ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2006 Справа № 17/20
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джихур О.В.(доповідач)
суддів: Коршуна А.О.,Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Дейчман Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Казимирова Альона Миколаївна, дов. № 14 від 05.06.06, представник;
Курило Олена Миколаївна, дов. №15 від 05.06.06, представник;
від відповідача: Багно Юрій Володимирович, дов. №7 від 18.01.2006 р., представник був присутній в судовому засіданні 07.06.2006 р.
розглянувши апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь Дніпропетровська область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.06р.
у справі № 17/20
за позовом Приватного підприємства фірма "Агропромсервіс", с. Червоногригорівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області
до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001092342/3/27660 від16.08.2004р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006р. (суддя Стрілець Т.Г.) позов Приватного підприємства фірма "Агропромсервіс" с. Червоногригорівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення –рішення № 0001092342/3/27660 від 16.08.2004р. Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. - державного мита;118 грн. –витрат по сплаті на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу; 2615,04 грн. –витрат на проведення судової експертизи.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності фактичним обставинам справи. Стверджує, що ПП “Агропромсервіс” при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного періоду –2003 р. визначені невірно, а саме при розрахунку приросту (убутку) підприємством не враховувались залишки на кінець звітного періоду по готівковій продукції та залишок по готівковій продукції склав 47869 грн. 02 коп.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 07.06.2006 року оголошувалась перерва до 14.06.2006 року.
В судове засідання 14.06.2006 р. представник відповідача не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Справа розглядається на підставі Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши рішення на предмет відповідності діючому законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідачем проведено перевірку з питання дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р. За результатами перевірки був складений акт від 31.03.2004 р. № 48/231.20206459, згідно з яким, зокрема, виявлено порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого позивачем був знижений податок на прибуток на 9701 грн. 07 коп.
На підстав акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0001092342/3/276600 від 16.08.2004 р., яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 11641 грн. 28 коп., у тому числі 9701 грн. 07 коп. –основний платіж, 1940 грн. 21 коп. –штрафні санкції.
При перевірки правильності визначення валового доходу встановлено розбіжність скоригованого валового доходу за 2003 рік на суму 32 336, 90 грн., яка утворилася внаслідок того, що приватне підприємство фірма “Агропромсервіс” невірно визначила запаси на кінець звітного періоду –2003 рік, оскільки при розрахунку приросту (убутку) підприємством не враховувалися залишки на кінець звітного періоду по готовій продукції. Станом на 01.01.2004 р. залишок по готовій продукції склав 47869, 02 грн., але підприємством при розрахунку приросту (убутку) було враховано тільки залишки товарів на складі.
Виявлене порушення, вважає відповідач протиречіть п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. (з відповідними змінами), яким передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції. Якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж кварталу, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Згідно п. 2 розділу 11 “Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового і валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності-юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 р. № 429, за кожним відображеним акті фактом порушення податкового та валютного законодавства податковий орган повинен:
- висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів;
- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що первинний документ –документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності зі ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу іденфікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що ані акт перевірки, ані додаток № 4 до нього (т. 1 а.с. 57) не містять в собі посилань на первинні бухгалтерські документи. В акті перевірки відсутній аналіз первинних документів, на підставі яких позивач визначив залишки готової продукції на складі перевіряємого підприємства.
В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити на підставі яких данних було встановлено відповідне порушення.
Таким чином, в порушення положень ст.ст. 33,34 ГПК України відповідач не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень.
Згідно частини 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що висновок судово-економічної експертизи № 314 від 25.12.2005 р. не відповідає ч. 1 ст. 42 ГПК України, господарський суд правомірно не прийняв його до уваги при вирішенні спору по суті.
Крім того встановлені вище обставини дозволяли вирішити спір без призначення судової експертизи.
З огляду на викладене застосування до позивача фінансових санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001092342/3/27660 від 16.08.2004 р. вважаться неправомірним, у зв’язку з чим вказане податкове повідомлення-рішення є недійсним.
За наведених підстав доводи скаржника до уваги не приймаються.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 р. відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 254, 199, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь Дніпропетровська область - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2006р.
у справі № 17/20 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена на протязі одного місяця після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
| О.В.Джихур |
Суддя | А.О. Коршун |
Суддя | О.М.Виноградник |
Складено-16.06.2006 р. |
З оригіналом згідно.