Справа № 2-1163/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року         Ізюмський міськрайонний суд Харківської області  

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Орловій І.С.

з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в квітні 2010 року подала до суду позовну заяву про визнання права власності, вказавши в позовній заяві, що 27 червня 2003 року відповідач ОСОБА_3 придбав за договором купівлі-продажу цілісний майновий комплекс бази відпочинку АДРЕСА_1. Договір посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 та зареєстровано під № 2661. Право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 в КП «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» 02.07.2003 р. за реєстраційним № 18, у реєстровій книзі № 1. На момент придбання ЦМК перебувало в занедбалому стані, потребувало відновлення та поліпшення. На початку 2007 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до позивача з проханням надання грошей для проведення відповідного ремонту та поліпшення бази відпочинку. Позивач надала відповідачу кошти в сумі 100000,00 грн., що підтверджується розпискою про отримання коштів. Крім цього, позивач власноруч приймала участь в подальшому проведенні ремонтних робіт, фарбувала будинки, займалась їх внутрішнім облаштуванням. Однак, в супереч умовам розписці, а також нормам діючого законодавства, відповідач відмовляється визнавати позивачку ОСОБА_2 співвласницею вказаного майна. Просить суд позов задовольнити.

Крім цього позивач просив стягнути з відповідачів на її користь судові витрати по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача, підтримав вимоги позовної заяви в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання з’явився, підтвердив обставини, зазначені в позовній заяві, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_4, представник відповідача, в судове засідання з’явились, не заперечували проти задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при визнанні позову відповідачем у судовому засіданні, у порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вислухавши показання сторін, представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

- згідно договору купівлі-продажу від 27 червня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 та зареєстровано під № 2661, відповідачем ОСОБА_3 придбано цілісний майновий комплекс бази відпочинку АДРЕСА_1.

- право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 в КП «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» 02.07.2003 р. за реєстровим № 18, у реєстровій книзі № 1

- розпискою, доданою до матеріалів справи встановлено, що позивачкою ОСОБА_2 були надані кошти відповідачу ОСОБА_3 в сумі 100000,00 грн., як внесок для відновлення та розвитку бази відпочинку. Крім цього, вивченням розписці встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зобов’язався повернути позивачці ОСОБА_2 кошти в сумі 100000,00 грн. до 01 травня 2007 року, або визнати за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності  на базу відпочинку АДРЕСА_1. Даний факт також підтверджується поясненнями самого відповідача, наданими в судовому засіданні.

- також, в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_2 власноруч приймала участь в проведенні ремонтних робіт бази відпочинку.

- позивач та відповідач є членами сім’ї, ОСОБА_2 є матір’ю ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження відповідача, а також копією свідоцтва про укладення шлюбу, після якого позивач змінила своє прізвище.

Відповідно до п.4 ст.368 ЦК України, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Моментом набуття позивачкою права спільної сумісної власності є момент закінчення ремонтних робіт, а саме 27 травня 2007 року.  

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі суд стягує з відповідачів на користь позивача на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10.11,18,208,209,210,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.368,392 ЦК України суд,-                    

ВИРІШИВ:

          Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на цілісний майновий комплекс бази відпочинку АДРЕСА_1 урочище на земельній ділянці Заводської сільської ради народних депутатів Ізюмського району Харківської області, загальною площею 1354,3 кв.м., який складається з житлового будинку під літ. А, дерев’яного, обладнаного цеглою; літнього будинку під літ. А-1, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-1, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-1, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-2, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-4, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-5, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-6, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев’яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев’яного; битовки під літ. Б, дерев’яної; медпункту під літ. В, дерев’яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв.м.; більярдної під літ. З, дерев’яної; душевої під літ. Е, цегляної; льоху під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М, залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного;, гаражу під літ. П, залізного; гаражу під літ. Р, залізного, разом із ОСОБА_3, починаючи з 27 травня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1507 (одна тисяча п’ятсот сім) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом  подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: