту автомобіля ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1, лампа лівого переднього показчика повороту автомобіля ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1
• Конверт №5 Лампа заднього правого ліхтаря габаритного вогню та стоп-сигнала автомобіля ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1 та лампа лівого заднього ліхтаря габаритного вогню та стоп-сигнала автомобіля ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1 повернути для подальшого зберігання до Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.О. Примаченко