справа №2-а - 207/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2010 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Суддя: Юзьвяк Б.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради про стягнення недоплаченої разової допомоги,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка посилається на те, що як учаснику Великої Вітчизняної війни, у відповідності до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно, до 5 травня їй повинна бути виплачена разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідно до цього Закону, та Конституції України, грошова допомога яку повинні були виплатити позивачці становила в 2005 році - 996 грн., в 2006 році – 1077 грн., та в 2007 році- 1230 грн. 80 коп. Але зазначена разова допомога не була виплачена позивачці в повному обсязі. Так фактично позивачці було виплачено у 2005 та 2006 роках по 50 гривень разової грошової допомоги, а у 2007 році – 55 гривень.
Позивачка зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України №6 рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ці положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме ст..29 цього Закону що визначала такий розмір допомоги. Зважаючи на викладене, позивачка просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради 3148 грн.18 коп. недоплаченої разової соціальної допомоги.
За постановою Дубенського міськрайонного суду від 27 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Було стягнуто 1175 грн. 18 коп. недоплаченої разової допомоги для ветеранів війни за 2007 рік, в решті позовних вимог щодо 2005 та 2006 років відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України вказане рішення було скасоване за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Дубенськогої міської ради, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ухвалі вказано, що судами першої та апеляційної інстанції зроблено правильний висновок щодо дій відповідача у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2005 та 2006 роки.
Щодо позовних вимог про виплату щорічної разової допомоги за 2007 рік, колегія суддів зазначила, що судами не встановлено час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1, а від цього залежить визначення законності дій відповідача при виплаті такої допомоги.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позову не визнала, та пояснила, що управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради не визначає розміру виплат для ветеранів війни, а виплачує таку допомогу у розмірах, що визначені Державним бюджетом України і приходять центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
2
Вислухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
За змістом ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єтів владних повноважень, суди перевіряють чи прийняті вони на підставі , у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин по мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо; з дотриманням рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Щодо виплат за 2005 та 2006 роки, то відповідач проводив виплати встановлені Законами України «Про державний бюджет України» за ці роки, оскільки ці закони прийняті пізніше Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На це питання звернув увагу і Вищий адміністративний суд, зазначивши, що при розгляді справи суди першої та апеляційної інстанції зробили правильний висновок щодо правомірності дій відповідача у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2005 та 2006 роки.
Щодо виплати разової грошової допомоги за 2007 рік, то суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється учасникам війни у розмірі 55 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України України №6 рп/2007 від 09.07.2007 року
положення ст..29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п.3 резолютивної частини цього рішення положення ст..29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення, тобто з 9 липня 2009 року.
Це ж саме вказано в ч.2 ст.152 Конституції України.
За довідками Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації разова грошова допомога в розмірі 55 гривень виплачена ОСОБА_1 23 квітня 2007 року.
Тобто виплата такої допомоги проведена ще до прийняття рішення Конституційним судом висновків про неконституційність положень ст..29 Закону України «Про бюджет України на 2007 рік». Тож в цьому випадку відповідач діяв правомірно відповідно до діючого на той час законодавства, а саме положень ст..29 Закону України «Про бюджет України на 2007 рік» і тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.
Керуючись ст.158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради про стягнення недоплаченої разової допомоги, відмовити за безпідставністю вимог.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Постанова також може бути оскаржена і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення
3
постанови.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, останова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20 денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, постанова набирає законної сили.
В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її не скасування судом апеляційної інстанції.
Суддя :
.
вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 і від цього шлюбу має дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час перебуває на обліку у відповідача.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вона повинна отримувати допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» розмір державної допомоги був обмежений і становив різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб, та 23 відсотки прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб – для застрахованих осіб.
Однак рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) ці обмеження скасовані. Конституційним судом зазначено, що норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», які обмежують соціальні права громадян, зокрема жінок, що мають дітей у віці до 3-х років, є неконституційними.
Відповідно до ст..58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум, встановлений для дітей віком до шести років становив з 1 січня -526 грн, з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня - 540 грн., і з 1 жовтня - 557 грн.
Тому позивачка вважає що їй до виплати за 2008 рік мала бути виплачена допомога в загальній суммі 6483 грн. А відповідно до довідки відповідача від 10.02.2009 року за 2008 рік позивачці було виплачено допомоги по догляду за дитиною на суму 1224 грн. Таким чином недораховано за 2008 рік допомоги на суму 5259 грн. За січень лютий 2009 року виплачено допомоги на суму 260 грн, а повинно було виплачено 557 грн. Різниця становить 297 грн.
Тому позивачка просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язати відповідача зробити перерахунок належної позивачці допомоги та виплатити їй допомоги на суму 5556 грн.
В судове засідання позивачка не з’явилася, подавши заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача подав до суду заперечення до позову, в судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. В запереченні відповідача просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що допомога на
2
дитину позивачці виплачувалась в межах коштів виділених бюджетом.
Ознайомившись з документами у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Що стосується виплат за 2008 рік допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є необгрунтованими. На 2008 рік (в редакції Закону України №107-VІ від 28.12.2007 року) ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» діє в такій редакції, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
В 2008 році положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в цій частині не визнавались неконституційними, а отже мають закону силу, оскільки суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або окремі їх положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Позивачка не навела аргументів, що вона подала документи про сукупний дохід сім’ї за попередні шість місяців, і допомога мала б скласти в різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців більшу суму ніж встановлені законом 130 гривень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при виплаті допомоги на дітей для позивачки за 2008 рік діяв на підставі і в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Та сама ситуація стосується і виплат за 2009 рік, які проводились в мінімальному розмірі 130 гривень в місяць, оскільки знову ж позивачка не наводить доказів того, що вона подавала документи щодо сукупного доходу і були підстави для обрахування іншого розміру допомоги.
керуючись ст.158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною, та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити за безпідставністю вимог.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Постанова також може бути оскаржена і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення
постанови.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20 денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, постанова набирає законної сили.
В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її не скасування судом апеляційної інстанції.
Суддя :